17 грудня у Верховній Раді зібрали позачергове засідання сесії для розгляду одного питання — проекту закону про внесення змін до Податкового кодексу, який передбачав відтермінування обов’язкового використання касових апаратів для ширшого кола підприємців ще на рік. Втім, голосів нардепів не вистачило навіть на те, аби включити це питання до порядку денного.

Як повідомив нардеп Олексій Гончаренко, для розгляду проекту щодо відтермінування строків розширеного застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) платниками єдиного податку зібрали підписи нардепів, але на саме засідання з’явилося замало обранців. Зала була напівпорожня.

Участь у голосуванні взяли 140 нардепів, з яких «за» проголосували 102. Найбільше ігнорування було з боку представників «Слуги народу». Натомість Фракція «ЄС» дала максимум своїх голосів.

Серед народних депутатів з Полтавщини, «за» проголосували шестеро нардепів, а утрималися чи просто не прийшли на засідання дев’ятеро.

Запропонований законопроект передбачав лише одну зміну — перенесення термінів обов’язкового застосування РРО або програмних РРО для платників єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки, до 1 січня 2023 року. Мова йде про реальні та віртуальні касові апарати для ФОПів II-IV груп оподаткування.

Актуальна версія Податкового кодексу передбачає обов’язкове застосування РРО для таких підприємців з 1 січня 2022 року. Детальніше про ці нововведення ми розповідали у цьому матеріалі.

Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.

Податківці уже почали публікувати повідомлення для підприємців з попередженням про те, щоби вони заздалегідь зареєстрували РРО у контролюючих органах. При цьому, самі підприємці зараз здебільшого розгублені, бо мають більше питань, ніж відповідей щодо правильної реєстрації касових апаратів, введення у них товарів і послуг, а також правильності розрахунків.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»