УІНП оприлюднив перший Перелік назв населених пунктів, які перейменують. У ньому вісім сіл Полтавщини
Український інститут національної памʼяті підготував перший перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». До переліку увійшли вісім сіл на Полтавщині. Цей перелік є першим, тобто не є вичерпним і буде доповнюватися. Оприлюднюючи його, УІНП має на меті сприяти громадам й органам місцевого самоврядування та звернути їхню увагу на ті назви, які містять російську імперську символіку відповідно до закону.
Упродовж наступних шести місяців, до 27 січня 2024 року, місцева влада повинна подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.
Нагадаємо, закон включає до символів російської імперської політики топоніми на честь:
- осіб, які були на керівних посадах у держструктурах, війську та партіях, зокрема й тих, які Російська імперія створювала на підпорядкованих землях, і брали участь у/сприяли російській імперській політиці; були працівниками радянських органів держбезпеки всіх рівнів; публічно, зокрема в мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії;
- подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики;
- назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ.
Водночас закон передбачає винятки. Це:
- топоніми на честь постатей, які захищали політичні, економічні, культурні права українського народу, розвивали українську національну державність, науку, культуру. Цей виняток не поширюється на працівників радянських органів держбезпеки;
- топоніми на честь найменувань російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ, якщо вони повʼязані з захистом прав чи розвитком українського народу або з культурою поневолених народів РФ.
Також не підпадають під заборону назви, що лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження. Наприклад, не всі Катеринівки чи Миколаївки потрібно перейменовувати, а лише ті, які названі на честь російських царів, якщо це підтверджується історичними джерелами.
Наразі триває формування експертної комісії при Українському інституті національної памʼяті, як передбачено законом, яка надаватиме фахові висновки з питань, які виникатимуть в ході деколонізації. До неї увійдуть авторитетні науковці, які представляють академічні інституції й університети країни. На сьогодні положення про експертну комісію проходить процедуру державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Після завершення процедури державної реєстрації Положення про комісію та оголошення про формування її складу будуть оприлюднені на сайті Інституту.
| № | Чинна назва | Район | Громада | Аргументація |
| 1 | село Першотравневе | Полтавський | Зіньківська міська територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих — після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 2 | село Першотравневе | Полтавський | Чутівська селищна територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих — після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 3 | село Чкалове | Полтавський | Кобеляцька міська територіальна громада | Назване на честь Чкалова В. П. (1904-1938) — російського радянського льотчика-випробувача, комбрига (1938), Героя Радянського Союзу (1936), глорифікованого радянською пропагандою з мілітарно-патріотичних міркувань. Чільний представник героїчного пантеону держави-агресора РФ. Не має відношення ні до національних українських мілітарних традицій, ні до історії України загалом. |
| 4 | село Первомайське | Полтавський | Михайлівська сільська територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих — після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 5 | село Новомосковське | Кременчуцький | Глобинська міська територіальна громада | Похідне від назви столиці держави-агресора РФ Москва |
| 6 | село Олексіївка | Лубенський | Гребінківська міська територіальна громада | Село назване іменем засновника Олексія Григоровича Теплова (1763-1826) — сенатора, правителя Харківської губернії Російської імперії. |
| 7 | село Першотравневе | Лубенський | Пирятинська міська територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих — після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
| 8 | село Першотравневе | Миргородський | Шишацька селищна територіальна громада | «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих — після встановлення радянської влади яскравий приклад масової радянської ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої «світової революції». |
За матеріалами офіційного сайту УІНП
