На мою думку, невдоволення громадян спричинено не небажанням сплачувати за комунальні послуги, а небажанням споживачів сплачувати за необґрунтованими та несправедливими тарифами, сформованими підприємством «Полтаватеплоенерго» всупереч вимогам законів України та встановлені в протиправний спосіб Полтавською облрадою.

Цілий комплекс порушень порядку формування, встановлення та застосування тарифів, який призвів до суттєво завищених тарифів та до порушення прав споживачів комунальних послуг.

Навіть висновки державного органу контролю в сфері контролю за цінами та захисту прав споживачів Держпродспоживслужби підтверджує мої аргументи. Проте, нашим судам довести порушення доволі складно, отже суди лишаються на боці сильнішої сторони — монополіста, ігнорують положення Законів України та притримуються позиції «Полтаватеплоенерго», навіть коли це суперечить прямій нормі закону!

Головна проблема в тому, що внаслідок очевидної для споживачів упередженої позиції місцевих судів, не зважаючи на вагомі аргументи, які спираються виключно на норми права, в першій та апеляційній інстанціях добитися правосудного рішення практично неможливо.

А Верховний Суд відмовляє в розгляді касаційних скарг з підстав їх «малозначності», не зважаючи на належне обгрунтування скаржником підстав розгляду малозначних справ, зокрема, значного суспільного інтересу, який абсолютно очевидний усім, але не Верховному Суду… Тому, доля судових прав вирішується на місцевому рівні, де панує телефонне право та відповідні домовленості, отже питання також має значний фінансовий інтерес!

Чи має питання тарифів на послуги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» значний суспільний інтерес — питання, на мій погляд, риторичне для сотні тисяч споживачів послуги з постачання теплової енергії Полтави, Карлівки, Машівки, Котельви, Решетилівки.

Чи лишається для громадян, які впродовж трьох років безуспішно намагаються захистити в судах свої права та довести очевидні речі, іншого способу довести суспільний інтерес, окрім як «із картонками в руках»? Щоб на існуючу впродовж усієї дії воєнного стану проблему споживачів звернули увагу і влада, і Верховний Суд?

Сотні звернень, заяв, скарг до офісу Президента, до Верховної ради, до Кабміну, до міністерств, до Антимонопольного комітету, до Державної регуляторної служби, до Полтавської ОВА, до Полтавської облради належним чином розглянуті не були та не дали жодного результату! Окрім відписок та перекладання відповідальності…

Ця ситуація — наслідок так званої «реформи» в сфері житлово-комунальних послуг. Коли комунальні підприємства перестали виконувати свою основну функцію — працювати на потреби і інтереси громад, які є власниками цих комунальних підприємств, а працюють на інших господарів…, які мають властивість змінюватися зі зміною політичного керівництва. Раніше підприємством керували «Батьківщина» і «ЄС», зараз долучилися «Слуги»…

Нове законодавство в сфері житлово-комунальних послуг є недосконалим і суперечливим, таким, що надає можливість для маніпуляцій і різночитань, створює правові колізії, якими користуються недобросовісні виконавці послуг, серед яких «Полтаватеплоенерго». Внаслідок цього, проблем в цій сфері буде більше, їх актуальність зростатиме, особливо в часи економічної кризи, коли основна маса людей біднішає, а комунальщики хочуть заробляти більше і більше. Вони мають можливість диктувати свої умови, оскільки більшість з них — монополісти і відмовитися від їх послуг не просто.

Підпорядкованість, підзвітність та підконтрольність комунального підприємства органу місцевого самоврядування Полтавській обласній раді — норма закону «Про місцеве самоврядування в Україні», в реальності — повна бездіяльність і безвідповідальність! В рішеннях Полтавської облради про встановлення тарифів для «Полтаватеплоенерго» прописано, що «відповідальність за правильність розрахунків тарифів лежить на „Полтаватеплоенерго“», що і закріплює повну безвідповідальність повноважного органу.

Полтавська обласна рада з 2021 року — орган, уповноважений встановлювати тарифи для «Полтаватеплоенерго». Процедура передбачає формування, встановлення та застосування тарифів. Формує «економічно обгрунтований» тариф виконавець послуг. «Встановлення» ж тарифів виявляється чисто формальною дією, ніхто економічну обгрунтованість тарифів не перевіряє, а точніше — не хоче перевіряти. Тобто, виконавець послуг і формує собі тарифи які хоче, а потім застосовує їх в договорах зі споживачами…

При цьому, Полтавська ОВА — орган ліцензування, який жодних функцій з контролю підприємства — ліцензіанта не виконує! Навіть на папері, отже не видає ліцензій в паперовому вигляді, тому у «Полтаватеплоенерго» її просто немає!

