Голова Запорізької обласної ради Олена Жук розповіла журналістам 061 про роботу ради в міжсесійний період, порядок відсторонення депутатів-колаборантів, проблемні питання на окупованих територіях, а також чому депутати більше року не збираються на сесії.

Ми зустрічаємося з очільницею обласної ради в День вишиванки. Олена Жук ділиться враженнями про те, як змінилося суспільство і зовні, і внутрішньо за останні роки. Повномасштабна війна посилила у запоріжців розуміння того, що таке справжня незалежність і свобода, як важливо бути згуртованими і корисними кожен день свого життя.

Чим займається Запорізька обласна рада, в той час поки не проводяться сесії? Які задачі перед вами стоять?

 На даний момент законом «Про правовий режим воєнного стану» у Запорізької обласної ради немає тільки бюджетних повноважень. Вони надані ЗОВА (Запорізькій обласній військовій адміністрації) з 25 лютого 2022 року.  Всі інші повноваження повністю знаходяться у ради — це взаємодія і робота повністю з усіма комунальними закладами, підприємствами, комунальними некомерційними підприємствами, установами.  Цих повноважень з ради ніхто не знімав. Залишається депутатська робота, багато з депутатів знаходяться на території Запоріжжя і продовжують  комунікацію з виборцями —  прийоми, гарячі лінії та багато іншого.

В режимі міжсесійного часу частково повноваження передані координаційно-дорадчій раді. Там вирішується питання пов’язані з кошторисами, фінпланами, штатним розписом кожного підприємства. Важливо зазначити, що деякі підприємства підпорядковуються і раді, і адміністрації. Наприклад, наша «швидка допомога». Вона підпорядковується обласній раді, всім майном і керівником, а адміністрації — за галуззю, щоб вона була в розрізі тих рішень, які приймаються центральними органами влади.

В нашому підпорядкуванні всі обласні інтернати та лікарні — обласна клінічна лікарня, де 1888 людей працює, обласна дитяча лікарня з 888 штатними одиницями, екстрена швидка допомога, яка зараз працює ще й як підсилення ДСНС при кожному вибуху, при кожній екстреній ситуації. Дійсно багато підприємств залишилось в окупації, але вони продовжують працювати. Багато з керівників виїхали на українську територію. Педагоги продовжують викладання, в режимі онлайн, так само навчається моя дитина. Тобто робота повністю продовжується.

Коли була остання сесія і чому депутати взагалі не збираються ні в сесійній залі, ні в онлайн форматі?

Остання сесія у нас була в онлайн форматі 15 березня 2022 року. Це була сесія, на якій було прийнято звернення політичного характеру. Це наша реакція на те, що відбувалося в суспільстві, на території держави, області. До цього сесія була за місяць в звичайному режимі за регламентом.

Чому зараз не збирається сесія? Для того, щоб зібрати сесію, по-перше, потрібен кворум, потрібна безпека. Крім того, багато депутатів з території теж наполягають на тому, що скоро буде деокупація, і ми повинні вже з новими реаліями підійти, прийняти нові програми, тому що ні для кого не секрет, що на окупованих територіях, там біда. Перше місто, яке спадає на думку – наш Оріхів. Він не окупований, але ж розумієте, що там критична ситуація і потрібно буде повністю відновлювати місто взагалі – починаючи від водопостачання та інфраструктури і закінчуючи відновленням домівок і всього іншого.

Всі питання, які є супер нагальними, вони вирішуються в міжсесійному режимі. До прикладу, рішення про форс-мажорні обставини для агровиробників, там де є пільги для оподаткування. Раніше це рішення приймали в сесійному залі. Цього року ми його прийняли альтернативним методом.

Багато є запитань, чому не проводиться в онлайн режимі, як остання сесія.Потрібно розуміти, що одна справа прийняти звернення в такий спосіб, і зовсім інша —  розгляд кадрових, операційних питань, передачі будівель і всього іншого. Згідно регламенту, кадрові питання взагалі не можуть розглядатися в онлайн-режимі.  Щоб це змінити, нам потрібно зібратися і внести в регламент поправку, або прийняти новий регламент.

А фізично зібратися неможливо через те, що немає зв’язку з депутатами?

