Упродовж 2020 року головам районних у місті Полтаві рад та їхнім заступникам перерахували зарплат, премій, надбавок та матеріальної допомоги на суму 5,69 млн грн. Тобто в середньому на місяць робота кожного з 12 керівників обійшлася у 40 тис. грн. Такі результати «Полтавщина» отримала, проаналізувавши дані декларацій посадовців та відповіді на запити щодо оплати їхньої праці.

Нагадаємо, у 2019 році тому ми вже обговорювали зарплати керівників райрад і задавалися питанням: чи відповідає праця посадовців рівню виплат. Тоді виплати коливалися у межах 15-40 тис. грн, а дехто з них іноді примудрявся отримувати по 60-90 тис. грн на місяць. Загалом же у бюджеті на зарплати голів районних рад та їхніх заступників тоді виділялося понад 400 тис. грн на місяць.

Судячи з актуальної інформації, ні наша публікація, ні подальше обговорення не вплинуло на цю статтю витрат. Згідно із відповідями на наші інформаційні запити, кожен голова райради у Полтаві отримав у 2020 році майже по 700 тис. грн, тобто трохи менше, ніж по 60 тис. грн на місяць, в середньому. Ці суми включають оклад (до 15,5 тис. грн), премії, надбавки за вислугу років, ранг, виконання особливо важливої роботи, а також компенсації та матеріальну допомогу.

Особливо цікавими є якраз два останні пункти. Наприклад, у листопаді голові Шевченківської райради Дмитру Задворкіну нарахували 147,1 тис. грн компенсації за невикористані відпустки за час роботи, а його заступнику Миколі Ачкасову — 84 тис. грн. Так само у грудні голові Київської райради Сергію Синягівському компенсували за відпустку 97,6 тис. грн.

Окрім того, Кабмін дозволяє раз на рік нараховувати матеріальну допомогу посадовцям у розмірі однієї середньомісячної зарплати. Ці кошти, за рішенням райрад, виділяють для вирішення соціально-побутових питань та оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Звісно, більшість керівників цим скористалася.

Сергій Синягівський отримав 44,8 тис. грн такої допомоги, а його заступники Владислав Контарчук, Сергій Дудко, Олексій Грінченко й Олена Парпура — 26,8 тис. грн, 28,9 тис. грн, 30,4 тис. грн, 28 тис. грн відповідно.

Цікавий підхід до прочитання Постанови Кабміну у Шевченківській райраді. Вочевидь, формулювання «вирішення соціально-побутових питань та оздоровлення» там розцінили як дві різних допомоги, кожна з яких відповідає середньомісячній зарплаті. Зокрема Дмитру Задворкіну надали таку матдопомогу двічі: у лютому та липні (загалом майже 80 тис. грн), Миколі Ачкасову — у червні та серпні (майже 63 тис. грн), Сергію Савченку — у березні та серпні (майже 56 тис. грн). Ці суми якраз удвічі більші за середню зарплату посадовців.

Подільська райрада у відповіді на запит об’єднала матдопомогу і компенсації в одну статтю, тому виплати там доходили до 150 тис. грн (заступниці голови Вікторії Хрістовій-Синявській у липні).

(* — зарплати цих заступників вказані не за повний рік. Олексій Грінченко пропрацював з січня по березень, а Олена Парпура — з березня по грудень).
У стовпчику «виплати» вказані суми, нараховані разом з ЄСВ та іншими податками, а не фактично виплачені головам райрад та їхнім заступникам.
У таблиці ми не наведені дані зарплат заступників голів районних рад, які одночасно очолюють управління соціального захисту своїх районів.

Для порівняння, заробітна плата секретаря та в.о. голови Полтавської міської ради Олександра Шамоти у 2020 році склала 651 тис. грн — менше ніж у кожного з голів райрад.

Додамо, що Полтава — одне з небагатьох міст, яке лишило у своєму складі районні ради. На сьогодні, лише чотири обласних центри — Кривий Ріг, Кропивницький, Херсон та Полтава — мають районні у містах ради, а решта взагалі прибрала їх зі структури. За 5 років від них відмовилися Житомир, Чернігів та Дніпро. Таку практику застосовують все частіше, бо райради зазвичай дублюють функції міських рад і самостійно сформованих територіальних громад або взагалі майже не мають суттєвих повноважень.

Відповідно до закону «Про місцеве самоврядування в Україні», районні ради управляють комунальним майном та іншими об’єктами, формують, затверджують, виконують бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження. Обсяги та межі цих функцій визначають міські ради.

У Полтаві таких рад три: Київська, Шевченківська та Подільська. За рішенням Полтавської міськради від лютого 2016 року, районні ради міста, окрім організації власної роботи, відповідають за:

• затвердження програм, утворення фондів, бюджетні та фінансові питання в межах району та виділених субвенцій, встановлення місцевих податків і зборів;
• регулювання земельних відносин;
• облік громадян, яким потрібно житло, розподіл помешкань, запобігання бездоглядності неповнолітніх, розв’язання питань опіки і піклування, утворення служб у справах дітей;
• організацію допомоги малозабезпеченим пенсіонерам та особам з інвалідністю;
• контроль за охороною праці, соцзахистом працівників, якістю атестації робочих місць тощо, залучення підприємств до участі в розвитку громад;
• допомогу у веденні Держреєстру виборців;
• координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку;
• організацію робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та решти супутніх дій, здійснення контролю за утриманням та станом захисних споруд цивільного захисту.

На ділі, частину цих функцій Полтавська міська рада виконує самостійно. Як, наприклад, виділення матеріальної допомоги полтавцям, у разі необхідності, або прийняття до відома звітів прокуратури та поліції тощо.

Оновлений обсяг меж і повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради 8-го скликання, міська рада поки не визначала. Це питання відклали на наступне засідання сесії.

Можливість прибрати ці органи у Полтаві обговорювалася наприкінці 2019-го року. Тоді навіть створили комісію, яка мала розробити механізм ліквідації Київської, Подільської та Шевченківської райрад. Але піти далі розмов у тодішньої влади політичної волі не вистачило.

Питання непотрібності райрад із мінімумом функцій піднімалося уже і за нової каденції міськради (саме рішенням цих депутатів запускається така процедура). На останній сесії 29 січня частина депутатів озвучила проблему й у відповідь міський голова Олександр Мамай запропонував розробити порядок і повернутися до цього питання під кінець каденції.

На сьогодні ж у міської ради, яка нині опікується усією ОТГ, є два виходи: або дійсно ліквідувати райради, які мають мінімальний перелік функцій, або дати їм більше повноважень. І більше схоже, що влада схиляється до другої версії, адже на останньому засіданні сесії було затверджено рішення, відповідно до якого виплатами соціальних та державних допомог, пільг та компенсаційних виплат, житлових субсидій, грошових компенсацій у селах Полтавської міської громади займатимуться районні у місті ради.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»