Вже декілька місяців в країні йдуть розмови про те, що компанія хоче побудувати набагато більшу вітроелектростанцію на Полтавщині. Детальніше про цей проєкт, амбітні плани компанії та плани співпраці з громадами розповів нашим читачам Олег Соловей, заступник генерального директора ДТЕК ВДЕ.

— Розкажіть про Полтавську ВЕС і чому компанія ДТЕК ВДЕ обрала саме наш регіон для цієї вітроелектростанції?

— Полтавська ВЕС — наша майбутня мрія. Це буде найбільша вітрова станція в Україні і в Східній Європі. Вона дуже важлива для нашої країни, тому що Полтавщина — енергодефіцитний регіон.

І наша ВЕС потужністю понад 600 МВт, яку ми плануємо побудувати на території Глобинської громади, буде суттєвою підтримкою для української енергосистеми.

Вітроелектростанція під час експлуатації полегшить балансування енергомережі національним оператором, зменшить дефіцит генеруючих підприємств в цьому регіоні і зможе підтримати розвиток промисловості та різних підприємств на Полтавщині.

— Чи доцільно розвивати та будувати зелену енергетику під час війни? Чому вирішили добудовувати ВЕС у Миколаївській області?

— Відомо, що під час війни було зруйновано понад 40% розподільчих і генеруючих потужностей. Відповідно, щось треба відновлювати, а десь треба починати будувати вже нову генерацію з урахуванням потреб часу.

Зелена енергетика, зокрема, вітрова — це розподілена генерація. Турбіни розміщені на відстані 700-1000 метрів одна від одної. Їх знищення більш складне для ворога, ніж знищення локальної теплової електростанції, яка знаходиться в одному місці. Тому й бачимо сенс розвивати цей напрям навіть в умовах війни.

Тим паче, що ми не просто кажемо, а робимо. До прикладу, наша команда змогла зробити неможливе. Ми вперше у світі під час війни побудували 114 МВт вітрової генерації Тилігульської ВЕС на території Миколаївщини. Саме тут ми отримали новий і дуже цінний досвід.

Українці ще раз підтвердили, що ми незламна нація, професійні люди. Вітростанція працює і навіть змогла підтримати минулої зими Одещину та Миколаївщину, коли відбувалися блекаути. Тому робимо все для того, щоб підтримувати нашу державу і енергосистему.

Ну і не варто забувати про майбутнє. Адже чиста зелена енергетика — це екологічне майбутнє України.

— Які вже конкретно роботи проводяться щодо Полтавської ВЕС? Наскільки ваші плани щодо будівництва ВЕС серйозні?

— Ми чітко розуміли, що Полтавщина енергодефіцитна і потребує потужності. Почали шукати тут можливість будівництва великої вітрової станції. Розроблюємо з національним оператором техніко-економічне обґрунтування — де можлива видача потужності, де вона найбільш потрібна, і в яких саме енергетичних вузлах.

Для великої ВЕС треба було знайти велику локацію. Ми розглядали декілька територіальних громад. Але Глобинська громада — одна з найбільших не тільки на Полтавщині, а й в Україні. І в межах цієї громади нам вдалося спланувати і зробити розстановку нашого вітропарку.

Сподіваємося, що вітропотенціал, на який ми розраховуємо, теж підтвердиться нашою вітромоніторинговою кампанією. Для цього ми нещодавно встановили одну метеощоглу висотою 160 метрів — вона наразі найвища в Україні, та встановлюємо ще одну.

— Як ви співпрацюєте з громадами в реалізації цього проєкту та як вони реагують на появу такого інвестора?

— Перш за все, хотів би подякувати Глобинській громаді і її керівництву за активну підтримку нашої ініціативи щодо будівництва вітроелектростанції. Нас підтримали на початку цього проєкту. Ми вже розробляємо разом з громадою детальний план території, проводимо вітромоніторингові та орнітологічні дослідження.

Також залучили наших підрядників орнітологів, котрі вивчають шляхи міграції птахів, кажанів. Робимо науково-дослідницькі роботи щодо флори, фауни (в рамках того самого моніторингу) цієї території для того, щоб коректно спланувати наші проєктні рішення і розставити турбіни з мінімальною впливом на довкілля. Так, щоб це було в рамках Міжнародної конвенції і екологічних норм.

