З початку повномасштабної війни Оріхівський район пережив вже понад 50 авіаційних атак з боку російської армії. Саме керовані авіаційні бомби (КАБ) залишають найбільше руйнувань. Вони пробивають комунікації, які знаходяться глибоко під землею та нищать все, що на поверхні.

В таких умовах доводиться працювати працівникам «Запоріжгазу». Про те, як змінилась їхня робота за час повномасштабної війни кореспондентам 061 розповів старший майстер служби експлуатації системи газопостачання Віталій Коломоєць.

Чоловіку 37 років, до повномасштабного вторгнення він жив та працював в Оріхові. Вже понад рік ворог намагається знищити це місто, розбиваючи будинки, інфраструктуру та вбиваючи мирне населення.

«В Оріхові майже неможливо жити: відсутня вода, світло, газ, інтернет. Там залишаються ті, хто не хоче залишати господарства, або ж їм просто немає куди їхати. В кінці серпня я з родиною виїхали з Оріхова. Ми жили на 4-му поверсі п’ятиповерхівки. Ворожа ракета прилетіла на 5-й поверх, пробила плиту. Що зараз з моєю квартирою … не знаю. Вікон, вхідних дверей немає точно. По нашому будинку було щонайменше 4 атаки. Наслідки деяких з них — я, як фахівець газової служби, також допомагав ліквідовувати», — розповідає Віталій.

До початку війни його бригада знаходилась в Оріхові, він працював старшим майстром. Їхнім основним завданням було забезпечити безаварійну та безперебійну роботу газового обладнання. Але після 24 лютого 2022 року все змінилось.

«З початком війни додалися ще виїзди на місця прильотів, де є пошкоджені, внаслідок обстрілів, будинки. Багато моментів є, які пов’язані саме з безпекою команди. Всі ми працюємо в бронежилетах, шоломах. Пам’ятаю наш перший виїзд. Він був на початку березня 2022 року. Ми приїхали ліквідовувати наслідки артилерійського обстрілу, було пряме попадання в будинок. Половину будинку було знищено і уламками перебило газопровід низького тиску. Навіть діаметр труби пам’ятаю. Друга половина будинку могла згоріти, бо уламки від снарядів летіли такі гарячі, аж червоні. Дуже тяжко такі пожежі ліквідовувати. Ризикуючи життям ми працюємо і за таких умов. Ми знаємо, який це газопровід, скільки там споживачів. Ми перекриваємо газопровід або понижуємо тиск, вирізаємо пошкоджену ділянку, замінюємо на нову. Велика війна почалася в холодну пору і будинки дуже швидко замерзають. Тож, ми намагаємось оперативно все зробити і людей швидко під’єднати», — продовжує розповідь фахівець.

Він згадує найскладніший, на його думку, випадок, який стався в місті Оріхів, коли загорівся газопровід високого тиску.

«Це великий діаметр труби і розрив був такий, як троянда. Ліквідувати таке швидко — дуже важко. Під час ліквідації, газопровід загорівся, ми ліквідували пожежу. Звикнути до такого неможливо. Іноді працюємо на адреналіні. Місцеве населення часто нам допомагає, дякуємо людям за це», — говорить майстер «Запоріжгазу».

Під час одного з чергових «прильотів» бригада Віталія їхала з Оріхова в Преображенку по невеликому мосту, де немає ані дерев, ані будівель. Каже, що були наче на долоні у ворога, бо заховатися там просто ніде. В цей момент ворог відкрив вогонь по дорозі. Міна розірвалась просто поруч машини.

«Пощастило, що водій зорієнтувався швидко і нам зберіг життя. Це самий перший випадок, коли влучання було так близько. Потім ми почали звикати і вже чули, звідки «вихід», куди летить і де можна заховатися. Ми приїжджаємо на об’єкт і одразу шукаємо, де можна техніку заховати, де самим можна укритися. Після обстрілів, ми не можемо чекати довго. Якщо буде тривалий час витікати газ, може «зупинитись» частина міста. Тому ми оперативно маємо виїжджати», — пояснює він.

Зараз оріхівська бригада працює в рідному районі. Віталій пояснює, що попри важку безпекову ситуацію, лінію фронту, там є ряд населених пунктів, де профільні служби продовжують працювати.

«Кажуть, що двічі в одну і ту саму воронку снаряд не прилітає. Можу запевнити, що це неправда. Прилітає і по два, і по три рази. Ми виїжджали з іншими службами і не один раз на одні і ті самі об’єкти. Після бомб найбільші руйнування: 30 метрів в діаметрі, 8 метрів в глибину. Все зносить навколо, немає жодного вціліло даху в радіусі 2 км. Ми намагались фіксувати всі пошкодження. Дуже давно нарахували їх 3000, цю цифру можна сміливо помножувати на 20, а то й 30. Особливо складні ситуації після авіаударів. Комунікації непридатні для експлуатації. Весь газопровід треба буде будувати наново. Дай бог перемогти, а робота буде і все зробимо», — каже чоловік.

Разом з дружиною та 7-річною донькою вони мріяли поїхати на відпочинок. Хотіли побувати за кордоном, бо ніколи там не були. Віталій зазнається, відкладав гроші, плани будував, але війна все змінила. Тепер, ті гроші, які відкладав на відпочинок, хоче витратити на відновлення своєї квартири в Оріхові, куди родина хоче обов’язково повернутись.

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.