Напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення рф до України рідні українських військовополонених та зниклих безвісті вийшли на акцію, аби нагадати про долі своїх близьких. Для більшості з тих, хто виходить на акцію, що має назву «Не мовчи. Полон вбиває», російський полон триває практично стільки ж, скільки і повномасштабна війна — 3 роки.

Далі в репортажі 061.

«Це традиційна акція, ми проводимо їх з травня минулого року. На жаль, ще дуже багато наших захисників знаходиться в полоні», — говорить одна з організаторів акції Стела Орел.

Сьогодні, напередодні третьої річниці повномасштабної війни, на акцію вийшло близько 70 людей.

«Вони воювали за нас, ми воюємо за них», «Наші серця досі в полоні» — скандували учасники.

Вони зробили два великих банери: «Світе, ми помираємо. Нас вбиває полон, який мав зберегти життя. Маріупольський гарнізон», «Free Azovsa». Акцію підтримували звуковими сигналами і водії автомобілів.

Учасники акції кажуть, що світ не має забути про теракт, який стався в Оленівці і який забрав життя понад 50 військових, ще близько 130 — отримали важкі поранення, з яких 52 — досі знаходяться в полоні і майже не отримують медичну допомогу.

«Полон — це смерть. Ми боремося за них», — сказала Стела.

Вона нагадала, що Україна провела 61 обмін військовополоненими, але на жаль, ворог не віддає поранених бійців Азову. Більше того, країна та світ бачить, в якому стані з полону додому повертаються українські військові.

«Це шкіра та кістки. Це жах», — додала організаторка акції «Не мовчи. Полон вбиває».