У Запоріжжі відкрили ветеранський простір ГО “Разом. UA” для надання підтримки ветеранам та ветеранкам, а також членам їх сімей. 

В регіоні нараховується понад 58 тисяч ветеранів, з них майже 75 % – учасники бойових дій. У новому просторі надають юридичну допомогу ветеранам, є реабілітаційний зал, масажний кабінет, функціонують окремі кімнати для роботи чи зустрічей, а також створена дитяча зона

Ігор Ілюшкін під час російсько-української війни тривалий час був командиром розвідроти 38-ї бригади морської піхоти, зазнав кількох поранень і кілька місяців тому був звільнений зі служби за станом здоров’я. Разом з побратимами він створив ветеранську громадську організацію “Разом. UA”. Ігор пояснює, що організація опікується не лише самими ветеранами, але й першочергово надає підтримку сім’ям загиблих, полонених та безвісті зниклих воїнів, а також захисникам, що воювали та продовжують воювати на фронті з 2014 року.

“Для нас це дуже важливий крок. Ми за три місяці створили юридичний штат з адвокатами та юристами. Всі мої хлопці з бригади стикнулися так чи інакше з юридичним колапсом. Ми зробили реабілітацію на тому рівні, на якому змогли, оскільки наразі жодна громадська організація не зможе самостійно закрити цю потребу: масштаб реабілітації дуже великий. Нам потрібна реабілітація і супровід ветеранів саме у Запоріжжі”, — пояснює Ігор Ілюшкін.

В реабілітаційній залі з хлопцями та дівчатами працюють три фахівці — двоє реабілітологів займаються медичною реабілітацією, і третій фахівець —  колишній спортсмен проводить реабілітацію на тренажерах.

“Мені порекомендували це місце і я долучився. Моє основне направлення — лікувальна фізкультура, робота з м’язами. Я професійно займався футболом, мені це близько. У нас є графік занять з нашими пацієнтами й ми по часу проводимо необхідні маніпуляції та процедури. У нас тут є бігова доріжка, велотренажер для колінних суглобів, орбітрек, тренажер для розтягування хребта”, — розказує фізичний терапевт-реабілітолог Данило Наумов.

Не менш важливий напрямок хабу — національно-патріотичне виховання молоді. Організатори наголошують на тому, що саме час виховати покоління справжніх патріотів, сильних духом та з відчуттям високих національних цінностей. Для цього ветерани планують співпрацювати з учасниками дитячо-юнацького руху “Байда”, а також вже проводять спортивні заняття для дітей з хортингу (українське єдиноборство)

“Ми розробляємо спеціальну програму. У нас є вже 8 ветеранів, які займаються з дітьми. Сподіваємося, що влада зробить у місті єдиний центр національно-патріотичного виховання, який буде найпершим в Україні й нам вдасться разом вибудувати повноцінну систему”, — зазначають в ГО “Разом. UA”

Ще один співзасновник ветеранського хабу Микола Хорішко — діючий захисник України, начальник розвідки 38-ї бригади. Микола пішов на фронт добровольцем ще у 2014 році та пройшов шлях від солдата до майора. Він брав участь в антитерористичній операції в «Іловайському котлі» де отримав тяжке поранення та потрапив у полон. Зараз він захищає Україну на Покровському напрямку.

“За ці понад 10 роківя на собі дуже добре перевірив всю ті проблеми, з якими стикаються ветерани Я чітко розумію, що держава має взяти на себе відповідальність за солдата, який свого часу взяв за всіх нас, що проживають в цивільному житті, відповідальність на полі бою. Обороноздатність нашої держави, нинішнє і майбутнє в великому відсотку залежить саме від ветеранів. Саме відношення до ветеранів у нашому суспільстві буде тією рушійною силою, мотивацією нашої молоді, яка захоче присвятити своє життя або свій час у своєму житті для служіння в Силах оборони України. Саме із цих міркувань я тут. Нас чекає непроста, складна, але така важлива робота”,  — каже Микола Хорішко.

Саме приміщення ветеранського хабу є комунальним й раніше під власні потреби його отримали друзі засновників з благодійного фонду “Мрія”. Вони вирішили поступитися і віддали це місце для облаштування ветеранського простору

Побратими кажуть, що відновлювати його почали кілька місяців тому власними силами та за підтримкою друзів.

“Для ветеранів багато що треба робити. По-перше, найбільше уваги потребують родини загиблих, полонених, безвісті зниклих. Серед них є активні члени, у них є свої спільноти. Ми надаємо робоче місце для облаштування їх простору. Це дуже важливо, щоб вони були поруч з нами, у нас була повна взаємодія, і вони мали б змогу опиратися на наші ресурси”, — каже Ігор Ілюшкін.

В просторі зазначають, що найбільший попит мають саме послуги юристів і завантаженість у правозахисників надзвичайно велика — отримано було вже понад 500 запитів. 

“У нас є багато хлопців, які повертаються у важкому стані — з ампутаціями кінцівок,  або з якимись пораненнями хребта чи голови. Якщо людина не є активною, не має дружину чи родичів, які готові за них битися та стукати у різні двері,  щоб за них не забули, то є вже випадки, коли хлопці знаходяться вдома 8 місяців чи рік сам на сам зі своїми проблемами. Влада може допомогти, але вони неактивні, вони просто самі не звертаються. І от зараз ми хочемо виявити всіх важких, які повернулися, зрозуміти їх стан, що з ними відбувається, хто соціалізований, хто лежить вдома і потребує супровід. Тому що їм надають реабілітацію, але вони за нею іноді не звертаються, вони просто лежать вдома”, — кажуть у ветеранському просторі.

В Україні вже розпочинають роботу комісії з відбору кандидатів на посади фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, проте коли цей процес буде повноцінно запущений поки не зрозуміло, а деякі ветерани просто не мають часу чекати. Саме тому в хабі намагаються працювати й з цією проблемою також.