З початком повномасштабного вторгнення ситуація з безпритульними тваринами значно погіршилась по всій Україні, особливо у прифронтових областях. Про це свідчать результати дослідження українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ». Так, у прифронтових регіонах кількість котів та собак на опіці зооволонтерів в середньому зросла на 60%, а у притулках більше ніж на 100%. Більшість з цих тварин є домашніми – господарі залишили їх під час евакуації. Оскільки Запоріжжя – прифронтове місто, дані щодо кількості безпритульних тварин відповідають цим показникам. Адже переважно до міста прибувають усі безхатні тварини з навколишніх населених пунктів регіону. 

В Запоріжжі міська влада вклалася в створення КП «Побутовик», в обов’язки якого входить регулювання чисельності безпритульних тварин. Останнім часом дії підприємства в цьому напрямку все ж активізувались, порівняно з минулими роками. Ми простежили загальну ситуацію в місті щодо кількості безпритульних тварин з початку повномасштабного вторгнення та дізналися які ж методи використовує місцева влада для регулювання їхньої чисельності, а також з’ясували основні складнощі роботи притулків і зооволонтерів. 

Переповнення притулків та нестача ресурсів і помічників

Війна додала труднощів у роботі зоозахисників. У їх вирішенні вони спираються на громадськість, благодійні фонди та зоозахисні організації. Ми поспілкувалися з Олександрою Жулинською, волонтеркою запорізького притулку «Дай лапу, друже», який станом на 7 травня 2023 року налічує 520 тварин. Головна проблема зараз – суттєва нестача ресурсів.

«З початку повномасштабного вторгнення дуже багато людей виїхало. Зокрема, більшість з них ті, хто допомагав нам на постійній основі – фінансово, закупівлею корму чи медикаментами. Після цього притулку стало жити дуже тяжко, тому що кількість тварин постійно збільшувалась. Тільки за час війни ми забрали 120 тварин із зон бойових дій. Проте коштів немає. За весь час існування притулку нам ні держава, ні місто не допомагали, лише небайдужі люди. Але зараз звичайно є гуманітарні фонди, які допомагають нам кормами та медикаментами, але грошима – ні», — розповідає зооволонтерка.

Відповідно, зі збільшенням кількості тварин з’являється проблема нестачі місць. Вже під час війни у притулку «Дай лапу, друже» виникла потреба у  побудові декількох нових вольєрів.

Фото: Олександра Антибура

.Більшість тварин, які опинились у цьому притулку, були привезені військовими з прифронтових територій, звідки люди найчастіше виїжджають, говорить  Олександра: «У нас є наші волонтери, які наразі служать у лавах ЗСУ. Вони привозять нам собак з Донецького, Запорізького, чи Херсонського напрямків».

Фото: Олександра Антибура. Інфографіка: Павло Фролов

Крім цього, через масову міграцію значно скоротилась і кількість волонтерів у притулку. Так, наразі у «Дай лапу, друже» допомагають 7 людей, перед війною їх було 28. Як зазначає Олександра, багато хто покинув країну, проте іноді все ж приїжджають та навідують притулок.

Варто зауважити, що у Запоріжжі наразі, окрім «Дай лапу, друже», функціонує ще три притулки – «Шанс», «Надія» та «Кошкін дім». Існують також і притулки сімейного типу, в яких його власник може тримати від 20 до 50 тварин.

Що робить місцева влада?

Наразі у Запоріжжі діє «Програма поводження з тваринами у м. Запоріжжя на період 2022-2024 роки». Виконавцем програми є КП «Побутовик», директор якого — Ігор Коваленко. Цю посаду він обійняв 19 грудня 2022 року.  

Згідно з програмою, на регулювання чисельності безпритульних тварин у 2023р. з бюджету планувалось виділити 3 132,286 грн. Однак у березні цього ж року до неї були внесені зміни – суму вирішили збільшити майже на два мільйони – до 5 094,795 грн.

