Ось уже майже півтора роки у Запоріжжі працює осередок добровольчого будівельного батальйону «Добробат». Небайдужі волонтери об’єдналися, щоби відбудовувати житлові будинки, школи, амбулаторії, розбирати завали зруйнованих обстрілами осель та прибирати територію об’єктів соцінфраструктури. На їхньому рахунку вже понад 500 об’єктів, де виконано аварійно-ремонтні роботи.   Наші журналісти поспілкувалися з волонтерами організації та її керівником, щоб дізнатися, що мотивує їх витрачати свій час та ресурс на допомогу незнайомим людям та на чому зосереджена основна діяльність добробатівців.

Люди, які за покликом серця допомагають іншим

Миколі 59 років. Все життя він пропрацював електриком та займався ремонтом квартир. Коли почалася повномасштабна війна, то в армію його не взяли, оскільки він комісований, та й здоров’я не зовсім дозволяє. Тоді чоловік вирішив, що може бути корисним людям, чиє житло постраждало через прильоти ворожих ракет і дронів. Разом з іншими небайдужими мешканцями міста він допомагав співробітникам ДСНС розгрібати завали.

«З літа 2022 року все частіше почало прилітати по житловим будинкам. Ми допомагали людям у Калантиривці, на Хортиці, а потім майже у всіх районах міста. Тоді не було жодної єдиної організації, яка б координувала весь цей процес 24/7. Ми десь півроку були самі по собі. Багато хто приходив за покликом душі. Це хлопці різного віку від 17 до 74 років. Коли прилетіло по автоцентруSkoda у Запоріжжі, то ми познайомилися з Андрієм Разіним. Саме він і запропонував організувати осередок Добробат у Запоріжжі», – розповідає Микола.

Добробат у Запоріжжі офіційно запустився 25 жовтня 2022 року. Ідея створити такий осередок з’явилася саме після масованих обстрілів міста.

«Я був знайомий із засновниками Добробата і бачив, як вони працюють в інших регіонах. Десь 7 жовтня у мене з’явилася така ідея. Трігером став мій зруйнований об’єкт на Набережній магістралі. Ми познайомилися з хлопцями, згуртувалися і почали робити добру справу.Ми укомплектовані обладнанням, з яким можна і потрібно виїжджати на розбір завалів. Також наші волонтери проходили навчання у лавах ДСНС. Є відповідні сертифікати і тому всі знають, куди можна лізти, а куди – ні. Якщо трапляється лихо вночі чи рано вранці, то ми спілкуємося з рятувальниками, визначаємо кількість людей та фронт робіт, формуємо команду», — розповідає голова організації Андрій Разін.

Основний кістяк запорізького «Добробату» складається з команди в 15-20 осіб, які працюють на всіх об’єктах на постійній основі та час від часу підтягуються інші небайдужі волонтери. Більшість із них – це люди, які не мають відношенння до будівельної сфери. Борис – сантехнік, Володя працює фрезерувальником на заводі, а після зміни приходить сюди допомагати. Ще один чоловік працює сторожем, кілька хлопців раніше навіть викрутку в руках не тримали, але саме тут навчилися ремонтної бази.

«Кожна сім’я, якій ми допомагаємо, дякує нам зі сльозами на очах»

Організація безкоштовно допомагає у відновленні житла та об’єктів соціальної інфраструктури у межах міста та області. Першочерговим завданням проекту є «fast recovery»: перекриття зруйнованого даху, ремонт розбитих вікон, фундамент пошкоджених стін.

«У 2023 році ми працювали в 14 населених пунктах Запорізької області, здійснили 154 виїзди, було 504 об’єкти (це розбір завалів, демонтажні роботи, аварійне закриття тощо), 360 квартир у багатоповерхових будинках, 186 приватних будинків, 12 закладів. Ми закінчили роботи в гуртожитку, де мешкає близько 200 внутрішньо переміщених осіб. Плануємо працювати й надалі. Роботи дуже багато», – розповідає Разін.

Добробатівці допомагають насамперед незахищеним верствам населення (багатодітні сім’ї, пенсіонери, люди з інвалідністю, родичі бійців). Також пріоритетними для відновлення є об’єкти соціальної інфраструктури – школи, дитсадки та медустанови.

«Морально дуже важко на прильотах. Приїжджаєш і бачиш літнього чоловіка, що плаче. У його будинку тепер немає даху, хтось без вікон лишився. Коли влітку вже бог із ним, а зараз холодно. Люди кричать. Хтось голосить і просить закрити  плитами OSB балкон, тому що у нього там кішка живе», — наголошують члени команди.

На розбір завалів після «прильоти» збираються близько 50 волонтерів та більше. З будівельними матеріалами та обладнанням допомагають міжнародні партнери у рамках проектів з відновлення. Нещодавно у осередку з’явився брендований автомобіль для виїздів та необхідні інструменти для роботи. Хлопців уже впізнають у громадах Запорізького та Пологівського районів, коли вони приїжджають допомагати відновлювати зруйноване житло. У деяких селищах та селах зовсім не залишилося людей працездатного віку, які б могли самостійно залатати дах від протікань та закрити вікна, а тому тут дуже раді волонтерам.

