У квітня перший заступник голови Полтавські ОДА Дмитро Лунін презентував Cтратегію розвитку області до 2027 року. Озвучивши ряд масштабних обєктів, які хочуть побудувати у майбутньому, чиновник розповів і про проблеми профтехосвіти у Полтавські області.

У полтавському регіоні, загалом як і по всій Україні, дефіцит кадрів на технічні професії. Так промислові й сільськогосподарські підприємства звертаються до обласної адміністрації зі скаргами, що не вистачає робітників. Випускники технікумів отримують несучасні знання за радянською методикою, а більш-менш хороші спеціалісти їдуть закордон на заробітки. Тому Полтавська обласна адміністрація збирається внести корективи до навчального процесу, оновити матеріальну базу та провести ремонт приміщень. Дітей треба навчати за сучасними спеціальностями на які є попит на ринку. На жаль професійно-технічна освіта в області відірвалася від ринку праці.

Щоби проаналізувати економічний стан і ефективність технікумів, «Полтавщина» відправила запит в обласний департамент та міське управління освіти з трьома запитаннями по кожному закладу: перелік учнів, перелік, працівників, річні витрати. Схожий аналіз ми робили минулого року. Також ми відправили запит щодо кількості студентів, які отримують освіту у вищих навчальних закладах Полтавської області.

Для початку вкажемо, що з 2016 року заклади профтехосвіти перейшли з державного підпорядкування на обласний рівень. А з 2020 року закладами, які знаходяться на території Полтави, опікується міськрада.

Станом на початок 2021 ріку у 33 технікумах, училищах і ліцеях Полтавської області навчається 8833 студенти. В закладах вищої освіти навчається 30822 студенти. Виходить на одного майбутнього робітника припадає майже 3,5 людини із вищою освітою.

У 2020/2021 роках загальні витрати на роботу технікумів і ліцеїв склали 556 млн грн. Якщо порівняти із 2019 роком, тоді витрати були меншими — 422 млн грн. Причому 2019/2020 роках в технікумах навчалося більше дітей — 9086 студента. У витрати на утримання закладів входить: заробітна плата, стипендія, комунальні платежі, забезпечення дітей-сиріт, харчування, канцелярські витрати. Основна частина витрат — заробітна плата працівникам та комуналка. Наприклад, витрати на заробітну плату складають близько 60% від всіх витрат.

Якщо порівнювати технікуми по оптимальності, то найефективніше в області — Полтавський професійний ліцей, що на вул. Сакко, 16а. В ньому навчається 377 осіб й витрати на одного студента складають 24 тис. грн в рік. У Кременчуцькому професійному ліцеї ім. А.С.Макаренка навчається 411 особа і витрати на одного учня 48 тис. грн. Загалом можна сказати, що ефективні за співвідношенням кількості учнів, працівників і витрат на одного студента, навчальні заклади Полтави, Кременчука, Миргороду, Карлівки.

Найнеефективніший, як і минулого року — Решетилівський художній професійний ліцей. Там навчається всього 63 студенти, які за кількістю майже порівнялися із працівниками, яких 55 осіб. Річні витрати на заклад 9,5 млн грн, виходить на одного учня в рік витрачають 152 тис. грн. А в Гадяцькому аграрному училищі, взагалі викладачів більше ніж студентів. Навчається 26 осіб, а працює 27 осіб. Річні витрати на студента становлять 148 тис. грн.

Загалом можна прослідкувати тенденцію, що кількість студентів у технікумах і ліцеях із кожним роком зменшується, а витрати на утримання закладів збільшуються.

Нагадаємо, що минулого року обласна адміністрація оголосила курс на оптимізацію профтехзакладів. З 33 закладів хотіли зробити 11. Наприклад, Решетилівський професійний аграрний об’єднати з Професійно-технічним училищем № 49, а Гадяцьке вище професійне аграрне училище об’єднати із лохвицькими ПТУ № 27. Однак, у 2021 році досі працюють 33 навчальних заклади профтехосвіти.

Плани на майбутнє

Заступник голови ОДА Дмитро Лунін озвучив, як саме планується покращити навчальний процес у професійних закладах. До 2027 року у 8 навчальних закладах планують придбати спецобладнання на 57,5 млн грн. 

Щоби створити безпечні умови для навчання в закладах професійної освіти, планують облаштування заклади 639 засобів пожежогасіння за 42 млн грн.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»