Зв’язок з депутатами є. Для цього, ще раз, на вагах – безпека, доцільність і питання, які розглядаються. Я не кажу про те, що немає питань, вони є, але необхідно зважено до всього підходити.  Плюс ми дуже розраховуємо, що в найближчий час розпочнеться деокупація, щоб в онлайн режимі, зараз і тут, ми могли приймати рішення з урахуванням нових реалій.

Дуже гостро зараз стоїть питання і це є тригер для українського суспільства – чому обласна рада не припинила депутатські повноваження для зрадників та колаборантів, таких як Балицький чи Пастушенко?

По Пастушенко є судове рішення і ми його вже «зняли» з сайту, а щодо Балицького, зараз поясню. Згідно з законом, відкликати депутата можна у разі кількох причин. Перша — те, що ми називаємо імперативним мандатом. Тобто, викликання від партії. Балицький і Пастушенко вони зайшли від партії «Опозиційний блок», якої зараз вже не існує.  Тобто імперативний мандат до них застосувати неможливо. Другий випадок, коли можливо відкликати депутата (і мені дуже б цього хотілося) – це смерть депутата.  Третє — зайняття посади, яка є несумісною з депутатством, наприклад, якби когось з них призначили прокурором або суддею. Ще є випадок з втратою громадянства у зв’язку з виїздом на постійне проживання до іншої країни. Нічого з законних способів, на жаль, неможливо було застосувати до цих людей.

До Пастушенка, як і до Балицького, ми вимагали найбільшу за законом міру покарання — це 15 років ув’язнення з повною конфіскацією майна. По Балицькому залишилося ще два судових засідання, останнє вже 29 травня.  Я маю надію, що цього дня ми вже отримаємо вирок суду, в якому побачимо максимальне покарання і, звичайно, він втрачає мандат.

Я знаю, що для людей це дуже тригерна тема, я їх дуже розумію. Але чим ми відрізняємося точно від росіян, так це тим, що ми діємо виключно в законному полі. Ці люди повинні були понести кару не одноосібним розпорядженням Жук, на жаль, це неможливо.В той день, коли я отримала те саме відео колаборацыйного характеру за їх участю, я їх своїм розпорядженням, відсторонила повністю від сесії, від комісії, позбавила права слова, права писати і так далі. А ось позбавити представницького мандата, довіри від народу, потрібно було зробити лише виключно законним способом.

Голосування за проєкти рішення про позбавлення мандату – це чистий популізм. Тому що це голосування не несе за собою позбавлення мандату. Моя позиція як голови, як депутата була в той же день висловлена. Та же позиція була висловлена величезною кількості інших депутатів. Ми писали звернення до Центральної виборчої комісії. Я писала звернення до Вищої ради правосуддя, коли дізналася про те, що нарешті справа з Балицьким в суді. У суду теж є законні строки і законні алгоритми процедури.

А як щодо того прецеденту, через який вже проходила обласна рада цього скликання, з позбавленням депутатських повноважень пана Толочека ще в 2020 році? Чому не можна було повторити цей досвід?

Бо рішення це приймалося за його заявою (мається на увазі заява про звільнення, — прим.ред). Так, він її писав, просто він потім злякався, що написав і почав спростовувати і так далі.  Толочек потім з’явився аж на одному засіданні ради, але зараз у нього імперативний мандат, тому що людина діяла проти інтересів партії, яка її привела до мандату. І дуже добре, що так сталося, тому що зараз розглядається питання від правоохоронних органів по запиту щодо діяльності цього депутата, навіть у цей короткий строк.

На сайті обласної ради є вже великий перелік рішень, які подають депутати. Чи є розуміння, коли має відбутись найближча сесія?

Кожен депутат може створити будь-який проєкт рішення і має право його подати.І я можу з ним бути згодна як депутат, як жінка, як голова ради, як менеджер-управлінець чи не згодна, але це його депутатське право і ми абсолютно рівні. Чому депутати створюють проєкти рішення? Є проєкти рішення, які зумовлені нагальною потребою, дійсно є потреба для цього. Наприклад, кадрові, майнові чи господарчі питання.  Проте, є депутати, які роблять це для того, щоб потім виставити документ деінде. Таке теж існує. А чому ні? Це політична діяльність депутатська. Хтось, взагалі, живе постійно в парадигмі передвиборчої кампанії. Є депутати, які в цю сторону тільки і думають, а є обранці, які працюють тільки на конструктив. В керівництві ради, мається на увазі є такі ж депутати, просто їх від партії обрали, як мене, заступників голови.

