Виставка є спільним проєктом Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», де й відбулася презентація. Метою є розвінчання імперських і радянських комуністичних міфів про Мазепу як зрадника, що мав намір віддати Україну на поталу Речі Посполитої та про те, що гетьмана у його виборі не підтримало українське козацтво. Також виставка розвінчує міф про героїчну оборону Полтави навесні-влітку 1709 року та звитяжні перемоги Петра I.

Ідея проєкту народилася в Інституті нацпам’яті та серед полтавських науковців восени 2019 року. Потім був час для роздумів, наукового опрацювання багатогранного джерельного матеріалу. І ось — результат: інформаційні стенди, де розвінчуються 10 головних міфів ворожої російської пропаганди про гетьмана Івана Мазепу, козаків, анафему, настрої українців, перебіг Північної війни. «300 років тому все відбувалося, але взяти і подивитися на всі ці події не заангажовано, а взявши за основу тільки історичні документи, історичні джерела, музейні експонати, які в нас є. І от навіть в тих же російських джерелах ми читаємо дуже багато того, що спростовує загальновідомі міфи про Полтавську битву, про Гетьмана Івана Мазепу, взагалі про перебіг Північної війни в Україні і на Полтавщині»,- зауважила авторка ідеї, директорка Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Наталія Білан.

Наталія Білан

Також авторкою ідеї є Наталія Іванченко, кандидатка філологічних наук, начальниця Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП. Над виставкою працювали як фахівці УІНП, так і полтавські, чернігівські та столичні науковці. Науковий керівник напрямку — Володимир Тиліщак, кандидат історичних наук, заступник голови УІНП. Наукові консультанти: Віктор Брехуненко, доктор історичних наук, Ольга Ковалевська, докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, Сергій Павленко, історик-мазепознавець, шеф-редактор наукового журналу «Сіверянський літопис». Автори текстів: Людмила Шендрик, заступниця директора за наукової роботи Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», Сергій Макаренко, науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», Олег Пустовгар, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті. Менеджмент: Наталія Іванченко й Олег Пустовгар. Автор назви: Іван Гоменюк, співробітник УІНП. Автор структури: Сергій Бутко, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП. Дизайнерка: Ганна Беркутова. Редакторка: Оксана Ковальова, кандидатка філологічних наук. У виставці використані світлини музейних предметів із фондової колекції Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та зображення з відкритих джерел.

«Виставка розповідає про сучасні, нові найсвіжіші дослідження, які розказують правду про ті події. І це дуже важливо, що в цьому антуражі, в цьому музеї, з цими оригінальними артефактами є такі свіжі наукові розвідки, які не маніпулюють історією, не намагаються когось в чомусь звинуватити, а показують, як воно було насправді. І ми дуже вдячні колективу музею, науковцям, співробітникам УІНП, які працювали. Інститут нацпамяті підтримав організаційно і фінансово цю виставку. Це реальна робота над переосмисленням та усвідомленням подій, які відбулися під час Полтавської битви та загальне переосмислення спадщини російської та радянських імперій. Логічним є той факт, що маючи власну Незалежну державу, ми працюємо над історією, намагаємося зрозуміти як воно було насправді. Є велика перевага у тому, що у нас немає зараз ніяких російських імперських канцелярій, що розповідають як „правильно“ треба писати», — заявив присутній на відкритті виставки голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Промова Антона Дробовича

Лілія Федорченко,представник Департаменту культури і туризму ОДА

Для створення цього проєкту провідні науковці та музейні фахівці здійснили об’єктивне й неупереджене прочитання відомих історичних джерел та аналізу культурних артефактів.

На презентацію завітав науковий консультант проєкту, доктор історичних наук Віктор Брехуненко. За його словами, розвінчувати російські імперські міфи українські історики почали ще в XIX столітті. «За роки панування комуністичної влади дослідники про Мазепу не писали нічого або у руслі радянської пропаганди, і лише після відновлення незалежності в Україні почався процес переосмислення доби Івана Мазепи, перебігу Полтавської битви. Ідея виставкового проєкту полягає в тому, щоб дохідливо і в спосіб сприйнятий для людей не обтяжених історичною освітою спростувати російські міфи про Полтавську битву і про Івана Мазепу. Формувати в подальшому образ Полтавської битви та Івана Мазепи на підставі наукових досягнень», — пояснив науковець. «Полтавська битва і міфологізація російською історичною наукою, політологією, пропагандою постаті Мазепи належать до одних з основоположних російських постулатів в інформаційній війні, яку російська імперія проти українського світу вела, починаючи фактично з початку XV століття, і нині ми переживаємо чергову фазу, яка перегукується з гарячою російсько-українською війною», — наголосив професор Брехуненко.

Про розгорнуту Російської імперією, а згодом і СРСР кампанію з очорнення Мазепи у цей період свідчить так звана «війна маніфестів» і проголошена поза всіма церковними канонами анафема гетьманові України Іванові Мазепі. Тож, на актуальності виставки наголошував і Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Православної церкви України Федір: «Постать Мазепи настільки міфологізована, що дотепер та ненависть і брехня, яка була вилита на нього з вуст Петра досі зберігається. Але, потроху, завдяки роботі науковців все стає на свої місця. Незважаючи на століття, але війна, Полтавська битва продовжується, можна так інтерпретувати. І частиною цієї битви, цієї війни безперечно є сьогодні російська імперська пропаганда як елемент гібридної війни. Тому що від того, що в головах у людей, від їхнього світогляду і залежать здобутки чи поразки в російсько-українській війні». Також у музеї «Поле Полтавської битви» презентували нову тематичну екскурсію про гетьмана Івана Мазепу «Володар». Екскурсоводи детально розповіли про всі важливі віхи життя українського державника та військового діяча. Також в екскурсії застосовано різні форми подачі матеріалу. створення пісочної анімації, музичний супровід творами Тараса Компаніченка і «Хореї Козацької», показ витягів з художніх фільмів за участю знакового актора Богдана Ступки в ролі Івана Мазепи, трансляція відеопідбірки про символьний простір в Україні та за кордоном, присвячений Мазепі (пам’ятники, меморіальні дошки та ін.) У такий спосіб екскурсія, що наповнена великою кількістю історичних фактів, викликає «живі» емоції.

Архиєпископ Федір

Пісочна анімація елемент екскурсії

Анімація на мотиви пісні-вірша Мазепи про чайку

Екскурсія про гетьмана Мазепу

Після презентації голова УІНП Антон Дробович, директорка заповідника Наталія Білан, начальниця Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті УІНП Наталія Іванченко, регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар поклали квіти до пам’ятника гетьману Івану Мазепі.

Переглянути виставку у музеї можна буде протягом усього 2021 року. Водночас, кожен охочий вчитель-історик, студент, старшокласник, усі, хто цікавиться історією України можуть завантажити на власний комп’ютер виставку й відеоекскурсію про неї.

За матеріалами офіційного сайту УІНП