Представники окупаційної влади через підконтрольні ЗМІ та телеграм-канали транслюють російський фейк про те, що СБУ готує хімічну провокацію в зоні угрупування російської армії із застосуванням отруйних речовин.

Так, телеграм-канал «Запорожский Вестник» 11 грудня опублікував допис про те, що нібито СБУ готують провокації із біологічною зброєю.

«По словам начальника войск РХБЗ Игоря Кириллова для этого в Германии закуплена в октябре-ноябре партия химических веществ для изготовления иприта. Кроме того, Кириллов сообщил, что российские специалисты получили доступ к биообъектам, где проводились опасные эксперименты Пентагона. В частности к лабораториям в городах Рубежное, Северодонецк, Херсон и их служебной документации», — зазначається в дописі телеграм-каналу.

Насправді Україна є учасником Конвенції про заборону хімічної зброї – міжнародного договору, який набув чинності в країні 1998 року.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну секретаріат Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), уважно відстежує стан українських хімічних промислових підприємств та будь-які загрози використання токсичних хімікатів як зброї в країні. Всі лабораторії в Україні створювалися для звичайних досліджень і забезпечувалися малопотужним обладнанням, якого недостатньо для центру виготовлення біологічної зброї. Тому всі російські звинувачення щодо підготовки Україною так званих «провокацій» не є правдивими.

В минулому році німецьке видання Tagesschau повідомляло, що речовини, які містять хімікати та можуть бути використані як сировина для виробництва хімічних і біологічних бойових речовин, таких як іприт, були експортовані в невеликих кількостях до компанії «Хіммед», російського оптового продавця хімікатів і лабораторної техніки з Москви. «Хіммед» раніше постачав сировину в спеціальні лабораторії для російських військових і ФСБ.

Інститут вивчення війни (ISW) у своєму щоденному зведенні від 23 грудня повідомили, що на Херсонщині російські війська використовують хімічну зброю.

“Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.”