Є депутати, які працюють на депутатських комісіях і видають проєкти рішення, як результат цієї роботи. Тобто ці проекти рішення є, вони постійно ставляться. Я оновлюю список на сайті, тому що в деяких проєктах вже відпадає взагалі необхідність їх прийняття у зв’язку з тими чи іншими подіями.

Щодо дати сесії, я думаю, вона буде скоро. Впевнена, що депутати зберуться. У мене є особисті переконані, як члена депутатської фракції «Слуга народу», яким чином ця сесія повинна пройти. Мається на увазі, який депутатський склад, яких фракцій повинен там голосувати. Тому що я хочу зараз бути дуже коректною, я дуже поважаю всіх депутатів. Але сьогодення вносять корективи до того питання, які саме депутати повинні голосувати.

А тимчасові комісії, раз ви вже про них заговорили, вони всі працюють зараз?

Ні, не всі працюють. По-перше, кілька комісій, вони з самого початку були заблоковані, тому що там були представники опозиційної платформи «За життя», які відверто саботували ці події, це ще було до повномасштабної війни. Працює дуже активно, гуманітарна комісія, Вона в нас рекордсмен з проєктів рішення, вона засідає дуже часто. Також працює комісія з регламенту та законності, медична комісія і здається є ще одна, яку я зараз просто не згадаю, нехай мене вибачать.

Нещодавно активно обговорювали в соцмережах питання щодо розгляду проєкту рішення про заборону діяльності УПЦ МП на території Запорізького регіону. Це політичне рішення, яке вже прийняли в декількох регіонах України, але було обурення з приводу того, що це рішення нібито заблокували в облраді і незрозуміло чи буде його подальший розгляд. Що ви можете на це сказати?

Ви правильно сказали, що це політиче рішення. Чисто логічно депутати не можуть заборонити діяльність будь-якої релігійної направленості, якщо вона не суперечить кримінальному кодексу. Прийняття такого рішення, саме такого рівня, про яке ви кажете — заборона діяльності такої релігійної організації — це повноваження Верховної Ради.

Безумовно є запит на це. Мені важко сказати, чи може він бути прийнятий в такому вигляді, по-перше, зі всією повагою до всіх депутатів, кожен депутат має право на свій проєкт рішення. Депутат, який подавав цей проєкт рішення, він його побачив в такому формулюванні, ми його виставили на сайт, тому що це право депутата.

Щодо блокування, це точно не імперативна норма. Посадовець облради має зовсім інший рівень повноважень, ніж депутат. Весь виконавчий апарат обласної ради, і я, як представник апарату,  ми тут знаходимось і працюємо для того, щоб повністю забезпечити прийняття і виконання проголосованих проєктів ради, тобто депутатської діяльності.

Виконавчий апарат Запорізького обласної ради заблокувати чи нав’язати депутатам прийняття такого чи іншого рішення не може. Тому що депутат – це є представник інтересів, це найвища форма демократії, так скажімо, представник місцевого самоврядування. Депутати можуть прийняти рішення з якимось додатками від апарату або без них.

В цьому ж проєкті рішення крім заборони УПЦ, ще зазначалося на необхідності проведення інвентаризації земельних ділянок, що перебувають в користуванні єпархії УПЦ. Чи можливо розглянути це питання поза сесією?

Я вам так скажу, я, як голова ради, жодному депутату, в жодному клопотанні за свої 2,5 роки не відмовила. Не було і не надходило такого клопотання про те, щоб розглянути та подивитися на це питання.  Ми можемо зробити це офіційно, можемо просто виїхати на територію, можемо зібрати комісію з представників апарату плюс депутати. Тобто у нас є багато форм роботи і відповіді на ці питання. Просто такого запиту не надходило, розумієте? Тому я й кажу, що потрібно розділяти проєкти на практичні, менш практичні, політичні і взагалі на ті, які є повністю опрацьовані, і на ті, які ще можливо потрібно було б дошліфувати.  Ні в якому разі не мається на увазі, що цей проект недоопрацьований. Цей проект є таким, яким він є. І незважаючи ні на що, депутати можуть за нього проголосувати.

