Рішення схвалили керуючись ст. 11 Конституції України, деколонізаційним законом та рекомендаціями УІНП.

Як відомо, УІНП підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики. Сюди увійшли вісім сіл на Полтавщині, в тому числі й села Першотравневі у Пирятинській, Шишацькій, Зіньківській, Чутівській та Михайлівській громадах.

«Поява назв географічних об’єктів на базі поняття „1-е травня“ (рос. „1-е мая“), жодним чином не пов’язана з розвитком питомо української топонімії, а була втіленням російської імперської політики радянського зразка. Після завоювання більшовицькою Росією Української Народної Республіки новітня імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Отже, святкування цього дня набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення, тісно поєднаного з ідеєю відновлення засобами топоніміки єдиного російського імперського простору. Так, згідно з Декретом Ради народних комісарів РСФРР від 14 квітня 1918 р., „Особливій Комісії з народних комісарів просвіти і майна республіки доручається невідкладно підготувати декорування міста в день 1-го травня та заміну написів, емблем, назв вулиць, гербів і т. п. новими, що відображають ідеї й почуття революційної трудової Росії“. На території України масштабні перейменування на честь „пролетарського“ свята стали яскравим прикладом масової ідеологічної топонімічної номінації, спрямованої на глорифікацію пролетаріату як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 р. та майбутньої „світової революції“, а гасло „Пролетарі всіх країн, єднайтеся!“ стало незмінним елементом державного герба відновленої у вигляді СРСР Російської імперії та союзних радянських республік. Станом на сьогодні в Україні лише назв населених пунктів, пов’язаних із глорифікацією „пролетарського свята“, зафіксовано понад 60, а кількість об’єктів топонімії населених пунктів, названих на честь 1 травня, станом на кінець 2018 року становила майже 600», — говориться фаховому висновку Експертної комісії УІНП.

Сесійному засіданню передувало громадське слухання жителів села. Воно відбулося у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». На слуханні підтримано історичну назву Петренки. Саме так називалося це село протягом століть аж до встановлення російсько-комуністичного окупаційного режиму СРСР.

«Козацький хутір Петренки засновано у 18 столітті. Також використовувалися назви Петренщина, Петренків хутір. Місцеві жителі послуговувалися назвою Петренки навіть після перейменування села комуністами на Першотравневе. Назва Петренки означена й краєзнавчих дослідженнях про козацькі хутори Шишаччини. Козацький реєстр у складі Шишацької сотні Гетьманщини налічував чимало козаків на прізвище Петренко, від яких проводять свій рід місцеві жителі», — розповіли у Полтавському офісі УІНП.

Тож саме назву «Петренки» як пропозицію від громади й вирішили спрямувати до Верховної Ради України разом із супровідними документами депутати Шишацької селищної ради.

Полтавський офіс УІНП