Місто Оріхів з початку повномасштабного вторгнення знаходиться під щоденними обстрілами ворога. Російська армія обстрілює населений пункт з усіх видів озброєння, руйнуючи житлові будинки та цивільну інфраструктуру. Попри це, в Оріхівській громаді (м. Оріхів і три неокуповані села) залишаються жити близько тисячі людей, працює місцева адміністрація, комунальні служби, чергують поліцейські, рятувальники.

Як виглядає і чим живе прифронтовий Оріхів – далі у репортажі 061.

Начальник поліції Оріхівщини Євген Шепель каже, що місто обстрілюють цілодобово. Найбільших руйнувань завдають ворожі КАБи.

— Використовують для обстрілів артилерію, РСЗВ, вчора був приліт двох КАБів. Це майже кожного дня така ситуація. Кожні такі удари завдають руйнувань, хоча тут вже і руйнувати особливо нічого, — розповів Євген Шепель.

За словами заступника начальника Оріхівської міської військової адміністрації Олександра Біллериса, в Оріхові зруйновано 4 тисяч приміщень і пошкоджено ще близько 2,5 тисяч. Якщо казати у відсотках, то розбито десь 80-85% території міста. Зруйновані або пошкоджені всі багатоповерхівки, дитячі садочки, школи.

Серед руїн міста працюють комунальники: поливають квіти на центральній алеї, замітають сміття та вивозять його вантажівками. Працівники комунальних служб не охоче розказують про свою роботу. На запитання, чи не страшно їм працювати під обстрілами, відповідають жартами:

— Памперс вдягнув і нормально, — з посмішкою каже один з комунальників, поливаючи газон біля розбитої будівлі районної адміністрації.

В місті працюють три комунальні служби: «Благоустрій», «Жилсервіс», Водоканал».

— Ми всі розуміємо, що їх прямі обов’язки вже перемішані повністю. Вони працюють злагоджено в команді – прибирають після кожного прильоту уламки. Вони поливають нашу центральну алею, щоб вона не втрачала свою красу, тому що ми віримо в перемогу і віримо, що люди в місто повернуться. «Водоканал» розвозить технічну воду. Десь близько півроку тому після прильоту КАБу було зруйновано наш сміттєвоз, тому зараз сміття хлопці збирають вручну. Вони збирають сміття в звичайний самоскид і він відвозить його на сміттєзвалище. КПД зменшилось в рази, — розповідає Олександр Біллерис.

Тим, хто залишився жити в Оріхівській громаді, роздають гуманітарну допомогу від благодійних організацій. Воду для технічних потреб розвозять комунальники, а питну – доставляють від благодійників із Запоріжжя до прифронтового міста у баклажках. В місті майже відсутнє електропостачання, але багато дворів забезпечили генераторами, а в пунктах незламності є зарядні станції для підзарядки гаджетів.

84-річна місцева жителька Віра йде центром Оріхова у яскравому вбранні разом зі своїми собаками. Каже, що тільки-но привезла додому питну воду із пункту незламності. Ділиться, що вже звикла до обстрілів і покидати місто не збирається, хоча вся її родина виїхала, а приватний будинок пошкоджений.

— Ну мені їсти дають, якось виживаю. Вікно розбили потім забили, кришу розбили – забили. Так і живемо. Я ходила воду набирала, беру з собою балончики, коляску і везу. Невістка виїхала, два онуки виїхали, син в мене воює сім год уже. А куди ж я поїду? Я вже буду помирать тут, такий возраст. Я вже знаю, коли наші стріляють, а коли окупанти по звуку. Раніше було страшно, а тепер я вже і не боюся, — розповіла Віра.