1 лютого заступниця міського голови Полтави Леся Марталішвілі захистила дисертацію доктора філософії у Полтавському педагогічному університеті. Працюючи в департаменті освіти, а потім ставши заступницею міського голови, чиновниця паралельно написала наукову роботу на тему «Формування управлінської компетентності майбутнього керівника закладу освіти в процесі навчання фахових дисциплін».

Дисертація Лесі Марталішвілі досліджує, як навчити майбутніх керівників шкіл та інших освітніх закладів бути хорошими менеджерами. Автор вважає, що для того, щоб ефективно керувати навчальним закладом, керівникам потрібно мати певні знання та вміння, які вона називає «управлінською компетентністю». Роздуми Лесі Марталішвілі на цю тему зайняли понад 200 сторінок, а судячи із джерел, щоби дослідити предмет наукової роботи, чиновниця дослідила понад 200 книг та статей, серед яких праці японських, британських, індійських та польських освітян мовою оригіналу.

Першим на дисертацію Лесі Марталішвілі звернув увагу анонімний телеграм-канал «Стояк Кукоби», який порівняв її з роботою відомого полтавського боксера Олександра Хижняка, знайшовши чимало схожих фрагментів.

Ми вирішили перевірити ці твердження, тому завантажили обидві роботи з сайту Національного репозитарію академічних текстів, де вони знаходяться у вільному доступі:

Одразу зазначимо, що роботу Лесі Марталішвілі читати важко. Ти не розумієш — бачиш перед собою просто набір букв і словесних штампів, чи це серйозна наукова думка, яка захована під важкою бронею наукових абстракцій, що не доступні простому смертному.

Але, маючи підказки «СК», плагіат ми знайшли дуже швидко. Подекуди складається враження, що деякі фрагменти тексту написані по одному шаблону.

Погугливши деякі підозрілі фрагменти тексту ми знайшли й третю роботу з цієї серії:

Майбутні тренери, майбутні офіцери, майбутні керівники закладів освіти… Окрім схожих тем дисертації мають дуже схожу структуру — до збігів у нумерації і назв таблиць.

Об’єднує всі ці роботи те, що їх захищали в полтавському педуніверситеті у піврічний проміжок часу: Полонський — у вересні, Хижняк — у листопаді 2023 року, а Марталішвілі — у лютому 2024.

Але найбільше нас насмішило те, що у роботі Лесі Марталішвілі в 9 місцях згадується підготовка майбутніх тренерів, хоча до 168 сторінки жодних натяків на дослідження тренерської діяльності у дисертації не було.

Не складно здогадатися, що абзаци із «тренерами» скопійовані з дисертації Олександра Хижняка. Подекуди слово в слово і цифра в цифру.

Ще один цікавий момент, на який ми звернули увагу — у мета-даних дисертації Лесі Марталішвілі автором документа вказана Олена Жданова:

Швидкий пошук у Google показує, що Олена Жданова-Неділько — професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету, яка свого часу писала наукову статтю на схожу тему, а на захисті Лесі Марталішвілі була членом комісії.

Керівництво педуніверситету задоволене роботою Лесі Марталішвілі

За словами першого проректора ПНПУ Олексія Гури, дисертація Лесі Марталішвілі пройшла перевірку на онлайн сервісі Unicheck і має унікальність тексту понад 90%. Тож відмінний результат не викликав запитання у вченої ради щодо плагіату.

Науковий керівник Лесі Марталішвілі ректор Марина Гриньова також задоволена своєю дисертанткою, оскільки всі 5 членів наукової ради проголосували «за» присвоєння чиновниці наукового ступеня доктора філософії.

***

Ви спитаєте, якщо робота Лесі Марталішвілі має плагіат, то чому цього не виявив Unicheck чи інший спеціалізований сервіс? Аналіз унікальності тексту є обов’язковим перед здачею дисертації, але хитрі «професори» та «доктори» навчилися його обходити. Яскравий приклад — дисертація нині вже покійного колаборанта Іллі Киви, яка була унікальною, але не мала ніякого сенсу — просто набір слів.

Один дотичний до вищої освіти посадовець, який побажав залишитися анонімом, розповів, що роботи полтавських науковців почасти не мають практичної користі. Словесні конструкції кочують з одних дисертацій до інших, обростаючи все новими словесними штампами.

Редакція «Полтавщини» пропонує керівникам навчальних закладів Полтави самостійно прочитати дисертацію Лесі Марталішвілі, яка наразі керує всією гуманітарною сферою міста, та чесно відповісти на запитання: чи зрозуміли ви те, що дозволить вам стати кращим керівником?

Але залишається відкритим запитання, навіщо Лесі Марталішвілі був потрібен науковий ступінь доктора філософії? Адже зараз він вже не надає додаткових доплат до пенсії або пільг на оплату комунальних послуг, як це було раніше. Протягом тижня журналісти «Полтавщини» намагалися зв’язатися з посадовицею телефоном, аби вона могла прокоментувати ситуацію, але наші спроби залишилися безуспішними.

Тому направляємо інше публічне питання до в.о. міського голови Полтави Катерині Ямщиковій — чи влаштовує вас, що освітою у Полтаві керує людина, яка не гребує плагіатом, не кажучи вже про численні закупівлі з переплатами, до яких дана чиновниця має безпосереднє відношення.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»