Підтримка громади для нас була одним із головних критеріїв для старту. Дуже вдячні Глобинській громаді за їхнє стратегічне, перспективне мислення. Вони розуміють, що цей вітрогенеруючий об’єкт посилить енергонезалежність України і підвищить енергобезпеку.

— Які ще перспективні громади нашої області ви бачите для розвитку вітроенергетики?

— Ми розуміємо, який потенціал потужності та генерації потрібний для лівобережжя України. Тому подали клопотання в Омельницьку сільську раду для можливості отримання в оренду земельної ділянки, щоб реалізовувати наші плани з розвитку зеленої генерації на Полтавщині. Були вже присутні на одній із сесій. Вдячні за те, що нас вислухали, за можливість надати інформацію про нашу компанію.

Перше враження від співпраці з цією громадою та з депутатським корпусом — таке, що громада дуже якісно відстоює інтереси свого населення. Від депутатів були змістовні питання. Тому ми розраховуємо, що у нас буде все йти до співпраці.

Зараз готуємо детальну презентацію для того, щоб в другій половині квітня зустрітися повторно та більш глибоко і конкретно обговорити наші можливості, перспективи партнерства. Плануємо розповісти про можливості громади, якщо наша компанія буде акцептована для входження на цю територію.

Ми готові до діалогу, завжди підтримуємо відкритість і готові звітувати як депутатам, так і мешканцям громади про наші плани та досягнення. Знаємо, що в Омельницької громади, на жаль, був негативний досвід, коли вони підписали договір, довірились пропозиціям, обіцянкам, а потім нічого так і не зрушилось з місця.

Сподіваюся, що цього разу громада обере надійного, сильного інвестора. З великим багажем практичного досвіду, гарним прикладом соціального розвитку громад під час будівництва великих і потужних об’єктів. Ми не словом, а ділом показуємо професійність і надійність на ринку електроенергії України.

— Що може отримати Глобинська та Омельницька громада у партнерстві з ДТЕК ВДЕ?

— Група ДТЕК — це велика компанія, яка завжди підтримує розвиток громад, на території яких веде бізнес. У нас є програми соціального партнерства, які розробляються разом з громадами. В цьому напрямі реалізуються проєкти за певними напрямами, такими як енергоефективність, охорона здоров’я, розвиток соціально значущої інфраструктури та інші. Серед найбільш поширених проектів — ремонти шкіл, дитячих садочків та лікарень, закупівля обладнання для них, підтримка будинків культури, створення дитячих та спортивних майданчиків, інфраструктурні проекти, ремонти систем водопостачання та інші.

Окрім того, є проєкт з розвитку дитячого футболу «Давай, грай!». Ми маємо стратегічного партнера — БФ «Шахтар Сошіал» при футбольному клубі «Шахтар». Дуже приємно, коли діти фізично розвиваються, роблять успіхи і займаються спортом.

В Полтавській області, наприклад, давно працює компанія ДТЕК Нафтогаз, і багато хто може знати про її соціальні проєкти.

Ми зацікавлені, щоб інфраструктура і громади розвивалася разом з нами. Тут хочу згадати про створення технологічних доріг до вітротурбін під час будівництва станції, які громада і фермери мають змогу вільно використовувати в будь який час.

— Як виглядає процес розробки соціальних програм і коли вони починають фінансуватись?

— Наш перший етап — це девелопмент станції, тобто підготовка проєкту до будівництва. Розробка проєкту займає приблизно рік. Вітромоніторинг та орнітологічні дослідження теж рік.

Після отримання всіх дозволів на будівництво ми починаємо розробляти нашу програму соціального партнерства. Після її розробки та затвердження в громаді починається реалізація та фінансування. Якщо ми говоримо про бюджет соціального партнерства, то, наприклад, для Тилігульської ВЕС потужністю 500 МВт ми планували виділити понад 20 млн грн на три роки.

У нас вже була з громадами підписана програма. Ми планували пріоритетні проєкти на перший, другий, третій рік. Але це не означає, що після трьох років ми припиняємо це партнерство. Буває представники громади питають — «А що буде після цих трьох років?». Відповідь завжди одна — ми продовжуємо соціальні програми надалі і продовжуємо підтримку.

