Щоб це перевірити, учасники комісії взяли проби для дослідження води у трьох місцях виходу зливових колекторів: у водойми між мікрорайонами «Сади», «Сади-2» та «Половки» й у Пушкарівський ставок зі сторони Юрівки.

Під час комісії депутат Київської райради міста Сергій Савенков розповів, що близько п’яти років тому відбулася схожа комісія й тоді за результатами дослідження проб води, встановили перевищення індексу ЛКП (загальної бактеріологічної забрудненості) щонайменше у 22 рази. А кількість вірусної бактерії — коліфаг була перевищена до 430 разів.

«Каналізаційні колектори, належать «Полтававодоканалу», вони мають відводити всі відходи міста, каналізаційні відходи, на очисні споруди: на Мильці, на Затурине.

Й існують так звані зливові колектори, які призначені для відводу дощової й талої води з поверхні доріг: вони виведені у відкриті водойми. Через багаторічне не відновлення та руйнацію каналізаційних колекторів існує потрапляння каналізаційних вод у нашу міську зливову систему, яка виведена в природні водойми. Проби беруть, щоб довести що у зливову трубу потрапляють нечистоти з каналізації», — розповів Сергій Савенков.

Проби води досліджуватимуть у районному відокремленому підрозділі обласного центру контролю і профілактики хвороб МОЗ України. Виконувач обов’язків завідувача Володимир Овчаренко розповів, що дослідження не вирішить проблему із забрудненням зливової каналізації. Зокрема, на це впливає й побутове сміття біля місця виходу зливового колектора.

«Ми зробимо аналізи на відповідність санітарним нормам для поверхових вод: залізо, фосфати, сульфати і нітратна група — це аміак, нітрати і нітрити. Але наскільки я бачу — це нічого не дасть, це просто для того, щоб чимось прикриватися: його не так потрібно робити.

Потрібно наводити порядок у місті взагалі: від доріг до парків. У нас каналізація в Полтаві, вона вже давним-давно не забезпечує отой об’єм стоків: будівництво йде, а комунікації практично не розширяються. Ось чому у нас, якщо пройтися по Полтаві, одні прориви за другими: Коцюбинського, Артема, Театральна — всюди по місту. Річ у тому, що коли була санслужба — ми контролювали це питання. Ми фіксували всі ці недоліки: давали приписи як владі міській, так і на чийому балансі воно знаходиться. Зараз ми не контролююча організація. Контролююча організація — Держпродспоживслужба, але вона теж не вирішує питання», — говорить Володимир Овчаренко.

Понад 15 років ставком біля Пушкарівського лісу опікується полтавець Юрій Сіненко. За цей час чоловік знімав відео періодичного забруднення ставка, звертався до «Полтававодоканалу», до міськради та правоохоронців.

«Чому це питання мені болить? Я виріс в Полтаві: в цьому районі на «Половках». І в нас у місті унікальна локація — ці озера: каскад із 5 озер. Там красива природа й можна зробити місце для відпочинку громадян.

Навколо знаходиться 5 мікрорайонів: зі ставків роблять просто помийну яму, куди зливають нечистоти. Я був би просто щасливий, як би вдалося перекрити джерело забруднення цих озер і щоб вони очистилися й там можна було зробити якийсь пляжик, ловити рибу і не боятися. Навіть той самий Івано-Франківськ: в центрі міста є озеро, так ти без проблем можеш там купатися. Люди додають спеціальні бактерії, щоб вода не цвіла, не зеленіла», — каже Юрій Сіненко.

Декілька років тому дослідили воду ставку в Пушкарівській балці. У рідині виявили залишки мийних засобів та фекалій.

«Санепідемстанція зробила висновок, що це забруднення каналізаційними водами. Ми зверталися до «Полтававодоканалу», вони приблизно у 2010 році встановили свої насоси. Каналізація там переповнена: насоси вмикаються і дають можливість, щоб воно не текло у «ливнівку», але ж все одно — це тимчасове вирішення питання: ці насоси періодично ламаються і знову витік цих нечистот, які потрапляють у струмок й зі струмка вони потрапляють в озеро.

Основна проблема в зношеності каналізаційного колектора: ті труби, які там знаходяться, в них дві проблеми — перша, якщо клали каналізаційну трубу діаметром 70 см, то зараз вона вже позаростала жиром у деяких місцях. Співробітники «Водоканалу» кажуть, що вона із 70 см в діаметрі залишилася до 10 см. Потрібно чистити каналізаційну трубу: чим менше діаметр труби, тим менше її пропускна здатність. Відповідно і тиск підіймається. І коли ця каналізація не може пройти: вона підіймається і витікає або через верх, або переливається у зливовий колектор. Ось в чому проблема.

Друга проблема: раніше прокладали із бетону відлиті труби каналізаційні. Вони зістикувалися одна в іншу й там, де промазали, наприклад, з якимось розчином цементним: в тих містах підтікає. Оскільки використовують ці насоси, то через оці щілини, рідина з каналізаційної труби витікає й вимиває ґрунт. Потім коли насос відкачує: він відкачує цю воду з ґрунтом. І тому на цих місцях з’єднання труб — виходить яма. Потім труба під своєю вагою починає просідати й отвори, на місці зістикування, збільшуються.

Третя проблема — це те що, під впливом хімії, яка зараз використовується (раніше її не було і не було на це розраховано), оці бетонні труби, вони просто руйнуються.

Для вирішення цього питання, щоб запобігти потраплянню цих каналізаційних вод до струмка, цього що в Пушкарівській балці і таким чином й до озера, потрібно перекласти, каналізаційний колектор. Каналізація раніше прокладалася не на багатоповерхівки, подивіться скільки мікрорайонів «виросло». Там була труба і розраховували її на 1-2 тисячі мешканців, а тепер на «Половках» 20 тисяч мешканців. І потрібно розрахувати правильно діаметр труби — із запасом, матеріали використати: полімери, які зараз існують», — говорить Юрій Сіненко.

4 липня у КП «Полтававодоканал» повідомили про намір укласти договір з київським підприємством «Емпайр Буд Індастрі» щодо реконструкції аварійної ділянки каналізаційного колектора, який йде вздовж ставків мікрорайону «Сади». Вартість угоди — майже 41 млн грн. Про це відомо з електронної системи публічних закупівель Prozorro.

«Полтававодоканал» планує замінити 220 м аварійної ділянки трубопроводу за допомогою поліетиленових труб типу «корсис» та облаштувати 4 оглядові каналізаційні колодязі, змонтувавши їх із залізобетонних конструкцій зі захищеним полімерним шаром, стійким до сульфатно-газової корозії. Термін виконання робіт: до кінця 2024 року.

До кінця цього року планують виконати роботи з укріплення схилу для прокладання трубопроводу. На їх виконання передбачили 15 млн грн з Фонду охорони навколишнього природного середовища Полтавської області. Також перш ніж почати будівництво захисної конструкції мають облаштувати територію вздовж траси пролягання колектора.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»