Центральне місце виставки посідає книга «Козацькому роду нема переводу» авторства Михайла Крата. Упорядкували видання його донька — Ніна Крат-Черняк та внучка Ганя Черняк. У книзі вміщено спомини та статті Михайла Крата. Книга побачила світ у місті Бетезда північноамериканського штату Мериленд.

«Для кращого ознайомлення з біографією життя видатного уродженця нашого краю запрошуємо до нашої бібліотеки. З матеріалами книги можна ознайомитися у нашій книгозбірні. А ще за даним посиланням можна ознайомитися з книгою у електронному вигляді», — повідомляють гадяцькі бібліотекарі на офіційній сторінці бібліотеки у соціальній мережі Фейсбук. Також вони створили коротку відеопрезентацію і розмістили її у Фейсбуці.

Довідково: Михайло Крат народився 6 серпня 1892-го року у місті Гадяч на Полтавщині й походив з української старшини Гадяцького полку. Предки були бунчуковими та значковими товаришами, один козацьким сотником. Тато — офіцер, командував 134-им піхотнім Феодосійським полком. Полк цей складався майже виключно з українців. «Я цілими днями, з дозволу батька але на журбу мамі, перебував з солдатами, заприязнився з багатьма, навчився українських пісень і почав говорити по-українському. «Ох, какой ужас, ребйонок по-хахлацкі розґавариваєт» — бідкалася мама-росіянка… Що рід наш український, я знав з малих років від батька, який був гордий тим, що «ми дворянство заслужили шаблями.», — так згадує дитинство у своїй книзі спогадів видатний гадячанин. Природно, що пішов шляхом батька, за родинною традицією опанував фах військового. Одержав освіту в кадетських корпусах у Полтаві, Сумах і в Петербурзі. Служив у Пскові, в 93-му піхотному Іркутському полку. В роки Першої світової на фронті: командував 93-ім піхотним полком, чотири рази поранений і нагороджений бойовими орденами, включно з орденом святого Юрія 4-го ступеня (за бій під Лодзю в 1914-му році, коли був поранений трьома кулями). Тоді ж одержав сербський орден «Звізду Караґеорґія» 4-го ступеня з мечами. В грудні 1916 року, маючи 24 роки, вже був підполковником, а в 1917 році — полковником. Згодом одружився з дівчиною Євдокією, теж гадячанкою.

10-го грудня 1917 року полковник Крат вступив на службу в Армії Української Народної Республіки. Брав участь в боях проти російських загарбників різних мастей: червоних більшовиків і білих — т.зв. «Добровольчої» армії генерала Антона Денікіна. Під час боїв у Києві був помічником начальника оперативного відділу штабу Київської Військової Округи. Пізніше, в роках 1918-1920, служив на різних становищах в дивізіях: Одинадцятій Піхотній, Другій Запорозькій, Третій Залізній і Окремій Кінній. З квітня 1918 року — помічник Гадяцької земської управи. Генерал Крат на чолі 8-го Чорноморського полку розгромив на Поділлі денікінський полк і захопив у полон 600 московських вояків. З 16 січня 1919 року — начальник Республіканської дивізії Дієвої Армії УНР. Михайло Крат був начальником оперативного відділу штабу 3-ої Залізної Дивізії, пізніше і до закінчення Першого Зимового походу — начальником штабу Запорізької дивізії.

Полтавський офіс УІНП