Під час війни запоріжанка Катерина Захарова зважилася здійснити свою давню мрію — відкрити у рідному місті найсучаснішу студію, де знайомить людей із справжнім пілатесом. Мова саме про той метод, який винайшов ще в минулому столітті його творець — Джозеф Пілатес.

Вікно можливостей

“Початок війни для нас був шоком, як і для багатьох українців. Ми не вірили, що таке взагалі може бути і на шостий день війни ми прийняли надважке рішення… виїхати із Запоріжжя. Виїхали спочатку на Західну Україну, де знайшли будинок. Ми думали, що місяць там поживемо і повернемось. Була думка, що війна ненадовго. Цей місяць швидко закінчився і стало зрозуміло, що ми помилились”, — розпочинає розмову запоріжанка Катерина Захарова.

Вона народилась, навчалась, а потім і працювала у Запоріжжі. Вся її родина також живе і працює тут. Жінка каже, що ніколи не було навіть думки про те, аби виїхати з України та війна внесла корективи.

“Я викладаю пілатес і на початку війни було створено ком‘юніті, куди входять викладачі з різних країн світу. Буквально з перших днів війни я відчула шалену підтримку від них. Мені запропонували роботу в Англії, в студії пілатесу”, — говорить співрозмовниця.

На цю привабливу пропозицію Катерина погодилась не одразу. Але в якийсь момент зрозуміла, що треба змінити своє ставлення до цієї можливості.

“Це не про те, що я біжу від війни, це про можливість зробити щось корисне для своєї родини. У мене двоє дітей і для них це неймовірний досвід. Корисне для себе, адже зможу працювати з колегами та клієнтами зовсім іншого рівня. Для країни, адже зможу розповідати про те, що не скажуть в новинах. Ми знайшли безкоштовне житло, уряд Британії надав таку можливість. Оскільки я вже знала, де буду працювати, то відповідно розуміла, в якому районі треба шукати житло. Мій рівень знань англійської дозволяв заповнити анкету та спілкуватись з новими людьми та новою країною. Діти ходили до шкіл, де навчались безкоштовно, а я вже через тиждень після переїзду до Англії почала працювати. Оформилась як приватний підприємець. Все було офіційно”, — згадує запоріжанка та додає, що це найскладніше випробування для її родини, адже це було вперше, коли вони з чоловіком та батьками розлучились на такий тривалий час.

Благодійні заходи на підтримку українців

Катерина додає, що постійно обговорювалось те, що ця поїздка не назавжди та вони обов’язково повернуться.

“Був період, коли було відчуття провини через те, що ми в безпеці, а наші рідні, близькі та знайомі — ні. Але ми зібралися. Багато людей, які нас оточували, щиро хотіли допомогти. Вони надихнули провести благодійний захід на території студії, де я працювала. Протягом дня різні тренери викладали свої напрямки — йога, пілатес, інші практики, з метою збору коштів. Ми встановили фіксовану плату за квитки. Ті, хто не міг прийти, мав можливість купити квиток на онлайн заняття. Ми зібрали 1300 фунтів (це близько 60 тысяч гривень). Чесно, не очікувала, що багато людей відгукнеться. Зібрані гроші ми перерахували на рахунок нашого запорізького благодійного гуманітарного фонду “Янголи України”, який підтримує переміщених осіб. Крім того, в школі, де навчалась моя молодша донька, також провели благодійний захід. Діти та батьки приготували печиво та смаколики, які продавали та зібрали 600 фунтів. Таким чином, діти з Англії підтримали дітей з України. Для мене було важливо розуміти і відчувати, що я роблю щось корисне”, — розповідає Катерина.

В тому районі Англії, де вона проживала із дітьми, це була єдина родина з України. Жінка каже, через це до них був підвищений інтерес, їх постійно запрошували в гості та просили розповісти про те, що і як відбувається вдома.

Повернення додому

Родина приїхала в Англію в квітні 2022 року і кожного наступного місяця думала про повернення додому. Врешті-решт вони прийняли рішення, що з нового навчального року діти будуть ходити в школи вдома.

