За інформацією Миргородської міської ради, 5 червня 2022 року в районі міста Оріхів Запорізької області загинув Фішер Дмитро Вільгельмович — підполковник, командир авіаційної ланки 831-ї бригади тактичної авіації.

Воїн народився 8 березня 1973 року. Після закінчення середньої школи в 1990 році вступив до Чернігівського льотного училища. Служив у Миргороді пілотом Су-27. У 2011 році літав на навчаннях «Безпечне небо». У 2012 році закінчив Харківський університет Повітряних Сил України.

На самому початку війни з Росією у 2014 році перехопив російський турбогвинтовий літак радіоелектронної розвідки Іл-20, який порушив повітряний простір України південніше Донецька. Тримаючи його у межах видимості мав запустити ракету, але отримав жорсткий наказ зброю не застосовувати, щоб росіяни не використали це як привід для повномасштабної війни.

Брав участь у International Airshow-2017 в Польщі та The Royal International Air Tattoo-2017 у Британії.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну Дмитро Фішер перебував на передовій. У квітні 2022 року Дмитру Вільгельмовичу присвоїли орден «Богдана Хмельницького» III ступеня за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Загинув 5 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Оріхів Запорізької області. Півтора року вважався зниклим безвісти. На початку лютого 2023-го тіло пілота евакуювали розвідники спецпідрозділу ГУР з місця падіння літака. У березні 2024 року експертиза ДНК підтвердила особу загиблого льотчика.

За інформацією Великобудищанської сільської ради, 7 січня 2024 року на Харківському напрямку загинув солдат Могила Олег Вікторович.

Воїн народився 15 червня 1979 року у селищі Святогорівка Донецької області. Там пройшли його дитинство і юність. Після закінчення місцевої школи пішов працювати на Білозерську шахту. У квітні 2010 року Олег разом із родиною переїхав у село Мартинівка Великобудищанської громади. Тут працював різноробочим у ПрАТ «Гадяцьке бурякогосподарство». Став до лав ЗСУ у квітні 2023 року. У полеглого захисника залишилися мама, дружина, дві доньки та два сини.

За інформацією Решетилівської міської ради, 7 січня в районі села Синьківка Куп’янського району Харківської області загинув Лукинчук Віктор Петрович — солдат, гранатометник 41-го окремого стрілецького батальйону.

Воїн народився 20 квітня 1979 року у селі Малий Бакай Решетилівської громади. Працював на різних роботах в агрооб’єднанні фермерських господарств «Еліта». Став до лав ЗСУ у січні 2023 року.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 12 лютого в районі села Солодке Волноваського району Донецької області загинув Нажа Сергій Борисович — солдат, кулеметник стрілецької роти.

Воїн народився 23 грудня 1972 року у Кременчуці. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 28 та у Кременчуцькому фаховому коледжі транспортної інфраструктури та технологій. Став на захист України у липні 2023 року. У полеглого захисника залишилися батьки та брат.

За інформацією Полтавської міської ради, 12 березня в районі села Синьківка Куп’янського району Харківської області загинув Мацко Микола Михайлович — молодший сержант, командир стрілецького відділення.

Воїн народився 12 грудня 1967 року в селі Нова Василівка Диканського району. Проживав у селі Орданівка Диканської громади. У 1986-1988 роках проходив строкову військову службу у прикордонних військах. Після служби в армії повернувся в рідне село. Все своє життя присвятив професії водія на місцевому агропідприємстві. Став до лав ЗСУ у жовтні 2023 року. У полеглого воїна залишилася мама та троє братів.

За інформацією Полтавської міської ради, 17 березня на Донеччині внаслідок артилерійського обстрілу загинув Ріпка Сергій Володимирович — старший солдат, стрілець стрілецької роти.

Воїн народився 3 серпня 1979 року в місті Дружківка Донецької області. Проживав у Полтавській громаді. Закінчив ЗОШ № 11. Навчався у Полтавському електротехнічному коледжі. Отримавши професію електрика, працював в АТ «Полтаваобленерго».

Був призваний на військову службу за мобілізацією в березні 2015 року. У квітні 2016 року уклав контракт з військовою частиною.

За інформацією Козельщинської селищної ради, 22 березня в районі села Терни Краматорського району Донецької області загинув Цапко Валерій Валерійович — стрілець десантно-штурмової роти.

Воїн проживав у селі Омельниче Козельщинської громади.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 23 березня в районі села Роботине Пологівського району Запорізької області загинув Рудченко Андрій Іванович — старший солдат, старший кулеметник батальйону оперативного призначення.