Інфографіка: Єлизавета Чичика, Анастасія Чобліна

У відповідь на журналістський запит до КП «Побутовик» про причину збільшення коштів нам відповіли, що це необхідно для збільшення «першочергових платежів підприємства», а саме:

• оплата праці (з нарахуваннями);
• оплата послуг (крім комунальних);
• оплата енергоносіїв;
• інші поточні видатки.

Ми зустрілись та поспілкувалися з директором підприємства Ігорем Коваленко. За його словами, на підприємстві працює 22 штатних співробітники:

• 2 ловця;
• 1 водій;
• начальник сектору захисту тварин;
• бухгалтер;
• 2 заступники директора;
• 8 осіб займається охороною (в тому числі території під притулок та будівлі КП).

А як у інших? 

Ми порівняли Програми поводження з безпритульними тваринами за 2022 рік по різних містах України. Обираючи їх, ми спиралися на кількість населення, близьку до Запоріжжя, а також схожу безпекову ситуацію. Таким чином, було розглянуто три міста – Одеса, Львів та Миколаїв. 

У Запоріжжі є лише один виконавець цієї Програми – КП «Побутовик». Натомість, у Одесі їх аж 5. Між ними розподілені певні обов’язки. У когось це контроль за координацією, дотриманням вимог, а у когось – відлов, стерилізація, вакцинація, лікування та інші. У Львові розпорядників програми два. Це притулок «Милосердя» та ЛКП «Лев». Між ними також розподілені обов’язки, а фінансування відбувається із міського бюджету, а також власних коштів чи коштів донорів (саме для ЛКП «Лев»). А ось у Миколаєві виконавець також один, як і у Запоріжжі – КП «Центр захисту тварин».

Інфографіка: Єлизавета Чичика

Послуги, які надавалися за Програмою, у цих містах відрізняються, проте є базові. Серед них – відлов та стерилізація безпритульних тварин, а також закупівля кормів.

Інфографіка: Єлизавета Чичика

Варто зауважити, що така різниця у кількості послуг через те, що у поданих містах різна кількість виконавців Програми, а також різне фінансування. Щодо нього, порівнюючи з загальним бюджетом міста, у Миколаєві фінансування найбільше, а у Запоріжжі – найменше.

Інфографіка: Єлизавета Чичика, Павло Фролов

Що роблять з тваринами на вулицях?

Директор КП «Побутовик» Ігор Коваленко розповів, що відлов тварин здійснюється за попереднім планом, який формується на основі заявок. Так, їх можна залишити у Viber або подзвонивши за номером 067-807-03-73, який зазначений на сайті міськради чи Facebook-сторінці підприємства. За його словами, через недостатнє фінансування заявки можуть оброблятись 1-4 тижня. Після їхньої обробки, формується план та виїжджає бригада. Ловлять тварин петлями та дротиками зі снодійним, після чого їх везуть у ветклініку. Перед процедурами (стерилізація, чіпування) собак обстежують на наявність захворювань.

«В нас є тендерний договір з клінікою, яка проводить стерилізацію. В клініці проходить чіпування. Чіп має інформацію про місце проживання собаки, відповідальну за неї людину (той, хто повідомляє про собаку). Також отримує бірку, її прививають від сказу, а потім стерилізація. Як правило, собака ще день знаходиться у клініці. Якщо з нею все добре, її повертають у те місце, де виловили, але під відповідальність людини, яка повідомила про цю тварину», – пояснює Коваленко.

Коштують ветеринарні послуги немало. Так, наприклад, у звіті КП «Побутовик» за 2022 рік, вартість послуг для собаки становить 1663,20 грн, а для одного кота 673,97 грн. 

Сюди входять вакцинація проти сказу, біостерилізація, кліпсування (кліпса з номером), чіпування, післяопераційна перетримка. За словами Ігоря Коваленка, у 2023 році ціни вдалося зберегти на тому ж рівні.

