12 січня 2023 року на вулиці Сінній близько 18-ї години сталася ДТП. Момент аварії потрапив в об’єктив камери відеоспостереження. Чоловік рухався на велосипеді із боку вулиці Соборності в бік вулиці Юліана Матвійчука. На велосипеді був увімкнений ліхтарик, а позаду мигав габарит. Чоловік проїхав повз стоянку готелю «Київ», з якої виїжджав автомобіль Linkoln MKZ. Через темряву чітко не видно момент зіткнення.

62-річний полтавець Сергій Омальянов впав із велосипеда і від удару об асфальт у нього тріснув череп. Чоловіка госпіталізували до нейрохірургічного відділення обласної лікарні. В цей час його вдома чекала родина. Батька довго не було вдома і через годину йому зателефонував син Станіслав. В слухавку відповів працівник обласної лікарні й розповів про аварію.

Чоловіка ввели у стан штучної коми й він не приходив до свідомості. 31 січня у сина було день народження і він разом із матір’ю зібрався до батька в лікарню. Лікарі повідомили, що, на жаль, в цей день батько помер.

Одразу після аварії поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 КК України. За кермом Linkoln MKZ сиділа 31-річна Таїсія Даниленко. Поліцейським вона, пояснила що велосипедиста не бачила, і не розуміє, як могла його збити.

Слідчі провели експертизу і з’ясували, що Linkoln MKZ не контактував із велосипедом. Проте, на велосипеді були виявлені свіжі пошкодження лівої педалі та лівої рукоятки руля. Що може свідчити про контактування велосипеда з іншим автомобілем, який обігнав велосипедиста з лівої сторони. Хоча на відео не зрозуміло, як вони могли зіштовхнутися. Нещодавно суд повернув автомобіль Linkoln MKZ власниці Таїсії Даниленко. Свого часу дівчина потрапила у скандал, отримавши півмільйона штрафу за нерозмитнену євробляху.

Протягом півтора року не було жодного засідання по суті справі, оскільки не проводилися слідчі дії: лише кілька разів замовлялися експертизи. Також слідчі не побачили на відео вини жінки у ДТП. Тому рідні загиблого зробили висновок, що розслідування справи навмисно гальмують і закривають справу без пошуку винних.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»