Три роки боротьби за права споживачів комунальних послуг довели серйозну кризу державного управління, відсутність реального органу контролю в сфері житлово-комунальних послуг та відсутність правосуддя в Країні, на яке ми ще сподіваємось, тому продовжуємо свою боротьбу в судах.

Але вже абсолютно зрозуміло, що без «вулиці» проблему не вирішити!

Отже, полтавські суди вперто стоять на боці сильнішої сторони в спорах і на захист прав споживачів не стають: видають судові накази без належних на це підстав, відкривають провадження з порушенням процесуальних вимог та приймають рішення за відсутності належних і допустимих доказів в справах. Тому, що «Полтаватеплоенерго» не надає до суду належних розрахунків за послуги, а судді не звертають увагу на це грубе порушення вимог Цивільно-процесуального кодексу.

В більшості випадків люди не знають як саме та не можуть захиститися в суді від монополіста із цілим штатом юристів, тому не приходять до суду, отримують заочні рішення, які не оскаржують. А «Полтаватеплоенерго» і судді на це і розраховують… Ще донедавна керівництво підприємства заявляло про 26 тисяч позовів, які будуть подані до суду!

При цьому, в мене є чіткі аргументи, обґрунтовані нормами законів, які дають мені підстави вважати, що ті тарифи, які застосовує «Полтаватеплоенерго» є незаконними, а нарахування — неправомірним!

Насамперед, так званий «двоставковий тариф» на послугу з постачання теплової енергії, який застосовує «Полтаватеплоенерго» з 1 грудня 2021 року, є таким, що суперечить положенням Закону «Про житлово-комунальні послуги», в якому чітко сказано, що плата за комунальні послуги — це плата за «обсяг споживання» в одиниці вимірювання — гігакалорії, тобто плата нараховується лише за фактично спожиту теплову енергію.

Проте, плата за двоставковим тарифом — це лише частково плата за теплову енергію (умовно-змінна частина), а інша частина — умовно-постійна — це фіксована плата, плата за так зване «теплове навантаження», тобто за кількість тепла, необхідного для опалення приміщення при температурі мінус 23 градуси! І за це мають платити споживачі навіть тоді, коли на вулиці спека!

Ця «умовна» частина не залежить від споживання, тому нараховується впродовж календарного року, навіть при затримці початку опалювального сезону та за відсутності опалення взимку, саме тому в наш час застосування двоставкового тарифу є абсолютно необгрунтованим і несправедливим! Величина теплового навантаження не підтверджується належними розрахунками, не погоджена зі споживачами, як база для нарахування оплати за послугу, розрахована виконавцем послуг некоректно, що підтверджується висновками профільного міністерства, тому не може використовуватися в нарахуванні за комунальну послугу!

Постанова КМУ № 869 від 01.06.2011 року за підписом Азарова, в якій передбачений цей тариф, не відповідає нормі пізніше прийнятого закону «Про житлово-комунальні послуги», тому застосовуватися не може!

Ще донедавна керівництво «Полтаватеплоенерго» розповідало байки, що двоставковий тариф вигідний для споживачів, що він такий же, як одноставковий… просто плата розподілена на рік. Насправді ж, річна плата за двоставковим тарифом значно більше за плату за звичним для нас одноставковим тарифом, тому він є вигідним лише виконавцю послуг! За нашими порівняльними розрахунками різниця між застосуванням двоставкового тарифу значно більша: від 20% до 200% і більше, що підтверджується розрахунками!

Отже, застосування двоставкового тарифу має на меті забезпечити сталі доходи виконавців послуг за будь-яких умов, навіть за відсутності цих послуг! І жодна влада до цього часу не наважилася запровадити цей грабіжницький тариф!

Мої аргументи щодо невідповідності двоставкового тарифу нормам законів України таки були почуті владою: Денис Шмигаль під завісу свого прем’єрства видав постанову про внесення змін в Постанову КМУ № 869 з метою виправлення моїх зауважень та з метою запровадження двоставкового тарифу вже по всій Україні. Мною були надані відповідні заперечення, чекаю належної реакції, отже вважаю, що такий формат тарифу є несправедливим, необґрунтованим та недоцільним!

