Вуглеводні Полтавщини: хто отримує кошти від видобувників та як стежать за прозорістю галузі
Усі говорять про видобуток газу і нафти, який рятує країну від економічної кризи, адже нафтогазовидобувна індустрія є ключовим наповнювачем державного бюджету. Для нас це важливо, оскільки половина громад Полтавщини мають на своїй території поклади вуглеводнів. Хто їх видобуває і хто від цього отримує матеріальний зиск?
Вуглеводні й економіка Полтавщини
В області сьогодні розробляють 65 родовищ вуглеводнів. На території 29 із 60 громад є поклади газу, нафти і конденсату. Це дані Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської облдержадміністрації.
Минулого року в нашому регіоні працювали 55 видобувних підприємств. Станом на 1 березня 2021 року вони володіють 119 спеціальними дозволами на користування надрами. Це означає, що компанії працюють, сплачують податки державі й громадам, дають стабільну роботу людям.
Компанії, що видобувають нафту й газ на території Полтавської області
Серед найбільших підприємств на Полтавщині — ГПУ «Полтавагазвидобування» з Групи Нафтогаз, ДТЕК Нафтогаз, ПрАТ «Природні ресурси» з групи Geo Alliance, СП «Полтавська газонафтова компанія», Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» з групи Smart Energy та інші.
На жаль, упродовж останніх років видобуток вуглеводнів в Україні державними компаніями скоротився. «Витягти» галузь допомагають приватники. Наприклад, за даними Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА, тільки ТОВ «Східний геологічний союз» з групи Geo Alliance 2020 року збільшило видобуток природного газу та газового конденсату майже втричі, а новий рекорд видобутку серед приватних компаній в Україні встановив минулого року ДТЕК Нафтогаз — понад 1,8 млрд м³.
Попри коронавірусні карантини, глобальну економічну кризу й цінову гойдалку, компанії стабільно працюють. Крім цього, вони ризикують, але вкладають кошти у нові проєкти, які окупляться у майбутньому.
Так, АТ «Укргазвидобування» з Групи Нафтогаз завершило буріння трьох глибоких свердловин на Комишнянському родовищі. При чому одна з них — надглибока, 6040 метрів.
ДТЕК Нафтогаз пробурив чотири високодебітних свердловини на Мачухівському родовищі і ввів у експлуатації дві дотискні компресорні станції.
Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» пробурило та ввело в роботу дві свердловини й розпочало бурити третю на Свиридівському родовищі.
СП «Полтавська газонафтова компанія» розпочала буріння на Ігнатівському родовищі.
Голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов
Голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов зазначає, що місцева влада зацікавлена в ефективній взаємодії з видобувниками.
— Полтавська облдержадміністрація прагне, щоб більшість податків залишалася в регіоні. Вони сприяють швидкому розвитку соціальної сфери, інфраструктури, — наголошує Олег Синєгубов. — «Збільшуємо видобуток» — не просто гасло, а запорука енергетичної незалежності країни. Важливим кроком є нарахування ренти в місцеві бюджети. На очах змінюються села та громади, де видобувають вуглеводні.
За даними Полтавської ОДА, видобувна галузь щороку забезпечує 25% валового внутрішнього продукту (ВВП) Полтавщини. Це важливий економічний показник. Саме він відображає вартість усіх товарів і послуг за певний період, які виробили у регіоні або у країні. Якщо є ріст ВВП — то є прогрес, є майбутнє.
Рента і соцдопомога — громадам
Підприємства нафтогазовидобувної галузі — бюджетоутворюючі. Тобто від них реально залежить добробут як окремих громад, так і Полтавщини та всієї країни в цілому. За даними ОДА, 2020 року до обласного та місцевих бюджетів різних рівнів надійшли 450 млн грн рентних платежів. З них громади отримали 240 млн грн рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення.
Нагадаємо, що 5% рентних платежів залишаються «на місцях» з початку 2018 року. До того часу вся рента повністю йшла у державний бюджет. І саме газовидобувники були ініціаторами, щоб частина ренти залишалася безпосередньо в регіонах газовидобування. Тепер громади отримують ренту й витрачають її на власний розсуд і розвиток.
