За інформацією Лубенської міської ради, 23 березня 2022 року під час виконання бойового завдання у місті Маріуполь загинув Танцюра Олександр Володимирович — головний сержант, сержант з матеріального забезпечення групи розвідки спеціального призначення окремого загону підрозділу спеціального призначення «Азов»

Воїн народився 3 липня 1970 року у Лубнах. Навчався у школі № 5 та Лубенському ПТУ № 12, де отримав спеціальність електрика. Після строкової служби повернувся до рідного міста, працював за спеціальністю на підприємстві «Валтекс» та в охоронній фірмі.

2014 рік став переломним у його долі. Події Революції Гідності стали вирішальними для нього. За покликом серця, з нестримним бажанням вигнати російського окупанта з української землі вже у липні 2014 року Олександр Володимирович добровільно вступив до лав батальйону «Азов». У 2016 році закінчив спеціальні курси у навчальному центрі Національної гвардії України. Двічі отримував поранення, але знову ставав у стрій.

Мав багато почесних відзнак та нагород. Серед них — відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» 2016 року; почесна відзнака «За оборону Маріуполя» 2017 року; знак МВС України Медаль «Захиснику Маріуполя»; Орден «Лицарський хрест добровольця» Всеукраїнського Союзу ветеранів АТО, відзнака полку «Азов» «Широкінська операція» та Ордени «За мужність» III та II ступенів, які отримав, на жаль, вже посмертно. Лише 19 травня 2023 року рідна лубенська земля приняла на спочинок земляка, що повернувся з фронту на щиті.

За інформацією Миргородської РВА, 31 січня під час стрілецького бою на Донеччині загинув молодший сержант Ломов Денис Юрійович.

Воїн народився 6 березня 1993 року. Проживав у селі Веприк Великобудищанської громади.

За інформацією Пирятинської міської ради, 2 квітня в районі села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області загинув Богомол Олег Васильович — солдат, гранатометник 81-ої окремої аеромобільної бригади (в/ч А2120).

Воїн народився 9 листопада 1975 року в селі Смотрики Пирятинського району, в сім’ї учителів. Навчався у Смотриківській ЗОШ та Березоворудському технікумі, де здобув фах агронома. По закінченню навчання пройшов строкову службу. У 2001 році одружився, разом із сім’єю проживав у рідному селі. Був мобілізований на захист України у січні 2023 року. У загиблого залишилися батько, брат, дружина та донька.

За інформацією Скороходівської селищної ради, 2 квітня в районі села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області загинув Кива Артем Степанович — солдат, гранатометник 81-ї окремої аеромобільної бригади (в/ч А2120).

Воїн народився 29 травня 1987 року. Проживав у смт Скороходове. У загиблого залишилися дружина та двоє дітей.

За інформацією Великобагачанської селищної ради, 19 квітня в районі села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області загинуло двоє уродженців села Якимове, бійців окремої зведеної штурмової роти «Одін» полтавського районного ТЦК та СП:

• сержант Смірнов Ростислав Володимирович. Воїн народився 18 червня 1983 року. Після навчання у місцевій школі поступив до Полтавської сільськогосподарської академії, де отримав спеціальність інженера-механіка. Після строкової служби працював у Великобагачанському управлінні газового господарства. У 2015-2016 роках брав участь в АТО. Після демобілізації оселився у Великій Багачці, став приватним підприємцем, відкривши фірму з ремонту та обслуговування автомобілів «Рост». Вдруге став на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення.

• старший солдат Лайло Володимир Іванович. Воїн народився 1 вересня 1984 року, був другою дитиною в сім’ї. Навчався в місцевій школі, у 2000 році вступив до Лохвицького медучилища на лікувальний відділ. У березні 2004 закінчив навчання, здобувши спеціальність фельдшера. Працював у Довгалівському ФАПі. Добровільно виявив бажання проходити службу у ЗСУ, був призваний у січні 2004, у жовтні 2005 — демобілізований. Працював у поліклінічному відділенні Великобагачанської ЦРЛ. У 2014-2015 роках брав участь в АТО. Після демобілізації продовжив працювати у ЦРЛ. Вдруге став на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення.

За інформацією Білоцерківської сільської ради, 1 травня у селі Водяне Покровського району Донецької області загинув Лиходід Володимир Григорович.

Воїн народився 28 березня 1967 року у селі Білоцерківка. Проживав у селі Балаклія. З 2006 року працював приймальником сировини у ПП «Білоцерківська агропромислова група».

Добровольцем встав на захист України на початку повномасштабного вторгнення. Пройшов майже рік виснажливих боїв спочатку на Харківщині, а потім на Донеччині. Двічі отримував контузію, а також поранення, лікувався, проходив реабілітацію й знову повертався на фронт.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 11 травня в районі села Залізнянське Бахмутського району Донецької області загинув Демченко Петро Васильович.

