Попри багнюку та дощову погоду підрозділ Сухопутних військ ЗСУ, який виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку, відпрацьовує на полігоні штурмові дії. Мовою військових це звучить так: «відпрацювання тактично-вогневої підготовки».

Що відбувалось на полігоні і що там робив «Діджей» та «Джоконда» — далі в репортажі 061.

«Прохідність техніки, прохідність піхоти під час дощової погоди ускладнюється. Заходи бойової підготовки є важливими, бо вони дають практичні навички та вміння військовослужбовцям, злагодження підрозділів, які є обов’язковими на полі бою. Це основа, без якої не може бути результату», — говорить командир підрозділу на позивний «Майк».

Тим часом на полігоні хлопці на БМП демонструють навички екстремального водіння, влучної стрільби та залагодження дій підрозділів.

Ветеран АТО (2014-2015 рр) та клубний «діджей» з Ірпеня нині тримає в руках зброю та гамселить загарбників на Запорізькому напрямку. На початку повномасштабної війни він бачив ворожі БМП у себе вдома. В буквальному значенні.

«Ворожа техніка була біля двору. У той час, я як раз виходив з Ірпеня. В голові було лише одне: вижити. Коли ми виїжджали (колони цивільних авто), вони розстріляли машину з цивільними людьми з того району, де я живу. Розстріляли з БМП. Я бачив це, я їхав в машині, по мені стріляли», — говорить 31-річний військовий.

Після того, як він змушений був виїхати з рідного міста, повернувся до лав ЗСУ. Грати музику часу не має, але іноді слухає її в навушниках. Каже, це його підбадьорює.

Боєць додає, що противника в жодному разі не можна недооцінювати.

«Вони так само вчаться, так само як і ми. З кожним боєм. У них є свої переваги, але у них немає переваги в мотивації, а у нас вона є», — говорить «Діджей».

Ще один ветеран АТО/ООС на позивний «Джоконда» зізнається, що під час реальних штурмів головне — зберегти життя і виконати завдання. До речі, свій позивний він отримав ще в 2015 році, бо вміє креслити оперативно-тактичні карти (наносити на карти оперативну обстановку).

Чоловік згадує, як кілька тижнів тому з побратимами виконували бойові завдання на Донеччині, де штурмували одну із захоплених росіянами посадок.

«Хоча ворог мав перевагу, але завдання ми виконали. У нас не було «двухсотих», ми не втратили людей», — говорить воїн.

Під час штурмових дій, каже він, найважче керувати особовим складом і старатися максимально швидко виконати завдання. Чоловік додає, в такі моменти в голові лише одне: вразити ворога і зробити це як можна точніше та скоріше.

Військові кажуть, що таке бездоріжжя для їхніх БМП не є перешкодою, адже на полі бою за час повномасштабної війни бували ситуації значно гірші.

На питання, а чи не страшно штурмувати, відповідають:

«Така наша робота. Багато хто з хлопців прийшли з початку повномасштабної війни, багато хто був у війську раніше. Всі вмотивовані, мусимо зробити свою роботу і все».