Воїн народився 13 липня 1980 року у Кременчуці. Навчався у ЗОШ № 7. Працював на місцевому КАТП-1628. Став до лав ЗСУ у березні 2022 року. У полеглого захисника залишилися мама, дружина та донька.

За інформацією Зіньківської міської ради, 23 березня в районі села Роботине Пологівського району Запорізької області загинув Рибалко Віталій Михайлович — солдат, стрілець батальйону оперативного призначення.

Воїн народився 3 березня 1987 року в селі Удовиченки. У 2002 році закінчив місцеву 9-річну школу та продовжив навчання у Зіньківській школі № 1. Після закінчення навчання учнем прийшов у ХК «АвтоКрАЗ». Після строкової служби повернувся в рідний колектив. Тривалий час працював токарем у ремонтно-механічному цеху, мав вищий розряд. Згодом 4 роки пропрацював токарем у Польщі. Після початку повномасштабного вторгнення росіян повернувся додому та добровольцем став до лав ТрО, а потім — Національної Гвардії України. У полеглого захисника залишилися мама, сестра та два сини.

За інформацією Машівської селищної ради та газети «Промінь», 24 березня в районі села Успенівка Волноваського району Донецької області внаслідок вогнепального поранення загинув Бойко Олександр Вікторович — старший лейтенант, командир гранатометного взводу 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Воїн народився 6 лютого 1986 року на Дніпропетровщині в родині військового. Сім’я, виходячи з особливостей професії батька, часто змінювала місце проживання. Тож і Саша із сестрою також попоїздили всюди. Але найріднішим куточком для нього завжди був саме Новий Тагамлик. Це село — звідки його коріння, де на нього завжди чекали бабусі, дідусі, де він міг по-справжньому дихнути на повні груди і насолоджувався життям. Та й значну частину свого життя він провів саме тут. Навіть трішки навчався в місцевій школі. Олександр закінчив вищу військову академію. Але армія якось не припала до душі. Хоча мав житло в Полтаві і працював в обласному центрі, але при першій нагоді поспішав у рідний Новий Тагамлик, щоб допомогти бабусі, підтримати двоюрідного брата, який на жаль, мав тяжке захворювання з дитинства і пересувався на візочку.

Олександр Бойко став на захист Батьківщини у серпні 2022 року. Боронив українську землю на найгарячіших напрямках фронту.

За інформацією Решетилівської міської ради, 24 березня у військовому шпиталі міста Рівне помер Ширшов Павло Олександрович — командир бойової машини 150-ї окремої механізованої бригади.

Воїн народився 16 квітня 1976 року у Решетилівці. У цьому місті провів більшу частину життя. У 2016-2019 роках Павло Ширшов служив добровольцем у 54 ОМБр, а в серпні 2023-го був мобілізований до лав війська вже під час повномасштабної війни. У полеглого захисника залишилися мама, сестра та дружина. Воїна було поховано в селі Балаклея Черкаської області, де він мешкав останні кілька років.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 26 березня у лікарні помер Титов Андрій Олексійович — старший сержант, командир стрілецького взводу.

Воїн народився 4 серпня 1974 року в місті Комсомольську. Після закінчення 9 класів ЗОШ № 6 продовжив навчання в Комсомольському ПТУ № 18, де здобув професію водія та автослюсаря. У 1992-1994 роках проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. З квітня 1995 по 2021 рік — майже 26 років — пропрацював на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Одночасно заочно закінчив Комсомольський політехнічний технікум, де здобу кваліфікацію гірничого техніка-механіка. У березні 2022 року добровольцем пішов на російсько-українську війну. У травні 2023 року був тяжко поранений. Після тривалого лікування за медичними показниками був демобілізований.

За інформацією Полтавського обласного ТЦК та СП та газети «Полтавська думка», 28 березня внаслідок обстрілу міста Костянтинівка Краматорського району Донецької області загинув Онищенко Олександр — старший солдат, аеророзвідник бригади територіальної оборони.

Воїну було 37 років. Він проживав у Полтаві. Працював інструктором у туристичному таборі. Став добровольцем на захист Батьківщини у перший день повномасштабного вторгнення росіян. Проходив службу на Полтавщині, Харківщині, Дніпровщині та Донеччині. Мав кількасот вдалих скидів з дрона лише на Авдіївському напрямку

31 березня Щербанівська сільска рада повідомила про загибель на Запорізькому напрямку Соломона Віталія Васильовича, мешканця села Розсошенці.

Прощання з Героєм відбудеться 2 квітня 2024 року о 10:00 біля Храму Різдва Пресвятої Богородиці (с. Горбанівка, вул. Соборна, 1б). Прощальна хода розпочнеться від кінцевої зупинки у Розсошенцях до Храму о 9:30.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»