Наталії Михайлівні через місяць виповниться 76 років. Вона пенсіонерка. В минулому —  викладачка в музичній школі. Вона грає на фортепіано. І каже, що ніколи б не подумала, що улюблений музичний інструмент зможе в прямому сенсі цього слова врятувати її життя.

Пізно ввечері 25 вересня мешканці приватного сектору одного з районів Запоріжжя почули два вибухи від російських авіабомб, а сильна ударна хвиля за лічені секунди пронеслася по вулиці. В результаті у домівках потрощені вікна, дахи, стіни, згоріли автівки, а кілька будинків вщент розбиті.

Пані Наталя згадує, що ввечері вони з чоловіком встигли повечеряти та тільки-но полягали спати, коли прозвучав перший вибух.

«Я накрилася ковдрою, сховалася і молилася, щоб більше не було цих вибухів. Незабаром прозвучав черговий вибух на відстані близько десяти метрів. І в той же момент все почало вилітати – вікна вибило, кути покосилися. Я в цій кімнаті була, а тут під стінкою стояло моє піаніно. Якби не воно, то стінка б просто завалилася. Я не знаю, що зі мною було, бо ви не уявляєте як тут все літало у кімнаті. А так інструмент втримав стіну, вона трошки накрінилася, тріщини кругом», — каже Наталія Михайлівна.

Вона зазначає, що рятувальники та екстрені служби приїхали дуже швидко і допомогли її родині та сусідам вибратися з-під завалів у будинках.

Жінка показує нам, як виглядає тепер кімнати в її домівці після обстрілу авіабомбами. Проходячи повз кухню, яку вона принципово називає їдальнею, бо вона вміщала величезний стіл, за який на свята сідала величезна родина, вона тяжко зітхає.

«Ось тут мені надали першу допомогу, але я через шок нічого не відчула. А потім проводжу рукою по обличчю, а в мене там трохи крові та скло. Донька відвезла в лікарню, там мені допомогли вийняти всі ці дрібні уламки від скла, провели обстеження. Це просто чудо, що ми з чоловіком залишилися живими та неушкодженими», — розказує пенсіонерка.

Родина вже подала заявку на єВідновлення, проте їм попередньо повідомили, що їх будинок не підлягає відновленню і має бути демонтований. Чоловік пані Наталії Віктор Павлович зі сльозами згадує історію цього будинку, адже він долучився до його побудови ще 9 річним хлопчиком. Його батька незаконно засудили під час сталінських репресій, а коли амністували й батько повернувся, то велика родина розпочала будувати власне помешкання

«В 1956 році ми завершили будувати наш будинок з глини. Ми на дворі замішували глину, солому та пісок і я маленьким на пузі носив ці вальоки. Вже через десятки років ми облицювали будинок цеглою, а потім всією дружньою родиною накрили його шифером. Мій брат працював муляром і він ще облицював ще цю літню хатку, а потім у нас з’явилася ця веранда. Ми все робили разом самостійно, а тепер ось таке. Дуже шкода. Багато щасливих спогадів пов’язано з цим будинком, нашим садом», — зі сльозами каже Віктор Павлович.

Юрій Крючков, що проживає через будинок від Наталії Михайлівни, каже, що після першого вибуху вибіг на вулицю, щоб подивитися, що сталося, а потім повернувся до будинку.

«Ліг відпочивати та почув як пролетіло щось наді мною. В цей час просто вилетіло вікно поруч зі мною і вдарилося в стінку. Біля подушки купа скла, черепки від вазонів з квітами. На щастя, я не ушкоджений. Ось тут стояла автівка сусіда, де вирва. Конструкції потрапили в дах іншого будинку, а запчастини розлетілися — тут шестеренка лежить, там вихлопна труба, в мене в городі лежало колесо та ще інші запчастини. Ударна хвиля була надпотужна. Рятувальні та комунальні служби приїхали швидко і навіть вночі вже закривали нам вікна», — каже Юрій Григорович.

На місці події продовжують працювати рятувальні, комунальні служби, поліція, департамент соцзахисту, представники благодійних фондів та організацій.

«На сьогодні в програмному комплексі ми вже зареєстрували близько 70 осіб, які потребують допомоги. Це будівельні матеріали, фінансова підтримка для тих, хто має зруйноване житло. Їм всім буде виплачено по 10 тисяч гривень щомісячно поки не буде виплаченакомпенсація чи відновлено житло, а також пільговим категоріям додатково буде надана разова допомога в 15 тисяч гривень. Сьогодні наш департамент соціального захисту працює для того, щоб всю інформацію зібрати, під’єднати донорів для надання допомоги людям», — розказує директорка департаменту соціального захисту населення Тетяна Круподера.

Начальниця гуманітарного центру «Проліска Запоріжжя» Ірина Мощенко каже, що команда її місії саме зараз надає постраждалим від авіаудару людям набори, куди входить ОСБ-плити, тарпаулін для даху, піна, дошки, плівки та теплі ковдри.

«Прямо зараз реєструємо людей і надаємо допомогу. Щоб отримати допомогу нам необхідно показати необхідні оригінали документів — паспорт, ідентифікаційний код та номер телефону. Кому необхідно донести матеріали, а це переважно люди з вразливих категорій населення, бабусі, дідусі, які самі мешкають, то ми їм допомагаємо занести це та інсталюємо. Пошкодження дуже великі. Зараз у нас зареєструвалися вже 30 домогосподарств», — каже Ірина Мощенко.

Загалом внаслідок ударів КАБами в Запоріжжі на ранок пошкоджено 7 багатоквартирних будинків та 15 домоволодінь в приватному секторі. Кількість постраждалих збільшилася до 10. Один поранений перебуває у лікарні – він отримав множинні травми, його стан важкий але стабільний.