В останні роки з наближенням різдвяних свят в українському суспільстві з новою силою розгорається дискусія, в які терміни християни повинні святкувати Різдво Христово.

057 спробував розібратися у цьому складному питанні.

Що нам говорить Біблія?

Для віруючої людини при виборі дати, у першу чергу, важливо, що говорить про це головна книга для всіх вірян, як західного, так і східного обряду — Біблія.

Так ось, Біблія не дає нам точної дати народження Ісуса. В Євангеліях навіть не згадується  місяць, у якому сталося народження Христа. Єдине, що ми знаємо достеменно — це те, що у цей час року пастухи «жили у полі і вартували вночі свої стада», а потім  прийшли поклонитися Сину Божому. Що, скоріше за все, виключає, що це сталося у холодну пору року — сезон дощів у Палестині. На випасі, звичайно, стада знаходились у більш теплі місяці — з березня по листопад. Так що, можливо, що тою порою року, у яку народився Ісус, була й не зима.  Більше того, історики та богослови досі не можуть прийти до згоди з приводу року народження Христа. За різними підрахунками, це може бути досить великий період  — між 7 та 4 роком до нашої єри.

Але чому християни різних конфесій сьогодні мають дві дати святкування Різдва — на це відповідь є.

Чому святкують 25 грудня

25 грудня у Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ «День Непереможного Сонця». З цього дня світовий день починає збільшуватись.

Мудрі батьки церкви розуміли, що людині у будь-які часи важко відмовитись від вже традиційного свята, яке відзначали його батьки, діди та прадіди. Тому важливе свято народження Ісуса Христа було призначено вже на традиційну для святкування дату, щоб колишнім язичникам зробити більш простішим складний перехід від почитання античних богів до християнства. А ще для християн Ісус — це дійсно «справжнє сонце правди» — так що і тут була своя залізна логіка.

Але перші християни ще не знали цього свята. Християнська традиція святкувати Різдво 25 грудня зʼявляється тільки у IV сторіччі. А у VI сторіччі після указу візантійського імператора Юстиніана ця традиція вже стала офіційною як державне свято.

У той час ще не було розділення церков — тому святкування Різдва 25 грудня було загальним для усіх християн. І навіть потім, після того, як у 1054 році пройшло розділення християнської церкви на православну на католицьку — східні і західні християни продовжували святкувати Різдво разом — 25 грудня.

Розлучення католиків та православних через примхи календаря — як зʼявилося 7 січня

До кінця 16 сторіччя і православні, і католики всього світу святкували Різдво за юліанським календарем, який ввів в обіг ще Гай Юлій Цезар. Але він виявився досить неточним — кожен день помилка з реальним часом складала 12 хвилин, і за кілька століть ці хвилини склалися у десять діб відставання від реального обігу часу.  І у 16 сторіччі папа Римський Григорій XIII запровадив новий точний “григоріанський” календар. А для того, щоб наздогнати втрачений час, у 1582 році після 4 жовтня настало відразу 15-е.

Але для православних країн едикт папи, звісно, не став нормою закону – тому вони продовжували жити за юліанським  календарем.

25 лютого 1918 року Центральна Рада офіційно ввела у дію в Україні григоріанський календар, але відстань між датами на той час вже була у 13 днів – тому після 16 лютого 1918 року настало відразу 1 березня.

Трохи раніше, 31 січня, більшовики ввели григоріанський календар у Радянській Росії. Але церква не стала вводити у себе “більшовистський” календар та залишилася на юліанському.

Згодом православні країни поступово стали переходити на Новоюліанський (удосконалений юліанський календар), який до 2800 року буде повністю збігатися із григоріанським.

Сьогодні вже не тільки римо-католики, протестанти, але і більшість православних церков святкують Різдво 25 грудня. А саме це 11 православних церков: Румунська, Болгарська, Польська православні церкви й Православна церква Чеських земель і Словаччини, Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Елладська, Албанська.

Юліанським календарем продовжують користуватися Російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви, а також Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

Церкви в України теж можуть перейти на святкування Різдва 25 грудня

Сьогодні серед українських вірян досить активно обговорюється питання переходу на григоріанський або новоюліанський календар.  

Кількість віруючих українців, яка хоче святкувати Різдво з більшістю християнського світу, поступово зростає. Та і старе гасло Хвильового “Геть від Москви” і у церковній політиці доречно сьогодні як ніколи.

До того ж, традиція в України святкувати Новий рік 7 січня для християн, які тримають різдвяний піст —  ставить багатьох перед дилемою порушувати чи церковну чи усталену світську традицію. Але також і багато вірян, які звикли святкувати Різдво 7 січня і не хочуть відходити від освяченої сторіччями традиції.

Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній (Думенко) припускає, що провести календарну реформу та перейти на святкування Різдва 25 грудня можна буде за 10 років.

«Усі святкують 25 грудня. Якщо з часом наше суспільство буде готове до цього, то церква перейде на новоюліанський календар, і будемо святкувати 25 грудня, а не 7 січня», — сказав Епіфаній.

Він зазначив, що ПЦУ не проти реформи, але не може допустити чергового розділення суспільства.

«У майбутньому, якщо ми вестимемо просвітницьку роботу, то, я так прогнозую, через 10 років проведемо календарну реформу. Протягом останніх трьох-чотирьох років ми бачимо певну динаміку щодо тих, хто цього бажають, але дуже слабеньку. Коли більшість буде готова, церква ухвалить таке рішення», — зазначив він.

За останній рік зросла кількість українців, які святкують Різдво лише 25 грудня (з 4% до 11%), та тих, хто відзначає його в обидві дати (з 18% до 25%).

Про це свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг».

Більше половини (55%) будуть святкувати Різдво 7 січня (у 2021 – 71%). 8% взагалі не святкують Різдво (найбільше таких серед молоді, мешканців півдня та столиці).  Частіше про подвійне святкування Різдва, або ж святкування лише 25 грудня  говорили мешканці заходу, Києва, молодші опитані та греко-католики.

Також за рік значно побільшало тих, хто підтримує ідею перенесення святкування Різдва на 25 грудня: з 26% до 44%. Проти такої ідеї – 31% (у 2021 – 58%). Ще 23% зазначили, що їм байдуже це питання і 2% — не змогли відповісти.

Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва серед мешканців заходу і Києва: більше половини підтримують цю ідею. Серед жителів центру відносна більшість (44%) також не проти цієї ініціативи.

Окрім того спостерігається значна підтримка ідеї перенесення святкування Різдва серед греко-католиків. Серед прихожан ПЦУ – таких майже половина (46%), при цьому третина з них проти такої ідеї.

Натомість серед мешканців півдня та сходу відносна більшість не підтримують ідею перенесення дати святкування Різдва.

У віковому розрізі найбільше суперечностей спостерігається у старшій та середній вікових групах, де відносна більшість (більше 40%) підтримують ідею з перенесенням дати, водночас також значна кількість (не менше третини) – проти. Серед молоді третина – за перенесення, третина – проти, і ще стільки зазначили, що їм це байдуже.

Таким чином, можливо, за декілька років, коли більшість вірян будуть згодні з перенесенням Різдва, це станеться. Але скоріше за все, за звичною українською традицією — не відмовлятися від старих свят, ми ще довго будемо святкувати відразу два Різдва — 25 грудня та 7 січня. І здається, ні головні українські церкви, ні самі віряни будуть не взмозі протистояти такій дивній, але по-християнськи добрій традиції.