«Світлі діти»: у Запоріжжі поховали родину Фурник з немовлям, які загинули внаслідок ракетного удару по житловому будинку, — ФОТОРЕПОРТАЖ
Сьогодні, 9 березня маленькій Емілії Фурник мало виповнитись 8 місяців, але дитина не дожила до цього дня. Її разом з батьками — Камілою та Іллею — вбила російська ракета, яка вночі 2 березня влучила в їхній будинок. Квартира, де мешкало подружжя з дитиною, знаходилась в третьому під’їзді (вулиця Незалежної України, 67) на другому поверсі. Тіла родини знайшли під завалами через дві доби. Всі вони були на одному ліжку.
«2 березня десь о 6-й ранку ми були біля будинку. Все впало на їхню квартиру. Ми чекали дві доби, все сподівались, а раптом їх живими знайдуть», — каже односельчанка та шкільна вчителька Іллі пані Людмила.
Вона називає хлопця «людина-живчик». Говорить вчився добре, школу закінчив з відзнакою, завжди допомагав друзям. Ілля родом з села Жеребянки, що у Василівському районі. Воно нині перебуває в окупації. Каміла з села Вербове, Пологівського району. Цей населений пункт також окупований.
«Діти познайомились у Запоріжжі, разом вчились в авіаційному коледжі, а потім працювали на «Мотор Січ», але в різних цехах», — говорить тітка Каміли Тетяна.
Як розповіли колеги Каміли, які називають її не інакше, як донечка, спочатку вона пішла у тарифну відпустку, а потім одразу в декрет. Говорять, що родина дуже чекала на дитинку. Каміла та Ілля поїхали провідати рідних, де їх і застала велика війна. Вагітна дівчина ховалась від обстрілів у підвалі. Тоді їм вдалося вирватися та виїхати до Запоріжжя. Деякий час вони жили на Західній Україні, але повернулись додому.
«Жили в квартирі батька Іллі. Мали її переоформити, батьки хотіли дітям подарувати, але через війну не встигли», — говорить тітка Каміли.
Вона отримала від міської влади акти про руйнування житла, а от допомогу оформити не може, бо це має робити … власник житла.
«Я намагаюсь пояснити, що власник в тимчасовій окупації і не може приїхати. Мерія сказала, що нічого не знає. Кажуть шукайте юриста і вирішуйте. Після похорону вже цим будемо займатися. На поховання гроші дала агрофірма, де батько працював, «Мотор Січ» та небайдужі люди», — розповідає Тетяна.
На похорон прийшли батьки Каміли, друзі, колеги. Рідні Іллі не змогли виїхати з окупації. Поховали родину на запорізькому кладовищі Святого Миколая.