Нестача вчителів — загальносвітовий тренд, який в Україні посилюється впливом повномасштабної війни.  Вже станом на 2024 рік Запорізькій області бракує близько 1,7 тис. вчителів молодших класів та 12.1 тис. вчителів-предметників за розрахунками, але кадрові потреби до 2030 року лише зростатимуть.

Про це повідомляє громадська спілка «Освіторія» та дослідницька агенція FAMA, які провели масштабне дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал».

Дослідження тривало понад рік, для нього залучили понад 10 000 вчителів та студентів педагогічних спеціальностей. Серед ключових знахідок — вчителів дедалі меншає і в містах, і в селах. З початком повномасштабного вторгнення учительський склад скоротився на 12%, тобто майже 40 тисяч вчителів. Існує значний розрив між учителями гуманітарних і технічних напрямків — останніх менше у півтора раза.

«З професії стрімко вимиваються молоді вчителі до 30 років — за останні роки їх кількість зменшилась більш ніж в 1,6 раза! З 2018 по 2023 рік ми втратили 15 тисяч молодих людей, яких не змогли замінити» — коментує засновниця Освіторії Зоя Литвин.

Понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року. І тільки трохи більша частина студентів педагогічних спеціальностей планують працювати вчителем у школі найближчими роками. Варто зазначити, що через низький престиж професії протягом останніх 6 років середній вступний бал на педагогічні спеціальності знижувався.

Математичне моделювання показало: навіть за наповнення класів відповідно до норм законодавства, до 2030 року прогнозований брак вчителів ймовірно складатиме 108 тисяч педагогів, але ця цифра може бути значно більшою.

Тільки 47% вчителів задоволені своєю роботою, а абсолютна більшість педагогів — 80% — вважають, що суспільство не цінує їхню працю. При цьому, вчителі переважно вдоволені стосунками з учнями, колегами та батьками, а головними демотиваторами називають бюрократію, низьку заробітну плату та велике навантаження. Лише 12% задоволені рівнем заробітної плати, а 94% висловились за скорочення бюрократичного навантаження як головного мотиватору.

Учителі продемонстрували високий запит на вдосконалення знань. Найпопулярніші — англійська мова (73%), цифрові навички та запити пов’язані з війною: перша домедична допомога, правила поведінки в надзвичайних ситуаціях та ментальне здоров’я. Окрім того, 43% вчителів визнають, що потребують додаткових знань з української мови, водночас дев’ять із десяти — уникають російської мови, навіть якщо необхідно точніше пояснити матеріал.

«Це дослідження — запрошення всіх освітніх стейкхолдерів до діалогу та до дій на основі реальних даних. Вберегти нашу освіту від занепаду можна лише одним шляхом — через створення умов для вчителів, бо без них жодна освітня реформа чи стратегія не спрацює», — каже Зоя Литвин.