«Поїхали до Матвіївки, а там 12 постраждалих будинків та робочих рук взагалі немає. Просто нема людей. За чотири дні ми потихеньку все зробили. Є громади такі, як Балабіно та Кушугум, ось там так усе добре організовано владою – з вулиці виділяється, грубо кажучи, на допомогу 4-5 людей. І вони дуже нам допомагають, прибирають. У Новомихайлівці дуже тепло нас зустрічали. У нас є хлопчик, який готує нам обіди, а вони кажуть, ні, ми самі будемо хлопців годувати. Голова громади каже – ось вам гроші, я говорю не треба жодних грошей, поділіться шурупами. Вони їх привезли, а мені більше нічого і не треба», — буденно розповідає Микола.

Команда пояснює, що за цей час вони дуже згуртувалися і тепер розуміють один одного майже без слів. Якщо раніше за 4 години закривали OSBблизько 15 квартир, то тепер набили руку і за цей час здатні «закрити» 50–70 квартир. Перший час була не дуже вдала комунікація з міською владою, оскільки комунальники чомусь боялися делегувати волонтерам певний фронт робіт та матеріали, але тепер вони потоваришували та бачать у «Добробаті» своїх помічників.

«Кожна сім’я, якій ми допомагаємо, дякує нам зі сльозами на очах. Ми розуміємо, що наша діяльність приносить користь людям. Я пам’ятаю, як одного разу у нас був виїзд, де у квартирі проживав одинокий батько з дочкою. Ситуація там була сумна – вікна вибило, все розбито. Вони навіть не розраховували, що будуть ті, хто зможе простягнути їм руку допомоги. А це дуже важливо зараз», – розповідають у команді.

Робота над відновленням унікального навчального закладу

Капітальні ремонти волонтери проводять за рахунок підтримки міжнародних партнерів. Для цього виїжджають на об’єкт, оцінюють руйнування, проводять калькуляцію, показують усі розрахунки донорам та після погодження починають працювати.

Декілька останніх місяців команда працює над відновленням унікального навчального закладу в Запоріжжі – Хортицької реабілітаційної академії. Вона була пошкоджена внаслідок падіння кількох ракет на території поблизу корпусів. Сліди від вирв досі можна бачити на задньому дворі навчального закладу.

«Ми приїжджали сюди розбирати завали, потім на прохання адміністрації ще кілька разів їм допомагали. Це дуже унікальний заклад, який спеціалізується на комплексній реабілітації дітей та молоді. Для нас дуже важливо було знайти партнерів, щоб відновити цей об’єкт. І врешті вдалося це зробити – відгукнувся МЗС Естонії через неурядову організацію «Мондо». Ми зробили ремонт у трьох приміщеннях, в яких зараз може знаходитись адміністрації та проводити навчання онлайн. До цього вони були розкидані в різних місцях і їм не зручно було надавати якісне навчання дітям. Також ми вже замінили вікна у кількох корпусах. Цей об’єкт для нас є флагманським. Важко визначити пріоритетність, бо страждає багато хто. Ми не хочемо нікого образити. Ми поставили собі за мету і рухаємося», — розповідає голова запорізького осередку «Добробат».

Волонтери пояснюють, що на цьому об’єкті вони працюють із осені минулого року, періодично відволікаючись на аварійні ремонти у громадах регіону. За цей час в академії встигли відремонтувати бібліотеку та кілька навчальних кабінетів. Зараз ремонтують харчоблок та їдальню.

«Найскладніше було провести тут демонтаж – ми вигребли 5 тонн сміття. Стеля впала, всі вікна були вибиті. Ось тут довелося виламати перестінок, тепер зашиваємо. Тут буде нова штукатурка, нова електрика», – показують результати своєї роботи добробатівці.

Багато волонтерів команди зараз на фронті. Один із наймолодших добробатівців Антон Мартиненко чекав свого повноліття, щоб приєднатися до лав ЗСУ.Наприкінці минулого року на Запорізькому напрямку відбувся бій, під час якого хлопець втратив ногу, допомагаючи побратимам. Він затяг поранених у бліндаж, а в цей час над ними працювали ворожі дрони. Президент України особисто відвідав його та нагородив медаллю.

«Ми пишаємося Антоном. Він зараз проходить реабілітацію. Ще раз його прооперували. Ми намагаємось його постійно підтримувати. В армію він, ймовірно, вже не повернеться, бо тривалий час буде йти лікування, реабілітація, підготовка до протезування та, власне, саме протезування. Дуже сподіваюся, що за цей час війна закінчиться», — каже Андрій Разін.

Наприкінці минулого року родина добробатівців втратила члена своєї команди під час масового обстрілу Запоріжжя 29 грудня 2023 року. В’ячеслав Камінський того дня був на робочому місці і не встиг врятуватися. Це був дуже великий удар для всієї організації.

«Ми віримо, що весь цей жах і біль скоро закінчаться. А поки що дуже важливо підтримувати наших людей і приносити хоч маленьку користь суспільству. Добробат – це добрий приклад того, як народ може гуртуватися, щоб праця сприяла поверненню наших людей до регіону», — каже наостанок Андрій Разін.