“В Англії у мене була хороша робота. Пілатес там ціниться і тренери отримують гарну зарплату. Мене, як викладачку, цінували та пропонували залишитись на постійній основі. Там я зрозуміла, що ми, українці, конкурентоспроможні і ми — круті професіонали. Я повірила в себе, навчилась себе цінувати, почала більше вірити в свої сили, адже я зрозуміла, що здатна прожити в іншій країні з двома дітьми”, — ділиться співрозмовниця.

Попри це, родина зібрала речі. Спочатку вони приїхали до Львова, де Катерина продовжувала викладати пілатес.

“Коли в житті відбувається багато змін, але при цьому залишається те, чим ти займався до війни, щось з мирного життя, то це дуже допомагає”, — каже.

За її словами, багато людей не зрозуміли їхнього повернення. Але вони відповідали всім, що хочуть жити вдома.

Методика від творця пілатесу

Мирне Запоріжжя і місто під час війни — це два різні міста. Це родина розуміла і жодного дня не жалкувала про те, що повернулась.

“Ще до початку війни в мене була мрія відкрити свою студію. Я хотіла це зробити весною 2022 року, але тоді відклала свою мрію на невизначений строк. Після повернення з Англії, я зрозуміла, що треба жити тут і зараз, а не чекати чогось. Обладнання для студії в мене було придбане і я могла відкрити її в будь-якому місті нашої країни, але я зупинила свій вибір на рідному Запоріжжі. Я розуміла ризики, розуміла, що наше місто прифронтове і все ж таки ризикнула і у вересні 2023 року відкрила двері власної студії. Пілатес працює на психо-емоційному рівні. Він покращує емоційний стан, прибирає тривожність. Саме зараз багато стресових чинників, які впливають на наші тіла і потім психоемоційний стан перетворюються на хвороби. Треба розповідати людям, що таке пілатес і чим саме він корисний”, — розповідає Катерина.

Вона викладає, як групові заняття на килимках, так і індивідуальні на обладнані. Свого часу Катя навчалась за програмою, створеною ученицею самого творця пілатесу Джозефа Пілатеса. Тож, вона прагне показати своїм клієнтам справжній пілатес, який важко дослідити без обладнання. Адже саме воно дає той неповторний “смак” тренування, якість, акценти.

“У нас пілатесом займаються жінки, а в Англії я працювала і з чоловіками, і з літніми людьми. Моїй найстаршій клієнтці в Англії було 95 років. Вона дуже крута, хоча мені було лячно з нею займатися, якщо чесно. Мені дуже хочеться аби українці так само могли мати можливість приділяти собі час”, — говорить тренерка.

Запоріжанка продовжує проводити онлайн тренування з клієнтами з Англії. Говорить, що тоді, рік тому, в очікуванні знайти прихисток в чужій країні, знайшли там друзів та рідні душі.

Вона каже, що нашим жінкам не вистачає впевненості в собі. Не вистачає розуміння того, що кожна людина є унікальною.

“Я хочу започаткувати курс “Жіноче здоров’я”, де жінки матимуть змогу пізнати своє тіло, почути себе, відчути себе. Це не про виснажливі тренування, не про сідниці накачані та кубики на пресі. Це про те, аби саме почути і відчути себе”, — ділиться Катерина.

Допомога фронту

До початку великої війни, родина Захарових мала улюблене місце на узбережжі Азовського моря, куди щороку їздили на відпочинок. Нині воно під окупацією та родина вірить, що обов’язково повернеться туди.

“Наше завдання — зробити все, що можемо, аби наші військові не відчували себе покинутим аби вони розуміли, що все заради чого вони воюють, не даремно. Я маю якусь кількість підписників на своїх сторінках в соцмережах і вважаю, що маю постійно використовувати це аби допомогти нашим військовим. Це може бути і збір грошей на автівки чи дрони. Якщо ж можливості донатити немає, то кожен може хоча б поширювати інформацію про якісь збори чи потреби. Можна готувати різні смаколики і передавати нашим бійцям. Там, на фронті, потрібні і дрони, і підтримка, і розуміння того, що їх чекають, люблять, пам’ятають. Якщо є бажання зробити щось приємне, то можна навіть листівку написати. Ми маємо жити далі, але маємо допомогти нашим військовим. Адже саме завдяки ним, ми можемо пити чай вдома, поки вони мерзнуть в окопах”, — каже Катерина.