Запорізький міський ботанічний сад є унікальним профільним еколого-натуралістичним позашкільним закладом освіти в Україні. До початку повномасштабного вторгнення тут щорічно займалися близько 800 дітей та підлітків. Він заснований наприкінці 50-х років минулого століття. Має в своєму фонді кілька тисяч рослин. Ботанічний сад продовжує працювати і зараз.

Далі в репортажі 061.

Вже три роки як у закладі живе вівчарка «Єва», яку привезли з тимчасово окупованого Бердянська. Тварина приїхала до Запоріжжя в поганому стані (мала поранення, була худенька та слабка, тут її виходили та нині готові віддати в добрі руки, якщо хтось шукає собі чотирилапого друга.

«Їй до 10 років. Коли її до нас привезли, то ми так визначили, що їй близько шести років і от вона вже три роки як з нами. Ми її навчили різним командам. Вона знається на людях і привітна не до всіх, може і голос показати», — говорить директорка Запорізького міського ботанічного саду Тамара Єрьоміна.

Наш візит до закладу співпав з повітряною тривогою. Всі працівники пішли до укриття, яке облаштували вже під час війни. Всіх відвідувачів також попереджають про небезпеку перебування в теплицях, які зроблені із скла та просять не ігнорувати тривогу.

«Ми одні з перших отримали «привітання» від ворогів ще в 2022 році. Це було 16 березня. Зранку. Дякувати Богу, тоді не було нічого пошкоджене», — згадує Тамара Іванівна.

Тоді ворожа ракета влучила у двір ботанічного саду, але не розірвалася, завдяки чому обійшлося без жертв та руйнувань.

Потім ворог ще багато разів атакував район, в якому знаходиться сад, вибух лунали зовсім поруч.

«Останнього разу — 23 січня — було дуже гучно і багато було пошкоджень. Коли мені о 4 годині ранку зателефонували охоронці, а у нас є правило, якщо щось стається, то вони мені обовʼязково телефонують незважаючи на час і сказали, що летить скло з нової теплиці, то для мене був жах. Світла не було, бо звечора була дронова атака. Я поїхала додому вже після 23-ої години світла не було. Тож, коли зранку був обстріл, було темно і не зрозуміло, звідки саме скло летить. Вже зранку ми побачили, що скло вибило у теплиці, яка «зимовий сад», вона поруч із новою оранжереєю», — розповідає.

Загалом вибуховою хвилею вибило 33 вікна. Складність їхнього відновлення полягала у тому, що по-перше, — це спеціальне загартоване скло, яке робиться під замовлення, по-друге, — висота теплиць сягає понад 10 метрів, а техніка заїхати у двір не може. Тож, всі роботи треба робити за допомогою звичайної драбини.

«Покрівля із скла, нема місця, де може ходити ногами. Ми кладемо драбину, людина по ній повзе до того місця, де треба замінити скло. Треба зробити заміри, бо кожне скло має різний розмір, злісти, передати заміри, взяти скло, знову піднятися. У нас в колективі нема чоловіків, бо багато працівників нині воюють, а робота складна. Але дякувати Богу, що нас сад знають, багато людей телефонували і пропонували допомогу. Ми одразу закрили вікна плівкою, потім склом», — додає керівниця.

Сад зачинився на один день. Працівники прибрали скло, закрили теплиці і вже 24 січня він запрацював знову.

Зараз в команду працівників Ботсаду шукають методиста, інженера з охорони праці, агронома і екскурсовода.

Працівниці саду кажуть, що без чоловіків важко наприклад пересаджувати великі квіти. Треба привезти землю, підняти горщик з рослиною, пересадити …

У той же час, жінки кажуть, що робота хоч і важка, але працювати серед квітів — класно. Вони показують як виглядає кавове дерево, плоди мушмули, банани, лимони, інжир.

Сад працює до 16:00, але поступово збільшуватиме робочий день аби влітку відвідувачі могли бути на території саду до 20:00.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”