На майданчику перед центральним входом до музею відбулося урочисте зібрання за участі запрошених почесних гостей, музейників, студентської та учнівської молоді. Завідувач музею Андрій Пушкарьов зауважив: «Юрій Кондратюк вірив, що освоєння людьми космічного простору дасть їм можливість „якомога скоріше розпочати по-справжньому господарювати на Землі“, зробити умови життя людей на рідній планеті більш досконалими, створити найкращі умови для справжньої вільної творчої діяльності».

«Попри те, що чимало років життя Кондратюка пройшли за межами рідного краю, він серцем, родинними і дружніми узами був нерозривно пов’язаний з Україною — з Полтавою, Києвом, Харковом. І тому зберігається пам’ять про нього. Зберігається в пам’ятниках, назві кратера на поверхні Місяця, астероїда, вулиці в Полтаві, університету. Якщо ми будемо доводити, розповідати світові, що геній Юрій Кондратюк — полтавець, українець, то ніякий чужинець не наважиться говорити — як от це не так давно зробила росіянка, директорка Новосибірського музею пані Щукіна в американському місті Аламогордо, — що Кондратюк (Шаргей) — „російський“, „новосибірскій“ учений — лише на тій підставі, що в 1929 році видав в їхньому місті, де тоді працював, власним коштом (бо радянське російське державне видавництво відмовило) накладом усього 2000 примірників книгу „Завоювання міжпланетних просторів“, яка практично відразу стала класичною у світовій теорії основ космічного польоту», — сказала під час урочистостей професорка, завідувачка науково-дослідного сектору Полтавського музею авіації і космонавтики Ірина Пістоленко.

Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар наголосив: «Так сталося, що чимало вихідців з України мусили жити, займатися винахідництвом у часи СРСР. Російські імперські ідеологи використовували це, приписуючи видатних особистостей до своєї історії. І дотепер керманич держави-окупанта Владімір Путін так само використовує це у війні проти України, проголошуючи гасло „єдіний народ“. Тривалий час, у темну добу бездержавності російська і радянська історіографії „ліпили“ з багатьох видатних вихідців з України „вєлікіх рускіх учоних“. Досі у „всесвітній павутині“ можна надибати некоректні повідомлення про знакового полтавця з пропагандистським кліше „видатний російський винахідник“. Але правда у тому, що Кондратюк — частина української історії, і якщо ми забудемо, відмовимося від неї, то нашу історію радісно підхоплять та намагатимуться присвоїти в державі-агресорі».

Учасники урочистостей поклали квіти до пам’ятника видатному вченому поблизу будівлі Полтавського музею авіації і космонавтики.

А ще музей презентував дві унікальні виставки зі своїх фондів. До книжкової увійшли «космічні» праці Кондратюка різних років видання, з автографами автора та іншими оригінальними автографами. А фотодокументальна виставка висвітлює матеріали з особових справ студентів вищих навчальних закладів Олександра Шаргея (Юрія Кондратюка) та його батька Гната Шаргея.

Довідково за матеріалами офіційного сайту УІНП: Майбутній видатний винахідник навчався у 2-й чоловічій гімназії в Полтаві, вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту. У 1930-му без металу та цвяхів побудував найбільший у світі елеватор (зерносховище). Наслідком стало 3-річне ув’язнення комуністичним сталінським режимом через донос «про шкідництво». Пізніше потрапив у «шарашку» (конструкторське бюро ОГПУ) і переміг у конкурсі на кращий проект вітряної електростанції в Криму, яка за своєю потужністю (12 тисяч кіловат) не мала аналогів у світі. Проект не був реалізований тільки через те, що його куратор — нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе теж став жертвою репресій. У вільний час займався кресленням та формулами космічних польотів. У 1925-му підготував рукопис «Про міжпланетні подорожі», а через чотири роки власним коштом видав книгу «Завоювання міжпланетних просторів». Першим сформулював теорію багатоступеневих ракет. Вивчав проблеми створення проміжних міжпланетних баз, використання сонячної енергії та гравітаційного поля небесних тіл.

Деякі ідеї полтавця застосували в практичній космонавтиці. Зокрема, його розрахунки траєкторій польотів людини на Місяць використали при плануванні висадки американських астронавтів на місячну поверхню. Як згадував Джон Хуболт, один із керівників космічної програми «Аполлон»: «Коли я на світанку у березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Канаверал за стартом ракети, що несла корабель „Аполлон“ у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам…». Американський астронавт Ніл Армстронг, що першим ступив на місячну поверхню, через рік побував у Новосибірську і, на знак поваги до винахідника, взяв пригорщу землі біля будинку, де той мешкав. Точне місце і дата смерті невідомі. За однією з версій, загинув на фронті Другої світової. За іншою — помер у концтаборі.

Полтавський офіс УІНП (за матеріалами офіційної ФБ-сторінки Полтавського музею авіації і космонавтики та офіційного сайту УІНП)