Будуючи стосунки з новою коханою людиною, ми згадуємо попередні помилки й намагаємося стати кращим, а коли нам доводиться стояти над чиєюсь труною — поневолі згадуючи життя цієї людини, починаєш перебирати і своє. Згадуєш про його швидкоплинність, кінечність, і хоч не хоч, а ставиш собі певні запитання. Кіно про кохання у подкасті вже було, а сьогодні ми говоримо про кіно про смерть…

Японська стрічка «Okuribito» («Відхід») розповідає нам про молодого віолончеліста Дайго Кобаясі. У Дайго не склалося з музикою й він разом з дружиною перебирається з Токіо у своє рідне провінційне містечко, де він виріс і де живуть його дитячі спогади та травми. Дайго треба знайти нову роботу й він відгукується на оголошення в газеті та йде влаштовуватися в якесь агентство на «спокійну роботу». Але трапилася друкарська помилка і насправді Дайго потрапив на роботу «з покійними», а його обов’язок тепер — омивати і одягати тіла покійних перед покладанням до труни, готувати їх до відходу в інший світ. Так починається нове життя Дайго Кобаясі.

Стрічка здобула купу азійських нагород, а також «Оскар» за кращий фільм іноземною мовою. Це було у 2009 році, коли не було різноманітних квот і конкуренція була більш суворою. Окремо слід виділити симфонічну музику композитора Дзьосі Хісаіші. Щоб зрозуміти наскільки він крутий, варто відзначити що він автор музики у більшості відомих мультфільмів Хао Міядзакі.

Про японську культуру, смерть, чорний гумор та про інші цікавинки фільму «Okuribito» й одкровення пов’язані з цим фільмом слухайте у подкасті «Кіно за мільйон».

Слухайте подкаст «Кіно за мільйон» на платформах:

→ Google Podcasts.
→ Spotify.
→ Телеграм-канал «Фонтанзамільйон».

Владислав ВЛАСЕНКО