На думку комунальників зарадити ситуації може одне рішення — встановлення економічно обґрунтованого тарифу для населення, адже зараз він залишається на довоєнному рівні. Підвищити вартість послуги намагались кілька разів зі скандалами та критикою однак нині ситуація на межі критичної. І від вирішення проблеми фінансування комунальних установ залежить не тільки постачання води в оселі, а й робота системи теплопостачання, пожежогасіння та відведення каналізаційних стоків.

— Війна перед нами поставила нові виклики, які на нашу галузь вплинули не найкращим станом, враховуючи той стан галузі який був і до повномасштабної війни, — говорить головний інженер Сумського водоканалу.

З початком повномасштабного вторгнення робота в прикордонному регіоні вкрай ускладнилась. Постійні аварії через ворожі обстріли, блекаути та нестача фахівців.

— Наразі наші витрати з надання послуг з водопостачання та водовідведення покривається на 67%. Тобто, ми недофінансовані по всім статтям витрат які є в нашій складовій тарифу. В нас заробітна платня, яка в тарифі зараз в районі 12 400 грн, що взагалі не мотивує людей ні працювати, ні приходити новим робітникам.

У такій скруті всі водоканали країни, керівництво тернопільського комунального підприємства говорить, що за останні три роки значно виросли витрати і на реагенти для очищення води і на електроенергію, а от тариф для населення залишився старим. Звідси накопичення багатомільйонних боргів.

— За результатами 2023 року ми недоотримали близько 70 млн грн, тих яких необхідні були для того, що б закрити всі наші зобовʼязання. Якщо говорити по цьому року, ми прогнозуємо близько 100 мл грн, — говорить Володимир Кузьма, директор Тернопільського водоканалу. 

Стабільна робота водоканалів — це не лише водопостачання, це регулярне відведення стоків, забезпечення систем пожежогасіння та звісно робота тепломереж. Адже, основним теплоносієм є вода. Ризик втратити це все через обстріли росіян, або просто через відсутність належного водопостачання непокоїть і населення.

— У мене син зараз поранений, тому вода це потрібно. Думаю без води буде катастрофа. Ми можемо не їсти, але вода потрібна, — говорить жителька Тернополя Марія Рабій.

Зіткнувся з економічними проблемами і столичний водоканал, особливо це відчутно на тлі екологічного лиха із забрудненням Десни. Тоді довелось закуповувати більше реагентів та шукати нові технології для додатково очищення води, а це все гроші яких немає. У керівництві водоканалу впевненні — встановлення економічно виправданого тарифу допоможе врятувати ситуацію. Аби населення не відчуло надто великого фінансового тиску пропонують підтримати програму субсидій.

— Навантаження на бюджет країни, якщо ми розраховуємо у 2023 році був би всього на всього 600 млн — говорить заступник генерального директора ПРАТ «Київводоканал». — А галузь, у зв’язку з невстановленим економічно обґрунтованим тарифом, втратив лише в минулому році — 12 млрд грн. Це те що не дає розвиватись водоканалам.

Болючим питанням є і альтернативні джерела живлення в разі блекаутів. З дослідження UNICEF відомо, що лише 12% підприємств Україні здатні забезпечувати споживачів в умовах тривалих вимкнень електрики. Каналізація ж працюватиме лише у 20% великих міст. Фахівці з комунальної інфраструктури впевнені — це вагома причина для перегляду фінансування галузі.

— Перестати робити тариф політичним, а перейти до економічної його складової, — говорить генеральний директор Інституту комунальної інфраструктури Олександр Кравченко. — Це як мінімум дозволить стабілізувати ситуацію. Наступним кроком, це вже може бути розбудова, підвищення надійності і так далі. Я впевнений, що на це кошти знайдуться. Вони можуть бути у вигляді кредитів, їх не треба дарувати.

Грошей треба чимало, тільки за попередніми розрахунками в Україні пошкоджено або зруйновано понад 1000 км водопровідно-каналізаційних систем. Також рашисти потрощили майже 600 обʼєктів водоканалів. Збитки оцінюють у 11 млрд доларів, ще майже 8 потрібно на будівництво, реконструкцію та модернізацію очисних споруд та каналізаційних мереж.

Матеріал «Факти» ICTV, Єгор Ромахло, Ірина Темчишин