До повномасштабного вторгнення Володимир Сірко займався в Енергодарі будівельним бізнесом. 24 лютого 2022 року разом з родиною виїхав з міста на Івано-Франківщину. Згодом переїхав до Запоріжжя, де відкрив «Їдальню Українського смаку», в якій працюють вимушені переселенці. В рамках спецпроєкту 061 «Заварили бізнес» дізнались у Володимира, як він вирішив розпочати справу у новому місті і чому називає їдальню соціальним проєктом.

Багато років Володимир Сірко очолював акціонерне товариство «Енергодарбуд», під його керівництвом працювало понад 6 тисяч людей. Також родині належав готель «Сосновий бор» в Енергодарі та дитячий табір «Лазурна райдуга» в Кирилівці. Зараз весь бізнес Володимира знаходиться в тимчасовій окупації.

— 24 лютого 2022 року змінилось все наше життя. Ми виїхали в той же день – 24 лютого. Ми думали, що виїжджаємо на декілька днів, думали, що їдемо на вікенд в Карпати і найближчим часом повернемось і ось цьому «вікенду» скоро буде вже два роки. Я забрав дружину, двох маленьких дітей наших, онуку, племінницю, невістку і на двох авто ми рушили в Івано-Франківську область, — згадує Володимир.

В евакуації він почав займатись допомогою вимушеним переселенцям, лікарням, військовослужбовцям, для яких купував автомобілі за кордоном за власні кошти і передавав безпосередньо до підрозділів.

Через півтора року після початку повномасштабного вторгнення дружина Володимира, Людмила, отримала посаду в одній військових адміністрацій, що нині в окупації, і родина переїхала з Івано-Франківщини до Запоріжжя. Тут їх вже чекала частина команди, яка до війни працювала в готелі і дитячому таборі. Саме їхні колишні працівники вмовили Володимира розпочати нову справу в Запоріжжі.

— Наразі основний кістяк нашого колективу, наша завідуюча виробництва — це саме працівники наших закладів. Вони вже коли приїхали до Запоріжжя, а ми були в Івано-Франківські області, телефонували Володимиру Олександровичу і казали: «Ми в вас віримо, у вас завжди все виходило, повертайтесь в Запоріжжя, давайте реанімуємо, ми сидимо без зарплат, самостійно щось спробували і не виходить, без вас ми не можемо». Коли ми повернулись в Запоріжжя, бо мені тут запропонували роботу, то в нас був такий круглий стіл і наші працівники сказали: «Ми команда, ми працювали стільки років, в нас все вийде», — зазначила Людмила.

«Їдальня Українського смаку» запрацювала у Запоріжжі 6 вересня у приміщенні колишнього кафе «Гороскоп». Володимир каже, що власник приміщення пішов на зустріч у багатьох питаннях, зокрема оплачує охорону та інтернет. Також від попереднього закладу тут залишились меблі, частина посуду. Для їдальні закупили холодильне обладнання, м’ясорубки, овочерізки, лінії роздачі. Їдальня працює за системою «шведської лінії», яку до цього Володимир і Людмила запровадили в дитячому таборі «Лазурна радуга» та в готелі «Сосновий бір».

— Основною цільовою аудиторією нашої їдальні є ВПО, місцеві мешканці, фінансові можливості яких дуже впали в період війни і транзитні військовослужбовці. Саме за шведської лінії можна зробити комплексне харчування цікавим і відносно бюджетним, — розповідає Людмила.

Володимир каже, що їдальня – це не бізнес, а в першу чергу соціальний проєкт. В закладі на сьогодні працевлаштовано 9 людей, що були змушені виїхати в Запоріжжя через війну.

— Це не є бізнес, це не може бути бізнесом, тому що в першу чергу це допомога. Тут працюють виключно люди, які є тимчасово переселеними особами, які змушені знімати квартири. Людям зараз тяжко, на ту допомогу, яку ми отримуємо від держави, прожити неможливо. Зарплата кожного у нас залежить від того, скільки в день ми заробляємо. Це не легка робота. Якщо брати кухара, то він виходить десь з 6-7 години ранку і працює десь до 3-4 години. Ми не працюємо з напівфабрикатами, все що є — фарширований перець, голубці, вареники — це виробляють дівчата власними руками, — ділиться Володимир.

З жовтня в їдальні по неділях безкоштовно обідають переселенці. Цю благодійну ініціативу Володимир і Людмила започаткували разом з головами Кам’янсько-Дніпровської, Благовіщенської громад і громадськими організаціями «Віра. Перемога. Життя» та «Волонтери Запорізького краю».

Власник їдальні планує всі зароблені кошти спрямовувати на благодійність. Тому запрошує запоріжців відвідати заклад, щоб у нього було більше можливостей для допомоги людям.

— За перший місяць в нас були збитки понад 50 тисяч гривень і це нормально для першого місяця. Ми зараз перейшли точку безприбутковості, я думаю. По чекам в нас харчується на сьогодні від 120 до 140 людей на добу. Щоб були якісь прибутки і ми більше уваги змогли надавати на благодійні проєкти, то нам треба щоб було хоча б 170-180 людей. Ми звертаємось до запоріжців і запрошуємо просто приходити смачно поїсти. Будьте впевнені в тому, що кошти, які тут зароблені, будуть потрачені на благодійність. Нам допомога потрібна тільки в одному – прийдіть і смачно поїжте, — каже Володимир.

В планах у нього відкрити в одному з приміщень закладу пекарню, щоб працевлаштувати ще 4-5 людей. Для цього він подав заявку на одну з грантових програм, але отримав відмову. Наразі він розраховує лише на власні сили.

Наостанок розмови питаємо у Володимира про його мрію.

— Головне — повернутись додому, ми з родиною можемо повернутися хоч в чисте поле, я все відбудую, — відповів Володимир.