Окупаційна влада на Запоріжжі цього тижня оголосила про початок підготовки до так званого «референдуму» щодо «приєднання» до росії, а вже 10 серпня у прокремлівських ЗМІ та на Telegram-каналах колаборантів з’явилися синхронні новини про те, шо «більша частина мешканців Запорізької області бажає приєднання до росії».  «Перевірено. Запоріжжя» розбиралося, що не так з цим опитуванням і чому його можна вважати фейковим.

Так, 10 серпня в Telegram-каналах окупаційної влади «Владимир Рогов» і «Южный Плацдарм» з’явилася інформація про результати опитування мешканців окупованої частини  Запорізької області, про їх ставлення щодо приєднання частини регіону до рф.

«Кримський Республіканський інститут політичних та соціологічних досліджень (РІПСД) регулярно проводить дослідження думок мешканців Херсонської та Запорізької областей. У Запорізькій області опитування відбуваються у Мелітополі, Бердянську, Енергодарі, Чернігівці, Токмаку, інших містах і населених пунктах. Більшість мешканців Запорізької області готові взяти участь у голосуванні та підтримують приєднання до Росії», —говориться у дописі в Telegram-каналі Володимира Рогова.

Посилаючись на результати цього опитування і колаборанти, і прокремлівські видання«РИА-Новости»,«Известия»,«Парламентская Газета»,«ТАСС»,«Царьград»,«Вечерняя Москва» и«Красная Весна» стверджують, що у референдумі на Запоріжжі готові взяти участь 77% опитаних жителів, а входження до складу Росії підтримують 82%.

Ми перевірили, наскільки це так. Опитування проводив Республіканський інститут політичних та соціологічних досліджень, який єдиний у 2014 році отримав можливість проводити екзит-поли у Криму під час референдуму. На офіційному сайті цього інституту є обмежена кількість соцдосліджень. Наприклад, в розділі «Архів» ми знайшли лише 4посилання на дослідження 2021-2022 року щодо громадської думки мешканців Севастополя по формуванню культурного кластеру, дослідження проблем інвестиційної привабливості Криму для великих російських компаній і дослідження ринку нерухомості на анексованому півострові.

Нове опитування щодо думки мешканців Запорізької області виглядає досить дивним – в описовій частині не вказано, в який конкретно період часу (написано лише порівняння червень/серпень) і де саме воно проводилося, якою була репрезентативна вибірка, а, найголовніше, як правильно звучали питання в анкеті. В описі опитування вказано лише, що воно проводилося телефоном, взяли у ньому участь 1000 людей, а похибка опитування становить 2,1%.

В Київському міжнародному інституті соціологіїзазначають, що цілковито оцінити, чи професійна фірма займалася опитуванням, можна за такими ознаками: якість вибірки, чи було навчання інтерв’юерів, чи був претест перед дослідженням (невелике дослідження реакції людей на анкету, воно здійснюється, аби мати впевненість, що люди правильно розуміють запитання). Після дослідження проводиться як простий контроль роботи інтерв’юерів, так і складний, логічний контроль. Нарешті, має оцінюватися похибка вибірки і розрахуватися  дизайн-ефект.

У текстовому “звіті” щодо опитування РІПСДу наводяться лише узагальнені дані щодо кількості опитаних мешканців регіону, які готові взяти участь у референдумі,  скільки з них підтримують входження Запорізької області до складу росії,  скільки жителів із їх числа хотіли б залишити Запорізьку область у складі України. Також, судячи з результатів, у людей питали, чи позитивно вони ставляться до отримання російського паспорту і громадянства (питання про негативне ставлення у звіт не включено і, ймовірно, взагалі не задавалося), а також, чи суттєвою вони вважають допомогу неназваних волонтерів.

Голова дослідницького комітету «Соціальне прогнозування» Соціологічної асоціації України», доктор філософських наук, професор Максим Лепський впевнений: це пропаганда, а не соціологічне дослідження. 

«По-перше, є відмінність соціологічних опитувань та політтехнологій. Це «опитування» не є соціологічним дослідженням. Я вважаю, це виключно пропаганда. Якщо детально розібратися, то у цьому тексті не вказано, що за інститут проводив опитування, немає жодного прізвища. Далі вони вказують вибірку, але немає розподілу за квотами віку та статті. Незрозуміло, як вони могли робити вибірку, якщо була міграція населення — тобто вона вже не є репрезентативною. Також вказано, що вони проводили телефонне опитування, але ж за яким оператором, російським? Не вказаний час опитування, оскільки опитування за телефоном має норму на добу. Немає розподілу хто “за”,  хто “проти”, “утримався” та “відмовився” від відповіді. Який розподіл думки за віковими категоріям, за містами? Тобто усе це свідчить про те, що це не соціологічне дослідження», — розповів «Перевірено. Запоріжжя» Максим Лепський

Також експерт звернув увагу на самі питання, які вже прописані, як нав’язування думки, яку сформулювали організатори. «Це більше нагадує технологію пуш-полу (опитування, які використовуються в піартехнологіях з метою інформування громадян або маніпуляції їх свідомістю), але під час війни та окупації — це технологія виявлення нелояльності, що становить загрозу для життя», — прокоментував Максим Лепський.

Є ще один нюанс. Опитування проводилося телефоном, а певну частину мешканців окупованої частини Запорізької області перевели на російські SIM-картки. Тож, постає логічне питання, звідки ці соціологи з Криму взагалі отримали доступ до нових телефонних номерів людей і хто саме надав їм ці дані?

Нагадаємо, під час війни будь-які соціологічні опитування не є релевантними, бо респонденти не можуть бути повною мірою відвертими і чесними через те, що не перебувають у безпеці та є вразливими, особливо на окупованих територіях. На підтвердження цього можна привести приклад з примусовим видворенням на окупованій частині Запорізької області через незгоду людей з діями окупаційної влади.. Показовою булаісторія з мешканцем Розівки Іваном Олобієнко, ролик з яким показали чи не на всіх пропагандистських каналах. Окупанти “вигнали” місцевого мешканця з одним маленьким поліетиленовим пакетом на підконтрольну Україні територію з формулюванням “дискредитував владу”.  На цьому фоні будь-які історії з опитуваннями на окупованих територіях виглядають недоречно: місцеві мешканці знають, що будь-яке неправильне слово  може загрожувати їм видворенням з власного будинку і рідного міста.