«Ворожий танк наводився якраз по наших позиціях. Або я в нього влучу, або він почав би лупити по групам евакуації чи по нам». Це слова 23-річного розвідника на позивний «Музон». Хлопець родом із Дніпра, нині несе службу в лавах ЗСУ та боронить Запорізький напрямок.

Історію про те, що молодий розвідник знищив танк ворога разом з його екіпажем, дізнаємось від побратимів «Музона». Просимо хлопця розповісти, як все сталося.

«Орки пішли в наступ, поїхали по нашим позиціям на танках. Нас з побратимами викликали, щоб ми підвезли БК. Поки їхали, нас крили «Градами» та мінометами. Між нашими позиціями стояв підбитий орківський танк. Він підірвався на міні, але екіпаж був всередині і танк наводився, башта рухалась. Тобто він був готовий зробити постріл. Недовго думаючи, я взяв протитанковий гранатомет і влучив в танчик. Влучив між баштою і корпусом, він загорівся», — розповідає розвідник.

За словами «Музона», ворожий панцирник стояв десь в 200 метрах від нього. Тож, влучити було досить важко.

«Зброя, яку нам надають західні партнери, дуже точно працює», — додав він.

Після того, як бойова машина та екіпаж противника були знищені, «Музон» разом з хлопцями зайняли одну з позицій, адже там були «трьохсоті», яких треба було евакуювати та змінити.

«Музон» зізнається, що тоді навіть не було часу аби порадіти ураженій цілі, бо були важкі бої, працювали ворожі міномети.

«На позиції, яка була попереду нашої, почався бій, ми прикривали хлопців з автоматів. Багато завдань було, не думав ні про що. Тоді ми орків відбили. У них були великі втрати», — згадує військовий.

Як виявилось, хлопець є студентом третього курсу одного з Дніпропетровських вишів. Каже, спочатку служив на контракті три роки. Звільнився 4 лютого 2022 року. Думав довчитись, влаштуватись на роботу. Зізнається, що планів багато було. Але… 25 лютого прийшов до військкомату та знову призвався.

«З 19 років я на військовій службі. Навіть не знаю, що робити в цивільному житті, точніше вже забув, як це бути цивільним», — додає «Музон».

Після війни він хоче все ж таки закінчити вищий навчальний заклад, розмірковує над тим, де і ким хотів би працювати, але нині головне — перемогти на фронті.