У селі Павлівка Михайлівської сільради пішла у небуття вулиця трубадура російської імперії поета Алєксандра Пушкіна, який оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь; виправдовував воєнні злочини російської армії, заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність, паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Ім’я Пушкіна нині російські окупанти використовують як ідеологічну зброю: «Херсон — полуденный край России», — банер з цією цитатою рашисти розвісили у Херсоні, а вірш Пушкіна «Клеветникам России» нині найбільше використовує путінська ворожа пропаганда для виправдання війни проти України. Тож цю вулицю перейменували на честь уродженця Полтави Івана Котляревського — письменника, поета, драматурга, основоположника сучасної української літератури. «Енеїда» Котляревського стала першим твором в українській літературі, написаним народною мовою. Тоді українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснилася з ужитку, навіть церковні служби змушували правити церковнослов’янською мовою. Відтак «Енеїда» започаткувала новий етап формування української літературної мови.

Вулицю на честь російського радянського космонавта Комарова перейменували на Козацьку.

Радянський льотчик, уродженець с. Васильово Горьковської області Росії Валерій Чкалов ніяк не пов’язаний з історією Михайлівської громади, топоніми на честь Чкалова були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. Тож вулицю Чкалова у селі Андріївка перейменували на честь видатної поетки, драматургині, перекладачки і громадської діячки Лариса Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем Леся Українка.

Вслід за крейсером «Москва» пішли вулиці, що називалися на честь комсомольця Олега Кошового та рядового-піхотинця Червоної армії, уродженця Росії (Башкорстану) Алєксандра Матросова, що входив до російського і радянського комуністичного пантеону так званої «Великої Вітчизняної війни». Перейменовано й вулиці Юрія Гагаріна — російського радянського космонавта, уродженця Росії та російського воєначальника Алєксандра Суворова, який був безпосереднім учасником жорстокого придушення Коліївщини — козацько-селянського повстання в Правобережній Україні.

Також топонімічний простір громади очищено від Максіма Горького — російського сталінського письменника, одного із провідних ідеологів комуністичного тоталітарного режиму; Олександра Коваленка — 1-й секретаря Бєлгородського (1960—1964) і Оренбургського обласних комітетів комуністичної партії Радянського союзу, голови Державного комітету СРСР з матеріальних резервів, члена ЦК КПРС, член Президії Верховної Ради Російської соціалістичної радянської республіки та Зої Космодемянської — радянської диверсантки, діячки Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді (ВЛКСМ).

«Вітаю таке рішення громади. Російсько-українська війна, що розпочалася у лютому 2014 року і прийшла до нас зі сходу вісім років тому вибухнула з новою силою на світанку 24 лютого 2022 року і розв’язана російським агресором під надуманими гаслами та метою „демілітаризації і денацифікації“, а насправді заради знищення української держави і нації, нагадує всім нам: тільки раби можуть називати свої вулиці, площі і проспекти іменами та подіями завойовників», — прокоментував деколонізацію топоніміки Михайлівської громади регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Полтавський офіс УІНП