Але єдиний спосіб позбавити українців від цього тарифу — це визнати протиправними та нечинними положення цієї постанови, які передбачають формування двоставкового тарифу! Що і зробила партія «Народовладдя», яка подала позов до Кабінету Міністрів, який наразі розглядається в Київському окружному адміністративному суді (справа № 320/34 977/25), я залучена третьою особою.

Щодо самих порушень «Полтаватеплоенерго», то слід зазначити, що 1 грудня 2021 року відбуввся цілий комплекс таких порушень, а саме: виконавець послуг «Полтаватеплоенерго» самовільно застосував тариф вже неповноважного на той час органу — НКРЕКП всупереч рішенню Полтавської обласної ради № 286, в якому було чітко зазначено, що у зв’язку з умовами Меморандуму від 30.09.21 року, тарифи застосовуються лише в кінці опалювального сезону, отже тарифи станом на 24.02.22 року мали залишатися на тому ж рівні — 1596 грн. 93 коп. за 1 Гкал спожитої теплової енергії, що є одноставковим тарифом.

Інше порушення відбулося 1 травня 2022 року, вже під час дії воєнного стану, в порушення Постанови КМУ № 502, яка рекомендувала не підвищувати тарифи, та Закону № 2479, який чітко забороняв підняття тарифів, в тому числі на послуги з постачання теплової енергії і гарячої води протягом дії воєнного стану в Україні, «Полтаватеплоенерго» не звернулося до Полтавської облради з метою коригування та приведення тарифів до вимог законодавства, застосувавши в договорах зі споживачами підвищені тарифи.

Таким чином, на даний час має застосовуватися тариф, який застосовувався в 2021 році, тобто одноставковий тариф з ціною 1596,93 грн. за гігакалорію спожитої теплової енергії! Проте, за приблизними підрахунками, неправомірні нарахування складають від 5 до 10 тисяч з квартири в рік, а це — близько мільярда гривень!

При цьому позиція «Полтаватеплоенерго» полягає в тому, що тарифи були встановлені облрадою до введення воєнного стану і під час воєнного стану не підвищувалися.

Проте, споживачам підвищує тарифи не Полтавська обласна рада, встановлюючи тарифи для підприємства, а саме підприємство, як виконавець послуг, підвищує тарифи споживачам, застосовуючи підвищені тарифи в договорі зі своїми споживачами, як істотну умову договору. Що відбулося саме під час дії воєнного стану в Україні в порушення вимог законодавства!

Зі свого боку, «Полтаватеплоенерго» заперечує усі порушення, маніпулюючи законами і підміняючи поняття, намагається вводити в оману тих, хто дозволяє це робити включно із правоохоронними органами і судами.

Керівництво Полтавської обласної ради, в управлінні у якої знаходиться підприємство, відмовляється комунікувати з громадськістю та розглядати питання законності тарифів. Прийом громадян голова облради не проводить вже пів року, при цьому орган місцевого самоврядування продовжує встановлювати тарифи комунальному підприємству з порушенням вимог законів! А громадське обговорення питання, що передбачено регламентом Полтавської обласної ради, не проводиться…

Наголошую, що зловживання підприємства «Полтаватеплоенерго», які призвели до завищення плати за комунальні послуги, спричиняє негативні соціальні наслідки та призводить до втрат бюджетних коштів через виплату державою субсидій населенню, що є недопустимим і особливо загрозливим в час війни! Проте, схоже, що це нікого не цікавить…

Вимоги громадськості до Полтавської обласної ради щодо проведення громадського обговорення питання встановлення тарифів, винесення спірного питання на наступну депутатську комісію та сесію з наданням можливості для виступу представникам громадськості, проведення аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства вкотре були проігноровані. Полтавська обласна рада на минулому засіданні сесії знов встановила тарифи з порушенням законодавства, що призводить до зростання протестних настроїв громадян та змушує громадян звертатися до суду!

Виникає логічне питання: для чого такий орган місцевого самоврядування, який не представляє інтереси громади та з яким громада змушена боротися?

Юлія ПЕТУШИНСЬКА, громадська активістка