У Великій Багачці перейменували вулицю, у назві якої звеличувався ніяк не пов’язаний з історією громади радянський космонавт, уродженець росії Юрій Гагарін. Топоніми на його честь були елементом російсько-комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. У громаді слушно вирішили, що доречно увічнювати пам’ять українців, які зробили великий внесок у освоєння людством космосу, тож підтримали ініціативу представника Українського інституту національної пам’яті Олега Пустовгара назвали на пошану першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка.

І з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин. Завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн. А ще він узяв з собою в політ томик «Кобзаря». Детально на сайті УІНП.

Також вулиці Гагаріна перейменували у селах громади: у Багачці Першій на Тараса Шевченка; у Радивонівці на честь поетки, драматургині, перекладачки і громадської діячки Лариси Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем Леся Українка; у Широкій Долині на пошану земляка Сергія Горбаня, який очолював громаду, зробив суттєвий внесок у її соціально-економічний розвиток як Великобагачанський селищний голова; у Балюках та Пушкаревому повернули історичні назви Писаренки та Пушкарівська відповідно.

Українська — так назвали вулиці у селах Суржки (замість Чкалова), Мар’янівка (замість Пушкіна) та Радивонівка (замість більшовика Прокопенка).

Також стерли з топонімії громади ім’я ще одного російського радянського космонавта Комарова: у селі Пушкареве цю вулицю назвали «Незалежності» — на пошану найбільшого державного свята, а у селі Широке на честь Героя ЗСУ Івана Хожія.

Він народився 21 жовтня 1977 року. Навчався в Багачанській Першій неповній середній школі, потім — у Хорольському технікумі здобув спеціальність механіка. Строкову військову службу проходив у Житомирській області. Після демобілізації проживав та працював у Харкові. У липні 2022 року пішов захищати Україну від російських окупантів. Був командиром танку танкового взводу танкової роти батальйону забезпечення навчального процесу Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ». Поліг 25 жовтня 2022 року поблизу населеного пункту Сватове, що на Луганщині. Герой ціною власного життя врятував від загибелі екіпаж свого танку, а перед цим витягнув з підбитого танку двох своїх побратимів. За героїчний вчинок захисника з Полтавщини посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали Героя російсько-української війни 29 жовтня в Широкому, де мешкали батьки.

Також з’явилася у Степанівці (замість Комарова) та Радивонівці (замість Ватутіна) назва вулиці Героїв України — в пам’ять про захисників української незалежності усіх поколінь — Гетьманщини, УНР, УПА та сучасних ЗСУ).

Олександр Матросов — рядовий-піхотинець Червоної армії періоду 2 світової війни, уродженець Башкорстану. Входить до російського і радянського комуністичного пантеону так званої «Великої Вітчизняної війни». Тож вулицю матросова у Родивонівці перейменували на Козацька. А вулиці Чкалова у цьому ж селі (російський радянський льотчик з с. Васильово Горьковської області) повернули історичну назву Новоселиця.

Полтавський офіс УІНП