Як зазначила ведуча заходу Ніна Климко, завідувачка відділу обслуговування користувачів ПОУНБ імені І. П. Котляревського, презентацію присвятили знаковій події: 1 грудня минає рівно 30 років з часу всенародного референдуму за незалежність України. «Сучасна держава з’явилася не на порожньому місці, вона є правонаступником Української Народної Республіки. Адже й сто років тому точилася війна за незалежність, і сто років тому біла і червона Росія вчинили акт військової агресії проти нашої молодої незалежної держави — УНР.

Один із наслідків окупації Української Народної Республіки більшовицькою Росією — це жорстокі репресії проти діячів визвольного руху, розправи над українською елітою — провідною управлінською верствою УНР. Книга саме про цих видатних Українців. До неї увійшли розповіді про двадцять трьох міністрів Української Народної Республіки та Української Держави Павла Скоропадського, яких за їхню державницьку діяльність двічі та тричі заарештовували й засуджували російські більшовики,- розповіла Ніна Климко.

Одним із упорядників книги є кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, вчений секретар відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України Національної академії наук України; дослідник історії радянських спецслужб, політичної історії ХХ ст. Роман Подкур. Він у режимі відеозв’язку спілкувався з полтавськими науковцями, викладачами, вчителями, студентами, ліцеїстами, учнями. Розповів про те, скільки часу пішло на з’ясування потрібної інформації в архівах, підкреслив, що книга — це результат зусиль багатьох науковців; охарактеризував такий важливий етап українського державотворення як українські уряди 1917-1921 рр.; розповів про хвилі комуністичних репресій проти високопосадовців нашої держави часів Української революції; поділився інформацією про те, з якими архівними матеріалами працював особисто і долі яких особистостей у процесі роботи над архівами його вразили та запам’яталися найбільше.

Онлайнвідеовключення Романа Подкура

Професорка, завідувачка кафедрою історії України ПНПУ ім. Короленка Людмила Бабенко як дослідниця політичних репресій у Радянському Союзі розповіла присутнім про жахливий тоталітарний режим тодішньої імперії СРСР, згадала відомого історика Петра Тронька, знаного як людину, що чимало зробила задля повернення доброго імені безвинних жертв тоталітаризму й відновлення історичної правди. Пані Людмила закликала молодь плекати пам’ять про знищених комуністичним режимом борців за незалежність України. Як одна із упорядників багатотомної серії книг «Реабілітовані історією» висловила думку про потребу продовження цього видавничого проєкту на Полтавщині.

Професорка, завідувачка кафедрою історії України ПНПУ Людмила Бабенко

До книги увійшли розповіді про двадцять трьох репресованих міністрів. Серед них і двоє уродженців Полтавщини. Про цих борців за незалежність розповів регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Григорій Сиротенко народився 18 березня 1888 року у селищі Нові Санжари на Полтавщині у козацькій родині. Закінчив юридичний ліцей, працював адвокатом. Пройшов фронти I-ї Світової війни, мав чин підпоручика. Потрапив у полон. У 1915–1917 роках долучається до Спілки визволення України у таборі полонених, очолює українську громаду в офіцерському таборі містечка Ган-Мюнден. Ініціатор українізації цього табору та створення з полонених вояків-українців двох Українських (Синьожупанних) дивізій. Один із соратників Симона Петлюри, у грудні 1918 році — голова Військово-судової управи Дієвої Армії УНР. У січні-лютому 1919 року — Міністр юстиції УНР; з лютого по липень 1919 року виконував обов’язки міністра військових справ УНР. Після окупації УНР більшовицькою Росією нелегально мешкав у Нових Санжарах. 21 жовтня 1920-го року співробітники Особливого відділу Червоної Армії заарештували Сиротенка. У травні 1921 року його судили у Києві у Верховному надзвичайному трибуналі на процесі Української партії соціалістів-революціонерів. Після ув’язнення працював у Полтавському статистичного бюро. Загинув за нез’ясованих обставин 21 червня 1925 року в передмісті Полтави-Павленках.

Григорій Тимофійович Сиротенко

Петро Климович народився у 1855 році в селі Орлик неподалік Кобеляк на Полтавщині у родині православного священика. Навчався у Полтавській духовній семінарії. Невдовзі здобув фах юриста і науковий ступінь кандидата права у Одеському університеті, працював адвокатом. Активний діяч громадівського руху, мав зустрічі з Драгомановим, тож пережив переслідування,арешти й ув’язнення з боку каральних органів Російської імперії. У 1899 році Климовича обрано членом Одеської міської управи. Відав благоустроєм Одеси: поліпшив роботу водогону, каналізації, вивезення сміття, екології, транспортного сполучення з передмістями, брукування вулиць, трамвайного сполучення. Кілька раз обирали до міської думи, а 22 травня 1904 очолив і Одеське товариство взаємного кредиту. Один із авторів російсько-українського словника. (Львів, 1893-98). 1906 року — Климович серед організаторів та перших керівників одеського товариства «Просвіта». 5 квітня 1918 року стає міністром фінансів УНР. 6 липня 1918 Одеська міська українська рада обрала Петра Климовича своїм головою. Страчений російськими більшовиками в Одесі як член уряду часів Української Центральної Ради. Уродженець Кобеляцького краю потрапив до списку з 157 осіб — переважно членів «Просвіти», які були заарештовані одеськими чекістами з 30 травня до 8 червня 1920 року за участь у «підпільній петлюрівській організації». Після засідання ГубНК 14 червня 1920 року більшість з них, в тому числі Петро Титович Климович, були вбиті російсько-більшовицькими окупантами.

Петро Климович

Адміністратор інформаційно-довідкової зали УСБУ в Полтавській області Олена Євдокімова, яка була присутня на презентації, розповіла представникам ЗМІ про те, що у січні 2018 року співробітникам архівного підрозділу УСБУ у Полтавській області була надана можливість відсканувати особисті документи репресованого Міністра фінансів Української Народної Республіки Василя Петровича Мазуренка.

Ці документи зберігалися в Полтавському Інституті керамології — відділенні інституту народознавства НАН України. До речі, Василь Мазуренко народився на Донбасі, але його громадсько-політичне життя пов’язане й з Полтавою: він з 1901 р. — член Революційної української партії; за участь у студентських демонстраціях на деякий був висланий до Полтави.

Примірник книги передано до облбібліотеки

Обкладинка книги Горе переможеним

Архівні документи комуністичних репресивних органів висвітлюють ціну поразки для двадцяти трьох міністрів періоду перших у 20 столітті визвольних змагань. Усі вони були репресовані окупаційним російсько-комуністичним режимом насамперед за їхню державницьку діяльність. Книгу «Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції» Олег Пустовгар передав обласній бібліотеці й висловив сподівання, що вона буде корисна всім, хто цікавиться історією становлення Української державності.

За матеріалами офіційної ФБ-сторінки Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки