Міський голова Новомосковська Сергій Рєзнік не проти того, щоб перейменувати місто. Проте саме перейменування мер пропонує відкласти до перемоги над окупантами.

Про це він написав у Telegram.

«Війна, розв’язана російським агресором під надуманими приводами, а насправді заради винищення всього українського, спонукає нас зробити єдино можливий висновок: тільки раби можуть називати свої вулиці, площі та міста на честь завойовників.

Нагадаю, у 2016 році на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у Новомосковську було перейменовано 46 вулиць, провулків і площ.

Назва нашого міста напряму під дію цього закону не підпадає, бо до Новомосковська не можна застосувати жодне з передбачених у законі визначень – «комуністичний», «нацистський» чи «тоталітарний». На перейменуванні міста не наполягав і Український інститут національної пам’яті. Та й самі новомосковці, як пам’ятаємо, остерігалися навіть перейменування вулиць через побоювання можливих непорозумінь з оформленням документів щодо прав власності. Але побоювання виявилися марними, жодних проблем з паперами не виникає.

Зараз у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про деколонізацію топонімії. Тобто пропонується заборонити назви географічних об’єктів, що пропагують і символізують державу-окупанта – російську федерацію.

Та навіть якщо цей законопроєкт не буде підтриманий народними депутатами, то питання – чи перейменовувати, чи залишити назву нашого міста — ми все рівно підніматимемо. Але не зараз.

Чому не зараз?

Це не може бути моє рішення чи рішення депутатського корпусу міста. Бо змінити назву вулиці і назву міста – це різні речі. Хоча б тому, що остаточне рішення в питанні перейменування міста приймає не міська, а Верховна Рада – за поданням міської ради.

Щодо подання міської ради, то я переконаний, що воно повинно базуватися на врахуванні думки широкого кола громадськості. І не лише користувачів соцмереж, а й тих, хто не користується гаджетами. Тут важливо почути думку максимально можливої кількості городян. 

Я не хочу, щоб ми навіть починали процес визначення громадської думки без приблизно п’ятої-шостої частини населення міста, яке наразі виїхало в західні області країни й за кордон. І тим більше – без тих, хто зі зброєю в руках нас захищає.

Безумовно, більшість українців зараз дратують назви, які нагадують росію чи представників її культури – письменників, художників. Культура, на якій можна виховати лише вбивць, ґвалтівників і мародерів, не заслуговує на повагу та прославляння. Бо вектор цієї культури спрямований на дно – услід за рускім карабльом…

Тому не виключаю, що процес дерусифікації в Новомосковську охопить на додачу ще й назви деяких вулиць. Але все вирішуватимемо колегіально, з урахуванням думки жителів цих вулиць.

Наше місто за свою багатовікову історію перейменовувалося не раз. Чому в його нинішній назві є згадка про москву, досі історики нам нічого так і не сказали. До речі, місто з точно такою ж назвою є в Тульській області росії. Тобто, ця назва не є унікальною і потребує додаткових роз’яснень, щоб пояснити, про яке саме місто йдеться», — написав Рєзніков.

Та він зазначив, що якщо більшість городян висловиться за перейменування міста, тоді буде створена компетентна комісія для узагальнення пропозицій, організують «круглі столи», публічні дискусії, опитування в соцмережах та на вулицях.

За його словами, це буде нашої перемоги. А зараз в пріоритеті — зосередити зусилля на її досягнення.