Воїн народився 20 листопада 1980 року в селі Солошине Кременчуцького району. Після закінчення 9 класів Солошинської ЗОШ, продовжив навчання у ПТУ і згодом здобув професію водія. Розпочав свою трудову діяльність у колгоспі «Дніпро», потім працював водієм на Комсомольському хлібозаводі, а з 2016 року — у ТОВ «Феррострой». Був мобілізований на захист України у березні 2023 року.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 11 травня в районі села Іванівське Бахмутського району Донецької області загинув Ткаченко Владислав Андрійович — молодший сержант, головний сержант штурмового взводу.

Воїн народився 28 травня 1995 року в місті Комсомольську. Навчався у ЗОШ № 2 та Вищому професійному гірничому училищі № 15, де здобув професії слюсаря-ремонтника, електрогазозварювальника та стропальника. У 2014 році розпочав свою трудову діяльність на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. У 2015-2016 роках проходив строкову військову службу. Потім деякий час працював за кордоном, але з початком повномасштабної російської агресії повернувся в Україну. 3 квітня 2022 року пішов на війну добровольцем.

За інформацією Полтавського міського ТЦК та СП, 12 травня в районі міста Бахмут Донецької області загинув Маюрніков Сергій Ігорович — солдат, стрілець аеромобільного відділення.

Воїн народився 6 березня 1986 року. Проживав у Полтаві. У загиблого залишилися батьки та сестра.

За інформацією Гоголівської селищної ради, 13 травня внаслідок ворожого обстрілу прикордонної території на Чернігівщині загинув Юрченко Євгеній Сергійович — молодший сержант Державної прикордонної служби (в/ч 2253).

Воїн народився 28 вересня 1997 року в Полтаві. Навчався у школі № 25. Восьмикласником приїхав з родиною в Устивицю, яка стала селом його шкільного дитинства та юності. Після закінчення школи Євгеній вступив до Полтавської державної аграрної академії, яку успішно закінчив та пішов служити в армію.

За інформацією Полтавського міського ТЦК та СП, 14 травня в районі села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області від кулі ворожого снайпера загинув Андрієць Іван Васильович — старший сержант окремої зведеної штурмової роти «Одін» полтавського районного ТЦК та СП.

Воїн народився 9 грудня 1965 року. Проживав у Ковалівці Полтавського району. Працював в управлінні Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області. Став на захист України добровольцем вже у перший день повномасштабного вторгнення. У загиблого залишилися дружина, двоє дітей та онука.

За інформацією Хорольської міської ради, 15 травня поблизу села Григорівка Бахмутського району Донецької області загинув Заєць Сергій Вікторович — солдат 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.

Воїн народився 17 липня 1978 року в місті Хорол. Навчався у Хорольській гімназії, працював різноробочим на місцевих підприємствах. У 2004 році переїхав на постійне місце проживання у село Лука Лохвицької громади.

Після повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України пішов добровольцем до Лохвицького добровольчого формування. До лав ЗСУ став у лютому 2023 року.

За інформацією Полтавського міського ТЦК та СП, 16 травня внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Федорівка Друга Бахмутського району Донецької області загинув солдат Жаб’як Олександр Дмитрович.

Воїн народився 18 серпня 1984 року. Проживав у селі Витівка Полтавської громади. Працював механіком-водієм. У загиблого залишилася матір, сестра, дружина та п’ятеро дітей. Найменша донечка народилася у день загибелі батька.

За інформацією Глобинської міської ради, 16 травня в районі міста Вугледар Волноваського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Суховієнко Микола Іванович — сержант, заступник командира бойової машини 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців (в/ч А2167).

Воїн народився 20 жовтня 1970 року. Проживав у селі Весела Долина Глобинської громади. Мав великий досвід у бойових діях. З 2014 по 2019 рік проходив службу у бойових частинах, неодноразово підписував контракт зі Збройними Силами України. Він брав участь в бойових діях на найгарячіших ділянках фронту, зокрема і в боях за Донецький аеропорт у 2014 році. У 2018 році воїн був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» та орденом «За мужність» III ступеня. Лютий 2022 року не залишив Героя байдужим. Попри стан здоров’я та групу інвалідності, він знову взяв до рук зброю, щоб захистити свій дім та Батьківщину від озвірілих рашистів, які знищують все на своєму шляху. У загиблого залишилися дружина та двоє дітей.

За інформацією Миргородської РВА, 17 травня в районі селища Кузьмине Сєвєродонецького району Луганської області загинув Заяра Руслан Володимирович — солдат, стрілець.

Воїн народився 5 лютого 1980 року в селі Харенки Шишацького району. Дитячі та юнацькі роки пройшли в селі Яреськи. Навчався в Яреськівській ЗОШ, яку закінчив в 1998 році. Після строкової служби навчався у Луганському училищі міліції. У 2001 році працював помічником оперативного уповноваженого в місті Полтава. Далі — робота в охоронних структурах. Руслан Володимирович захоплювався спортом, мав багато друзів в усіх куточках України. Став на захист України проти російських окупантів у лютому 2022 року.

