У Комишуваській громаді почали сіяти сочевицю, ще трошки і будуть займатися соняшником. Аграрії кажуть: добре, що до війни встигли “підкормити” озимі. Сьогодні вони працюють в бронежилетах та касках, обстріли чують щогодини. Більше того, боєприпаси кожного дня знаходять на своїх полях.

Як проходить посівна — дивіться в репортажі 061.

“Земля чекати не може, потрібно сіяти, удобрювати. Треба виконувати програму посівної кампанії. Держава має бути накормлена, наші збройні сили мають бути накормлені. У нас тут другий фронт, який тримаємо ми, сільхозпрацівники. Ми маємо посіяти врожай і його зібрати”, — говорить фермер Віталій Лупинос.

Разом з ним йдемо на поле. Чоловік показує боєзаряд із “Смерча”. Прибирати його будуть із допомогою співробітників ДСНС. Говорить, що сапери розміновують поля — нещодавно витягли 50 боєголовок.

“Наше господарство обробляє близько 2000 га. Відіб’ємо ворога і буде все нормально. Хлопці нормально налаштовані. Дякую їм і їхнім жінкам, всі розуміють, що треба працювати. На посівну компанію нам виділили бронежилети, деякі хлопці в касках. Я маю забезпечити своїх робітників усім необхідним”, — розповідає директор агрофірми “Лев” Віталій Лупинос.

Поле знаходиться за 30 км від лінії фронту. Кілька днів тому ворожі солдати обстріляли Комишуваху касетними боєприпасами. В сусідніх селах, як кажуть аграрії, є зруйновані будинки, деякі працівники переїхали до Запоріжжя, але приїздять на роботу. Земельні роботи сьогодні проводяться далеко не по всій території області. “Ми другий фронт, ми працюємо і ризикуємо аби наша держава була з продовольством”, — говорить фермер.

Механізатор на ім’я Олександр сьогодні вперше в житті сіє сочевицю. А взагалі чоловік працює в полі з 2003 року. Сьогодні він їде у кабіні надсучаснішого комбайну, але в “броніку” та касці. Каже: за себе не страшно, страшно за сім’ю.

“Їх треба годувати, а якщо вдома сидіти, то грошей не дадуть. Треба годувати і населення. Поки хлопці на фронті захищають землі, а ми тут — у полі. У нас свій фронт”, — додає Олександр.

Селищний голова Комишуваської ОТГ Юрій Карапетян нині не може точно сказати, скільки господарств почали обробляти свої ділянки. За його словами, деякі виїздять у поля, але починається обстріл і робота згортається. Робітники додають, що вони у себе вдома і їхати зі своєї землі не збираються. Головне, кажуть, не поспішати і тверезо мислити.