В кінці червня полтавці помітили, що барельєф у вигляді двогорлового орла на дзвіниці Хрестовоздвиженського монастиря прикритий від людей іконою із підписом «Воздвиження Хреста Господнього». Такий барельєф на історичній будівлі створили у 2013 році й він нагадує, то чи герб Російської імперії, то чи Російської Федерації. Монастир знаходиться у власності Української православної церкви (Московський патріархат).

Член ГО «Збережемо Полтаву» Оксана Бєлявська так пояснила телеканалу ІРТ історію цього барельєфу.

— В XIX столітті була розповсюджена практика прикрашання сакральні об’єкти гербом Російської імперії, або візантійським орлом. На нашій дзвіниці було чотири зображення по кожному боці дзвіниці над вхідними рамами. Вони простояли аж до повоєнного часу. Коли трапилися руйнування Другої світової війни, то дзвіниця постраждала дуже суттєво і розпочалися реставраційні роботи, які тяглися, аж до 60-тих років XX століття.

У рамках реставрації було вирішено не відновлювати барельєфи й демонтувати ті, які залишилися. Однак, ситуація змінилася 2013 року і на дзвіниці з’явився двоголовий орел.

— В рамках якогось ремонту ці орли були начебто поновлені. Начебто, бо вони не мають жодного стосунку до тих барельєфів, які були до того. Сьогодні там зображений герб Російської Федерації, а не Російської імперії. Відбулося це в незаконний спосіб, тому що жодних документів, які б дозволяли це зробити, я не бачила, — говорить Оксана Бєлявська.

Український інститут національної пам’яті направив звернення до Департаментів архітектури й туризму та до Хрестовоздвиженського монастиря з вимогою демонтувати відповідні символи із дзвіниці. Це звернення також підтримала громадська організація «Збережемо Полтаву» й депутати міської ради Катерина Бабіч, Юлія Городчаніна та депутат Полтавської районної ради Євген Янкевич.

Судячи з всього двогорлового орла не демонтували, а просто прикрили іконою. 

Довідково: Полтавський Хрестовоздвиженський монастир створено зусиллями ігумена Лубенського Мгарського монастиря Калістрата та Київського митрополита Сильвестра Косова у часи Гетьманщини, у 1650 році. Розташовувався монастир на горі між струмком Полтавкою та річкою Ворсклою на північному сході від Полтавської фортеці. Профінансували будівництво козаки Полтавського полку Гетьманщини та представники козацької старшини.

Під час свого візиту до Полтави 13 липня 1650 року у монастирі побував гетьман Богдан Хмельницький. У 1689 році коштом гетьмана України Івана Самойловича почали будувати мурований Хрестовоздвиженський собор. Зведення головного храму обителі велося також коштом Івана Мазепи.

Під час воєнно-політичного виступу гетьмана України Івана Мазепи проти московського царя Петра I Північної війни, з 28 квітня по 27 червня 1709 року монастир був резиденцією шведського короля Карла ХII. Вісімнадцяте століття було періодом великого будівництва у Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі. Тоді й спорудили головні муровані будівлі — собор і дзвіницю.

Після Другої світової був монастир був частково зруйнований. Найбільше постраждала Троїцька церква монастиря. У 1999 році вона відновлена на попередньому місці коштом Троїцької громади УПЦ фундатор та її голова Олександр Сабко.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»