Закон охоплює медіа, які нині не регулюються в Україні та не мають статусу — це онлайн-видання та медіасервіси на замовлення. Також закон регулює пресу, телебачення та радіо, а інформаційні агенції мають перейти в статус преси чи онлайну.

Аналізуючи документ Інститут масової інформації назвав позитивною зміною визначення поняття «онлайн-медіа» — це медіа, яке має власний вебсайт.

Мета нового закону — зменшити рівень впливу пропаганди на українців, розповів один із розробників законопроєкту Ігор Розкладай.

У етері телемарафону, заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що Закон про медіа передбачає не обов’язкову, а добровільну реєстрацію онлайн-медіа. Також незареєстрованих ЗМІ не позбавлять акредитації. Євгенія Кравчук уточнила, що акредитація «на розсуд відомств, але завжди є обмеження за кількістю місць».

Закон про медіа значно розширює повноваження регулятора — Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

За значні порушення Нацрада може тимчасово заблокувати онлайн-ЗМІ. Спочатку пропонували заблокування на 31 календарний день. А 12 грудня, комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив пом’якшити тимчасове блокування незареєстрованих онлайн-медіа й зменшив термін до 14 днів, повідомив «Детектор медіа».

За документом, тимчасове блокування застосовується до незареєстрованого медіа, яке впродовж місяця отримало п’ять штрафів за значні порушення. Зареєстроване онлайн-ЗМІ можуть заблокувати на два тижні, якщо протягом місяця отримає штраф за третє грубе порушення. Але все ж, суд вирішить чи заблоковувати ЗМІ, розповів Ігор Розкладай.

Суттєві порушення онлайн медіа — це матеріали, пов’язані із російською пропагандою та мовою ворожнечі: висловлювання щодо етнічного походження, громадянства, віросповідання, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, фізичних вад чи стану здоров’я. Також поширення інформації, яка заперечує чи виправдовує репресії комуністичного режиму в Україні у 1917 — 1991 роках та створює позитивний образ керівників тоталітарного режиму. Та зневага до державної мови. Серед грубих порушень — питання національної безпеки, виправдання російської військової агресії.

Також у законі регулюють відповідальність щодо незначних порушень, які встановлені Законом України «Про рекламу»: вимоги та обмеження стосовно розповсюдження реклами та спонсорських матеріалів і порушення стосовно непрозорості медіавласності. За ці порушення онлайн-медіа штрафуватимуть від одного до п’яти розмірів мінімальних заробітних плат, установлених на день вчинення порушення.

«Реагування регулятора на порушення стає більш гнучким, з’являється така історія як припис — це фактично рекомендація усунути попередження», — каже голова комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

Медіаюрист Роман Головенко пояснив: половину членів Нацради має призначити президент, іншу половину — депутати Верховної Ради. Тому є ризик, що регулятор може бути під контролем влади, бо монобільшість у Парламенті — пропрезидентська.

До ухвалення законопроєкту у першому читанні 30 серпня нардеп Володимир В’ятрович розповів, що у тексті є норми, які послаблюють обмеження на російську музику та зменшують контроль за українською совою у кіно та порушують 10% квоти на українські пісні на радіо.

Під час підготовки документа до другого читання надали дві тисячі правок та пропозицій, а 12 грудня Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив: норми законопроєкту «Про медіа» гармонізовані з законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Роботу над Законом про медіа почали більш як десять років тому. Законопроєкт подали до Верховної Ради у 2020 році, у першому читанні його ухвалили у серпні цього року. Нині у вже проголосованому в цілому законі враховані вимоги Європейського Союзу стосовно подолання впливу корисливих інтересів щодо аудіо- та візуальних медіапослуг. Цей документ має підписати президент Володимир Зеленський.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»