У Запоріжжі на майдані Митців зібрали рідні та близькі військовополонених та захисників, які вважаються безвісти зниклими. Сьогодні на захід вийшли близько тридцяти людей.

Про це повідомляє кореспондент 061.

«Сьогодні ми зібралися, як і кожні вихідні, аби нагадати про наш Маріупольський гарнізон, про те, що вони в полоні вже 1000 днів. 1000 днів жахіття, тортур і катувань. Ми нагадуємо мешканцям, владі, світу, що наші герої не забуті», — говорить одна з учасниць акції Стела Орел.

Деталі:

Попри холодну погоду та мокрий сніг, на акцію вийшла пані Ольга з дворічним сином Мироном. Говорить, що чекають з полону тата. Родина виїхала з окупованого міста Пологи.

«Спочатку були за кордоном. Мій чоловік спочатку був в окупації, потім зміг вибратися, був мобілізований. Офіційно він зараз безвісти зниклий, але я бачила і фото і відео, які виставила рф, що він в полоні. Він виконував завдання на Курщині. 24 січня цього року генпрокуратура РФ виставила список українських військових, яких будуть засуджувати. Мій чоловік в цьому списку є. Не знаю, чи засудили його… нема інформації, де саме він перебуває. Ми його дуже чекаємо», — каже Ольга.

Поруч з нею з плакатом стоїть Людмила, жінка чекає сина Дениса. Він також офіційно безвісти зниклий, але пані Людмила говорить, що як мати «не відчуває, що він загинув».

Вперше на акцію у Запоріжжі вийшла Олена. Жінка мешкає у Вільнянську. До цього неодноразово їздила у Київ, де брала участь у подібних заходах, але зараз стан здоров’я не дозволяє.

«Шукаю сина. Він зник 1 рік і місяць тому на Запорізькому напрямку. Відомо лише те, що ворог о 17-й годині наніс удари дронами по них і все. Офіційно безвісти зниклий. Син має позивний «Поет», бо писав вірші, так само як і я», — каже жінка і говорить фразу зі свого вірша — «Я научилась молча плакать и боль свою в себе скрывать».

Учасники акції просять запоріжців не бути байдужими та підтримувати їх.