Нагадайте, а у нас скільки депутатів обласної ради? І чи підтримуєте ви зв’язок з головами фракцій, в контексті того, скільки обранців взагалі перебуває в Україні?

До складу обласної ради у нас входять 84 депутата. Звичайно, я підтримую контакти з головами всіх фракцій.  Дивіться, крім депутатів, які знаходяться у виконавчому апараті —  Жук, Фукс, Куценко, Любім, Колесников, який є помічником, і Боговін, який теж працює в апараті, окрім них, усі інші депутати не отримують зарплату і не повинні мені звітувати чи будь-кому.

Я не скажу вам який відсоток депутатів знаходяться тут, тому що це буде неправдива інформація, я не хочу так казати. Я знаю, що в Запоріжжі залишилося дуже багато наших депутатів, хтось проживає в інших містах України. Це достатня кількість для того, щоб здійснювати роботу.

Яким чином зараз вирішуються кадрові питання зі звільненням/призначенням керівників комунальних закладів чи установ, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях?

 У нас всі керівники, вони або виїхали на територію України, або ми призначили виконуючих обов’язків, які знаходяться тут. Тут потрібно розглядати конкретно кожну окрему ситуацію — це людина на трудовому контракті, вона виконуюча обов’язків була, або тимчасово виконуюча обов’язків.

Наприклад, якщо ми кажемо про Ніну Гурську, що очолювала школу-інтернат в Кам’янці-Дніпровській. Яка ситуація з нею, вона звільнена?

Ні, її не звільнили.  Є проєкт рішення про її звільнення, на жаль, ми не можемо туди призначити нового директора, бо в реєстрі вона законно призначена рішенням ради. Це одне з тих питань, яке точно має бути розглянуто, але, на жаль, тільки на сесії.  В школі-інтернаті дітей там немає зараз, фінансування не проходить і втрат для бюджету немає.

Це не означає, що не існує проблем, що все добре. Не може бути добре, коли регіон окупований більше, ніж наполовину.  В першу чергу страждають люди – хто не зміг і залишився там. Причини у всіх різні. Для всіх цих людей це великий злам, велика життєва внутрішня проблема назавжди. Там нема легких рішень, розумієте?Ну, я не кажу саме про Гурську, бо в її випадку, це було б легке рішення. Тому що таких, звичайно, потрібно звільняти, тут не ця проблема.

Я просто точно можу сказати, що я знаю про те, що навіть на окупованих територіях через майже півтора роки є люди, які чекають на повернення української влади. Дійсно є люди, які назавжди для нас мертві. Ну це так і є. Але наших людей більше. Причому це в рази більше. Тому зараз найголовніше – це найскоріша деокупація наших територій.  З іншого боку, на вагах стоїть те, що в нас немає права на спробу. Ми не можемо собі дозволити, спробувати і відступити. Це неможливо. Люди нас чекають. І як там їм важко, це іноді навіть не описати словом. Я кожного дня стикаюся з проявом цього жахіття — починаючи від тих дітей, яких привозили в обласний центр без кінцівок і закінчуючи, наприклад, директором інтернату, якого депортували і він 20 кілометрів йшов в пішки. 

Скажіть, будь ласка, на ваш особистий погляд, чи є зараз якісь нагальні питання, які потребують розгляду, які ви не можете вирішити через розпорядження чи дорадчу раду?

Дивіться, як тільки почнеться деокупація, потрібно буде комплексне прийняття рішення, особливо за двома галузями. Перше – медицина. І друге – освіта/соціальний захист . Це геріатрії, інтернати та всі заклади освіти. За цим стоїть не просто великий, це величезний блок питань. Зараз важко прийняти рішення з урахуванням того, що ми не знаємо, як буде там. Яка ситуація? Що ми там знайдемо на той момент? Що ми там побачимо?

З урахуванням цього, будуть прийматися управлінські рішення. Є перелік рішень на сайті, які теж потрібно перебрати і теж деякі з них прийняти. Важливо, що робота ведеться і вона ведеться для нинішньої ситуації адекватно, виважено та згідно законодавства. Це найголовніше.