Співробітники Служби безпеки України та Національного антикорупційного бюро України викрили корупційний механізм у Державній податковій службі. За попередньою інформацією, схема полягала у «покривані» шахраїв, які недоплачували податки, а також допомагали фіктивним підприємствам. Про це повідомили у прес-службі СБУ.

Для отримання доказів протиправної діяльності, СБУ та НАБУ провели низку обшуків по всій Україні. Серед іншого, вони відбувалися у Державній податковій службі, її регіональних підрозділах, а також за місцями проживання фігурантів провадження.

В ході обшуків виявлено та вилучено документи, які підтверджують даний протиправний механізм. Зокрема факти, що фігуранти кримінального провадження сприяли мінімізації податкових платежів, так званим «скруткам», а також виводили підконтрольні їм фіктивні підприємства із категорії ризикових.

Наразі тривають слідчі дії у рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем). Встановлюються усі особи, які можуть бути причетними до злочинної схеми.

«Полтавщині» стало відомо, що обшуки, зокрема, проводяться в кабінетах керівників головного управління ДПС у Полтавській області.

Наразі в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області є Андрій Якименко. Його заступниками є Наталія Новоженіна, Максим Яіцький, Олександр Бондаренко та Володимир Цюпка.

Довідково. Податкові «скрутки» — це зменшення податкового зобов’язання зі сплати ПДВ, нарахованого з продажу бізнесом одного товару завдяки податковому кредиту, отриманому при купівлі іншого. Пояснимо: податкове зобов’язання — це сума, яку підприємство розраховує, додаючи до вартості товару, що виробляється (або імпортується) передбачені законодавством 20% податку на додану вартість. Податковий кредит — обсяг сплаченого ПДВ у ціні придбаних раніше товарів. Для підрахунку, скільки за результатами господарювання у той чи інший період бізнес має заплатити до бюджету, від податкового зобов’язання забирають податковий кредит. Мета «скруток» — мінімізувати цю різницю. Або навіть зробити так, щоб держава була ще й винна (через вимогу відшкодування ПДВ з бюджету, якщо податковий кредит буде більшим за зобов’язання). Для цього між структурами-учасниками «схеми» і відбувається віртуальний обмін «податковими зобов’язаннями та кредитами». Точніше, документами, що підтверджують. А оскільки часто йдеться про зовсім різну продукцію — наприклад, огірки та меблі — завдання «концесіонерів» оформити документацію належним чином. Тобто «скрутити» різні товарні групи. Звідси і назва такої операції — «скручування». Частина бізнесу займається цим самостійно. Частина ж користується послугами посередників — компаній-«скрутників».

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»