За інформацією Хорольської міської ради, 17 травня поблизу міста Авдіївка Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Кришталь Сергій Юрійович — солдат, гранатометник механізованого відділення Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького (в/ч А0222).

Воїн народився 20 червня 2001 року. Навчався у Хорольській спеціалізованій школі № 3, по закінченню якої здобув професійно-технічну освіту в Хорольському міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців. Далі продовжив навчання у Полтаві на машиніста кранів — працював за спеціальністю на будівельних об’єктах обласного центру, а згодом і у Польщі. Під час його строкової служби розпочалося повномасштабне вторгнення, й Сергій прийняв самостійне чоловіче рішення — уклав контракт для проходження служби у спеціальність військовій частині. У загиблого залишилися батьки та брат.

За інформацією Хорольської міської ради, 18 травня у госпіталі помер Виплавень Віктор Васильович — сержант, навідник кулеметного взводу 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Воїн народився 16 липня 1970 року у Хоролі. Навчався у ЗОШ № 1 та Полтавському сільськогосподарському інституті, де здобув спеціальність інженера-механіка. Працював у ВАТ «Хорольська сільгоспхімія» та Хорольському механічному заводі. Неодноразово брав участь у Всеукраїнських конкурсах і змаганнях серед зварювальників, зокрема одним із найвищих професійних досягнень було здобуття кваліфікації Міжнародного інженера зі зварювання на базі інституту імені Євгена Патона. У 2012 році здобув титул чемпіона України з пауерліфтингу в категорії ветеранів. Неодноразово ставав призером та абсолютним переможцем Всеукраїнських змагань по жиму штанги та інших силових дисциплін.

У перший день повномасштабного вторгнення Віктор Васильович став до лав ЗСУ у складі роти охорони Лубенського райвідділу ТЦК та СП. У лютому 2023 року, після проходження навчань, відправився захищати Батьківщину на східні кордони в зону найзапекліших бойових дій.

Поранення, яке стало смертельним, отримав 7 березня в районі міста Вугледар Волноваського району Донецької області. У полеглого воїна залишилися дружина та син.

За інформацією Лубенської міської ради, 18 травня внаслідок артилерійського обстрілу поблизу села Первомайське Покровського району Донецької області загинув старший солдат Долгобородов Станіслав Станіславович.

Воїн народився 18 травня 1992 року. Закінчив Вищебулатецьку загальноосвітню школу та Березоворудський технікум, де здобув агрономічну освіту. Працював на різних підприємствах Лубенщини та за кордоном. Станіслав мав активну громадянську позицію і дуже вболівав за Україну. Тож у травні 2021 року призваний на військову службу за контрактом. У загиблого залишилися батьки, дружина та доньки.

За інформацією Полтавської міської ради, 21 травня у госпіталі міста Дніпро помер Матвійчук Юліан Олександрович — молодший сержант 116-ї окремої бригади територіальної оборони.

Воїн народився 14 червня 1989 року. Проживав у Полтаві. Навчався у ЗОШ № 4, у Полтавській художній школі, а також у музичній школі та музичному училищі. Вищу освіту здобув у Полтавському національному педагогічному університеті, за фахом — вчитель історії та правознавства.

Був активним учасником Революції гідності. У 2014-2015 роках у складі батальйону «Азов» брав участь у проведенні АТО на сході України. У 2015 та 2020 роках двічі обирався депутатом Полтавської міської ради, очолював міський осередок ВО «Свобода». Був одним зі співзасновників громадської організації «SavePoltava».

Вдруге став на захист України у перші дні повномасштабного вторгнення у складі підрозділу аеророзвідки «Соловей» полтавської бригади ТрО. Поранення, яке стало смертельним, отримав вранці 15 травня на Донеччині, внаслідок артилерійського обстрілу позицій російськими окупантами. У загиблого залишилася дружина та донька.

У полтавському ліцеї № 6 «Лідер» повідомили про загибель на війні свого випускника В’ячеслава Родіонова.

«Невимовне горе прийшло у родину нашої колеги Валентини Родіонової: кривава війна забрала життя її сина, випускника ліцею 2009 року. В’ячеслав віддав найцінніше — своє життя за рідну Полтаву, за матерів, за своїх синочків та мирний сон інших дітей, безхмарне небо над усіма нами. Життєрадісний, відкритий, комунікабельний, ерудований. Там, де він, завжди світло, тепло, надійно. Музикант від Бога! Ніжна мелодія флейти розкривала його чуттєву й щиру душу. Його музика, його мрії будуть жити в наших серцях. Слава віднині в рядах Небесного легіону! Вічна пам’ять герою! Співчуття рідним, близьким. Герої не вмирають! Слава Україні!», — йдеться у повідомленні адміністрації навчального закладу.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»