Волонтерка притулку «Дай лапу, друже» Олександра Жулинська зазначає, що коли тварина потрапляє в притулок, проводиться повний огляд, біохімічний та загальний аналізи крові, рентген, УЗД. Якщо собака чи кішка чимось хвора, то проводяться більш глибокі дослідження з подальшим повним лікуванням. Вакцинація проводиться щорічно, вартість однієї дози для собаки коштує 300 грн, проте їх може бути декілька. Наприклад, цуценят вакцинують у віці 1, 2, 7 та 12 місяців. Це великі гроші для притулку з такою кількістю тварин, тож вакцинують певну кількість тварин на місяць. Через рік собак вакцинують повторно. 

На стерилізацію та кастрацію також йде немало коштів.  Зоозахисниця Катерина Сідорко розповідає, що вартість стерилізації тварини може варіюватись, залежно від її фізичного стану, віку, розміру від 600 до 900 грн для кішки, 500–700 грн для кота. Для собак ця сума може скласти від 700 до 1500 грн. Проте на приватній основі лікарі можуть робити дешевше.

Місцева зоозахисниця Катерина Сідорко розповіла нам, що зараз усі волонтери розділились на свої напрями: хтось прилаштовує тварин, хтось лікує тощо. Вона з двома колежанками займається безпосередньо відловами кішок та собак. Основна мета – стерилізація.

«Так як є транспорт, так як є сачки, сітка, то відловлюємо тих, кого треба ловити за допомогою додаткового обладнання, щоб в подальшому відвезти їх на стерилізацію. Поки їдемо, намагаємось зрозуміти, як нам діяти». Бувають такі ситуації, коли ми знаємо, що собака дуже налякана і завжди біжить в одне конкретне місце, забор чи дірку. Тоді вішається сітка або заганяєш і ловиш палкою–удавкою, можна на лапу, але бажано на шию», – пояснює волонтерка.

Також, як зауважує Катерина, є кото– та собаколовки: тварина заходить всередину, смикає за сосиску і вона закривається.  

«Котів так само ловимо, намагаємось їх виманити на їжу. Виловлюємо за допомогою дротиків зі снодійним, проте бувають випадки, що вони встигають утікти в балку, нору чи кущі. Є місцини, де багато собак, але нічого не можемо з цим зробити, бо вони бояться людей», – додає зоозахисниця.

Напади безпритульних тварин на людей

Останні статистичні дані про кількість безпритульних тварин датовані 2016 роком. Згідно з електронною системою ідентифікації тварин Animal-id  кількість зареєстрованих безпритульних тварин у Запоріжжі становить 2918 особин. Серед них самок – 1292, ссавців – 1626. Тому через таку велику кількість безпритульних собак на вулицях міста, їх напади на людей не є рідкістю.  Проте, не всі випадки можуть бути відомі загалу, адже у медіа зазвичай фіксуються лише найбільш серйозні напади. З 2019 року у Запоріжжі через медіа було висвітлено 5 серйозних нападів безпритульних собак на людей – серед них один на дитину, ще два інші – летальні. 

Так, 20 жовтня 2019 року у Пологівському районі Запорізької області бродячі собаки насмерть покусали пенсіонерку. Жінку знайшли на околиці села без свідомості з чисельними укусами на тілі. Вона померла у реанімації .

2 серпня 2021 року у Шевченківському районі Запоріжжя стався ще один летальний напад безпритульної тварини на людину. Собака перекусив артерію на нозі жінки, внаслідок чого вона втратила багато крові та померла у кареті швидкої. 

30 вересня 2021 року у тому ж районі міста собаки покусали 21-річну дівчину. Її було ушпиталено у лікарню з ранами обличчя та лівої кістки.

