Про сучасне становище давнього атрибута української культури повідомила кореспонденту Укрінформу наукова співробітниця відділу виставкової роботи НМНАПУ й кураторка проєкту Ольга Жураківська.

“Лялька характерна для всіх регіонів України. Оскільки це найпростіше, що можна зробити зі шматочка тканини та природних матеріалів”, — зазначила вона.

За її словами, попри усталене уявлення про ляльку як оберіг, цей предмет найперше виконував ужиткові функції, зокрема, іграшки чи смоктушки.

“Будь-яка дитина могла скрутити собі з трави, соломи або шматочків тканини цю ляльку: невеликого клаптика достатньо, аби перемотати одним кутиком горішок, кашанчик, жолудь тощо у вигляді голівки, а потім стилізувати шийку або талію – і у вас готова ігрова вузлова лялька. Інколи мами робили ляльки з розжованим м’якушем хліба й використовували їх як смоктушку”, — повідомила вона.

Кураторка виставки підкреслила, що оберіг мав дотичну технологію виготовлення, але відрізнявся матеріалом — таку ляльку робили з соломи та колосків, у голівку вкладали зерно або хрестик, залежно від мети, заразом хрестик вимотувався й на обличчі виробу. Зазвичай руки ляльки простягалися в небо, що уособлювало божество — берегиню.

За словами Жураківської, інтерес до мотанки як предмета дослідження зріс в Україні зі здобуттям незалежності. За радянських часів підтримати та зберегти традиції лялькарства допомагали українські емігранти, які проживали в Канаді.

“Діаспора брала активну участь у відродженні й збереженні традицій, особливо канадська — українці, які виїхали ще в першу хвилю еміграції у період з 1918 по 1923 рр. Деякі ляльки ми можемо відродити лише за їхніми спогадами”, — зазначила вона.

Кураторка підкреслила, що зараз мотанка є предметом наукової та ужиткової популяризації як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, зазначений проєкт презентовано у межах міжнародної ініціативи «Українські ляльки мандрують світом”, організований майстринями Тетяною Золочевською з Німеччини та Ніною Хаген із Норвегії.

Він має на меті репрезентацію досліджень Олександра Найдена, «який зі своєю дружиною Людмилою Орловою написав дві монографії із докладним описом носіїв традиції, а також технології виготовлення самих ляльок: він додав схеми, за якими мотали ляльку».

Побачити результати “пам’яткоохоронної діяльності” можна в Національному музеї народної архітектури та побуту України на експозиції «Наддніпрянщина та південь України» у приміщенні сільської управи із с. Мліїв до 30 жовтня.

Як повідомляв Укрінформ, майстрині української ляльки-мотанки з різних країн підготували до Дня Європи міжнародний мистецький онлайн-проєкт Ляльки країн Європи.