Ми також допомагаємо громадам під час надзвичайних ситуацій — коли була епідемія ковіду, коли почалась повномасштабна війна росії проти України, — ми залишаємось разом з громадами і підтримуємо їх, надаємо гуманітарну допомогу.

— На скільки збільшаться надходження в місцеві бюджети завдяки будівництву та роботі ВЕС?

— Нам часто задають питання щодо ПДФО, тому що це прямі надходження до громади. І дійсно ми в меморандумі підписуємо, що ПДФО платимо на цій території. Більш того, максимально спонукаємо наших підрядників, щоб вони також робили відрахування у громаду.

Що стосується орендної плати за землю, то ми платимо по нормативній грошовій оцінці. Це на порядок більше, ніж платять за сільськогосподарську землю.

Ми прозора компанія, повністю платимо всі передбачені законодавством податки. Завжди, коли будь яка з компаній Групи ДТЕК починає працювати з громадами, громада залишається задоволена нашою співпрацею.

— Чи знаєте ще когось, хто планує будувати ВЕС в області і чи не боїтеся ви конкуренції?

— Серед великих надійних учасників ринку, окрім нас, ми поки не бачимо інших анонсованих проєктів від колег з планами щось будувати з вітроенергетики в Полтавській області. У багатьох людей є доступ в інтернет. Якщо пошукати більше про ДТЕК, то одразу приходиш до висновку, що компанія є потужним лідером в енергетиці України, який продовжує працювати навіть в умовах війни.

Наша компанія має більш ніж 15-річний досвід в зеленій енергетиці, ми побудували 7 сонячних та вітрових електростанцій загальною потужністю понад 1 ГВт. Ми робимо проєкти для себе, а не для продажу, як більшість на цьому ринку, на жаль.

Ми зацікавлені в цьому проєкті ВЕС, тому що ми знаємо, як задіяти іноземні інвестиції для розвитку цих проєктів. Нам довіряють іноземні партнери, оскільки ми вже маємо безліч успішних проєктів разом. Якщо ми заходимо до громади з новим проєктом, то він точно буде реалізовуватись. Адже це потрібно не тільки компанії, а й країні для розвитку енергетичної інфраструктури.

В деяких негативних випадках окремі маловідомі компанії можуть наобіцяти будь що, але продемонструвати щось та показати історію своєї роботи вони не здатні. Такі компанії, на мій погляд, є найбільш ризикованими для громад, котрі вперше обдумують погодження такого роду проєктів.

Бувають ситуації, коли щось намагаються перепродати, це не вдається, а потім компанії «випаровуються», а громади зневірюються і залишаються ні з чим. Багато хто лише розповідає, що буде якось колись після війни щось робити. Ми ж багато робимо вже зараз. І зараз залучаємо інвестиції.

— Чи будуть місцеві жителі залучені до роботи на будівництві Полтавської ВЕС?

— Коли розпочинаються такі проєкти, на будівництві потрібно до 400-500 фахівців на різні напрямки. В першу чергу ми залучаємо саме місцевих спеціалістів. До речі, вже доведено неодноразово — коли заходять будівельники — громада оживає — розвивається малий бізнес, магазини, готелі.

Відбувається потужний стрибок інвестицій в малий бізнес. Вже через рік будівництва можна побачити, як навколишні містечка та села змінюються на краще. Адже заходять не тільки будівельники, а й гроші на цю територію — це неабияк сприяє розвитку.

— Які подальші кроки і коли можна очікувати початок будівництва ВЕС?

— Зараз ми ведемо перемовини по Тилігульському вітропарку і сподіваємося, що у травні ми почнемо реалізувати завершальний етап другої черги на 384 МВт. Плануємо до кінця 2025 року побудувати всі 500 МВт Тилігульської ВЕС. Це значно покращить енергонезалежність і стійкість нашої енергосистеми.

Вже цього місяця ми плануємо зустріч з міжнародними фінансовими інвесторами і виробниками вітрових турбін в Іспанії. Веземо туди проєкт Полтавської ВЕС на 650 МВт. В ньому є велика зацікавленість, тому точно будемо обговорювати наші плани по його реалізації.

Старт будівництва Полтавської ВЕС заплановано на 2025-2026 рік. Після закінчення будівництва Тилігульського вітропарку.

Бесіду вів Віталій ПИШНИЙ