У кінці грудня 2021 року знову у Шевченківському районі безпритульні пси накинулись на 11-річного хлопчика, який повертався додому. Він втік від них, забігши у під’їзд, але собака встиг вкусити хлопчика за ногу. 

16 лютого 2022 року у тому ж районі міста жертвою зграї собак став чоловік 67 років. Він отримав рани лівої ноги та був госпіталізований до лікарні.

Мешканка Запоріжжя, Наталія, розповіла, що вона та майже вся її родина у різний час ставали жертвами нападів безпритульних собак. Зі слів запоріжанки, одного разу вона йшла в навушниках і різко відчула сильний удар в ногу. Це собака вчепився в неї зубами. На щастя, він був малий, тож жінка змогла відбитися. Наталія одразу звернулася до лікарні, де довелося робити вакцини від сказу. Перший курс уколів складається з 6 вакцин, на які організм реагує по-різному, як і з будь-якими вакцинами. Після кожного уколу у неї була підвищена температура, добу очі не переносили світло, вона втрачала орієнтацію в просторі. 

17 травня 2023 року біля 5 міської лікарні зграя собак напала на дівчинку 12-ти років. Вони оточили її з батьком, і одна з тварин вчепилась дівчинці в ногу. Після цього вони з батьком поїхали до травмпункту, а на наступний день відправились до лікарні робити вакцину від сказу. Про це було повідомлено на Інстаграм-сторінці “Це Запоріжжя”. На відео, знятому мамою дитини, дівчинка розповідає про напад, і видно, що у неї перебинтовані обидві ноги вище щиколотки. Ймовірно, саме це і є місця укусів. У коментарях до допису мама постраждалої написала, що у 5 міській лікарні багато дітей, покусаних безпритульними собаками.

Коментар мами постраждалої дитини

Чому важливо стерилізувати тварину?

Ми поспілкувалися з працівниками запорізької ветеринарної клініки, які пояснили у чому необхідність стерилізації безпритульних тварин та як ця процедура дозволить зменшити їх кількість на вулиці.

«Кішка може народжувати до трьох разів на рік по 2-5 кошенят за раз. Починаючи з п’ятимісячного віку кошенята можуть приносити потомство. Якщо взяти в середньому, що одна кішка може народити 12 кошенят на рік, то через два роки всі вони разом з мамою-кішкою принесуть приплід у 67 особин», – зазначає лікарка-анестезіолог Альона Тищенко.

Тож, за 8 років від однієї нестерилізованої кішки та її потомства на світ може з’явитися 2 072 514 тварин.

Плюси стерилізації та кастрації для собак і кішок: збільшується тривалість життя на 3-5 років, зменшуються ризики появи пухлин, виключаються всі ризики пов’язані з вагітністю та пологами, тваринка не страждає від статевого потягу, безпритульна тварина не народжує дитинчат, приречених на коротке життя чи смерть. Все це значно впливає на стан тварини та зменшує її агресивність до людей, усуваючи причину материнської захисної поведінки, або ж природного інстинкту розмноження.

За словами Альони Тищенко, мінусів у цієї процедури фактично немає. Загалом, ветеринар спочатку оглядає тваринку, щоб з’ясувати загальний стан здоров’я та визначити, чи безпечна для неї стерилізація. Для цього роблять аналіз крові, УЗД. Більше того, певні захворювання (запальні патології матки, пухлини та кісти яєчників, пухлини молочних залоз) є прямими медичними показниками до процедури. У цих випадках стерилізація є життєво важливою для тварин. 

Як зазначили у ветклініці, на тему стерилізації та кастрації існує багато міфів і хибних переконань, які насправді далекі від реальності.

Так що з муніципальним притулком для тварин?