Коломацький будинок культури майже цілком відремонтований коштом ренти та за підтримки газовидобувників
Так, рентні платежі в Коломацькій громаді тільки 2020 року становили близько 50% бюджету.
— Ми витрачаємо ці кошти на капітальні видатки: ремонт закладів освіти, доріг, покращення інфраструктури, — розповідає голова Коломацької територіальної громади Євген Почечун. — Цього року ще 250 тисяч грн отримали в межах соціального партнерства з газовидобувниками, завдяки чому закупили світлове обладнання в будинок культури.
В Опішнянській територіальній громаді — подібна ситуація. Місцева казна наповнюється там переважно надходженнями від ренти. 2020 року вона склала 6 млн грн і дала можливість пустити бюджетні кошти не лише на проїдання, а й на розвиток.
— У результаті з’являються проєкти на кшталт комунального підприємства «Опішня-Агро», які надалі дозволять збільшувати надходження до нашого бюджету й розвивати села, — говорить голова громади Микола Різник.
Також в Опішнянській громаді завдяки стабільним надходженням до бюджету відкрили комунальне підприємство «Опішнянська артіль» для збереження та розвитку традицій гончарства (фото з презентації проєкту)
Окрім рентних платежів громади отримують кошти на реалізацію важливих, роками очікуваних, соціальних ініціатив. Це відбувається завдяки добрій волі газовидобувних компаній, які діють в інтересах жителів територій, на яких працюють.
Серед останніх соціальних проєктів газовидобувників: у Сенчанській громаді придбали меблі для центру естетичного виховання; у Карлівській — з’явився садовий трактор з декою, що ріже, та сніговим відвалом; у Нехворощанській — реконструювали вуличне освітлення та відремонтували свердловину.
Яскравий приклад — Великосорочинська територіальна громада. Тут у межах соціальної співпраці капітально відремонтували електромережу у Савинцівській школі та їдальню у Великосорочинській, збудували гілку водогону та відновили дорожнє покриття для мешканців Ковалівки, завезли медобладнання у фельдшерсько-акушерський пункт села Солонців.
Багато зроблено і у Мачухівській громаді. Йдеться про масштабні проєкти, серед яких капремонт покрівлі садочку у Калашниках, поточний ремонт доріг у Миколаївці та Кованчику, придбання самоскида для КП «Дружба» і пересувних сміттєвих контейнерів для мешканців.
Самоскид КП «Дружба» у Мачухівській громаді
У Машівській громаді тим часом створили інклюзивний простір в ліцеї, реконструювали водонапірну вежу та збудували водогін в Абрамівці, обладнали сучасними пристроями фізико-математичний кабінет школи у Базилівщині.
Проблеми з водою турбують і мешканців Мартинівської тергромади. Тому у Білухівці відновили водогін по одній з вулиць. Також у цій громаді ремонтують дільничну лікарню та купують антивандальні вуличні майданчики.
Варто зазначити: чим більше вуглеводнів видобувають у громаді, тим більша рента залишається «на місцях».
Важлива звітність, яку бачить світ
Компанії відкрито публікують інформацію про свою виробничу діяльність, сплачені податки, проведену соціальну роботу й впроваджені заходи з екологічного природокористування. Ці дані зібрані у щорічних аналітичних звітах ІПВГ. Поки що інформацію за 2020 рік опрацьовують. Щодо 2019-го, то прямий внесок у ВВП України всіх видобувних компаній склав 222,37 млрд грн. Найбільше коштів державі принесли компанії, які видобувають природний газ, руди заліза, кам’яне та буре вугілля.
І це дуже добре, що Україна з кожним роком ефективніше розпоряджається своїми корисними копалинами. Власне, у нас немає іншого виходу, адже тоді доведеться купувати чужі. А, як ми бачимо на прикладі з російським газом, іноді за такі закупівлі доводиться платити надто високу ціну.