Нагадаємо, ще в 2013 році була затверджена програма «Про забезпечення екологічної безпеки міста на 2012-2014 роки», в якій був пункт «Будівництво та облаштування притулку для утримання безпритульних тварин м. Запоріжжя». Процес був запущений і навіть була знайдена земельна ділянка для притулку по вулиці Базовій. Але з невідомих причин будівництво не почалося. Однак в документі«Програма поводження з тваринами у м. Запоріжжя на період 2017-2022 рр.» знову був пункт про будівництво притулку для безпритульних тварин у м. Запоріжжя, який доповнили розглядом питання «про прийняття рішення щодо будівництва» притулку у 2022 році згідно до існуючого проекту або його перегляду. На цей пункт не було виділено коштів, оскільки будівництва не передбачалося, лише розгляд цього питання. А потім почалася велика війна.

«В 2013 році була виділена земля на Базовій вулиці, навіть розчистили, поставили паркан. Але з якихось причин призупинили все. В 2017 році прийняли рішення про передачу землі  (під притулок – ред.) на Тепличній, 33, КП “Побутовик”. Тільки в січні цього року було оформлено право власності на ділянку — були свої нюанси, чому цього не зробили раніше. Зараз ми ще розбираємось із землею на Базовій, ми відправили запит, але вона не в нашому володінні. Можливо, на Базовій було б краще — побудувати з нуля простіше ніж реконструювати будівлю. Це все в процесі, ми хочемо побудувати притулок, грошей на нього треба багато, але він необхідний», – розповів директор КП Ігор Коваленко, додаючи, що в планах в цьому році встигнути розробити проєктно-кошторисні роботи з реконструкції приміщення притулку.

Думки про потребу притулку різняться. Директор КП підтримує ідею створення притулку та каже, що волонтери також «за»: «Всі волонтери схиляються до думки, що притулок потрібен. Але, сам притулок проблему не вирішить, він заповниться за 2-3 місяці, паралельно ще треба соціалізувати тварин та працювати з людьми». Він сподівається, що до притулку зможуть приходити і бажаючі взяти тварин додому: «Треба посилювати правила поводження з тваринами. В нас є прийняті правила, але треба посилювати. Це, попередньо, проводити роботи з бажаючими взяти тварин, але насамперед, це чіпування. Чіп вказує дані хазяїна, тоді його можна притягнути до відповідальності, якщо він викинув тварину».

У свою чергу, волонтерка Катерина, не надто підтримує ідею притулку, адже це, на її думку, не вирішує основної проблеми. «Існує ще одна проблема у нас в місті, це наш менталітет. Ми, серед зоозахисників, не можемо знайти “золоту середину” єднання. Деякі кажуть, що треба притулки, інші, які моєї думки, що притулки лише для того, щоб тварин прибрати з вулиць», –  говорить вона.

 За її словами, зооволонтери мають сумніви у нормальному функціонуванні муніципального притулку. Однак, сподіваються, що якщо він все ж буде, то вони матимуть можливість відслідковувати його роботу.

Таким чином ситуація з безпритульними тваринами в Запоріжжі залишається досить складною, на що значно вплинули умови війни. Муніципальний притулок знаходиться лише на стадії розробки, однак навколо нього шириться багато дискусій. Натомість приватні притулки переповнені та мають проблеми з нестачею ресурсів і помічників. Кількість тварин на вулицях теж не зменшується, тож потрібно більш системно підходити до процесу відлову та проведення ветеринарних послуг. Для ефективного результату місцевій владі та зооволонтерам необхідно діяти спільними зусиллями, розподіливши між собою обов’язки. Як ми бачимо, зокрема, на прикладі Одеси чи Львова. Нерідко у медіапросторі висвітлюються випадки нападів безпритульних тварин на мешканців міста, і залишається відкритим питання, скільки таких випадків поза увагою ЗМІ. Наразі благодійні організації та фонди роблять вагомий внесок у роботу з безпритульними тваринами, однак, нинішньої кількості ресурсів все одно не вистачає, щоб вдосконалити ситуацію.

Автори: Олександра Антибура, Павло Фролов, Єлизавета Чичика, Анастасія Чобліна.