6 липня Октябрський райсуд Полтави виправдав колишнього директора Департаменту екології Полтавської ОДА Максима Брикульського, якого звинуватили у хабарництві на видачі дозволів для видобутку піску. Суддя Віталій Микитенко вирішив, що обвинувачення проти екс-чиновника недоведене і натомість правоохоронці активно провокували його на злочин. Про це «Полтавщині» стало відомо з реєстру судових рішень і сайту суду.

Затримання і викриття

Нагадаємо, Максим Брикульський очолив Департамент екології та природних ресурсів на початку 2019 року, за часів головування Валерія Головка в ОДА. Він замінив Ігоря Піддубного, який керував установою довгий час до цього. У січні 2020-го новопризначений голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов розкритикував роботу Брикульського через нелегальні піщані кар’єри. 21 січня того ж року останній написав заяву на звільнення.

28 травня 2020-го уже безробітного Брикульського затримали під час отримання 50 тис. грн від представника підприємства із видобутку копалин. За 2 дні його відпустили під заставу у 52,5 тис. грн, а ще за місяць розмір застави збільшили до 105 тис. грн.

За версією слідства, Максим Брикульський хотів 100 тис. грн за видачу висновку про те, що видобуток піску у Новоселівці не матиме негативний вплив на довкілля. Коли він ще керував Департаментом, до нього звернувся керівник полтавського ТОВ «Юкрейніан Сенд Компані». Брикульський нібито зазначив, що простіше буде передавати кошти йому, ніж сплачувати безготівково. Так менший шанс пропустити терміни розгляду.

Після оформлення документів представник товариства перерахував кошти за проведення необхідних процедур, але справа далі нібито не пішла. Тож чоловік передав 50 тис. грн готівкою Брикульському на початку квітня 2020-го.

Після звільнення екс-посадовець нібито запевнив, що продовжує впливати на відповідальних у видачі документів на розробку кар’єру, тож допоможе із завершенням процедури. За це попросив ще 50 тис. грн. Отримав їх у травні, після чого одразу і був затриманий.

Висновок суду

Справу проти Брикульського передали до суду ще у вересні 2020-го. Екс-чиновнику висунули обвинувачення у проханні надати неправомірну вигоду для себе за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища (ч.3 ст. 368 ККУ) та одержанні неправомірної вигоди для себе, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди (ч.3 ст. 369-2 ККУ).

Втім, майже за 2 роки судових розглядів, представники Феміди дійшли висновку, що слідчі та прокурори не надали достатніх доказів вчинення інкримінованих злочинів екс-чиновником. У жодних записаних розмовах, які надали суду, прямо не йдеться про вимагання неправомірної вигоди за вплив на уповноважених осіб.

Сам Максим Брикульський повністю заперечив провину і заявив, що керуючи Департаментом, діяв правомірно і добросовісно, не пропонував передати йому хабар, не впливав на підлеглу, а представник ТОВ «ЮСК» впорався з усіма документами сам і дозволи отримав у законний спосіб.

Зіграло на користь Брикульського і те, що представник компанії не одразу звернувся до правоохоронців і написав заяву лише після передачі першого «траншу». Хоча він уже мав досвід зі справами хабарництва. Зокрема, був учасником у справі хабарництва нардепа Ігоря Мосійчука. Крім того, другу частину коштів екс-посадовець отримав тоді, коли уже був звільнений.

При цьому, Брикульський зазначив, що ці кошти були призначені для придбання автомобіля з Америки, про що напередодні він розмовляв із представником компанії. За кілька місяців до цього у спілкуванні Брикульський обмовився, що планує придбати машину, а той зазначив, що може допомогти, бо має компанію, яка займається викупом і перевезенням авто з-за кордону.

Провокація злочину

Ба більше — під час розгляду матеріалів суддя дійшов висновку, що у цій справі могла мати місце «провокація злочину». Уже перед самим затриманням «на гарячому» представник компанії задіяв модель симулювання протиправної поведінки у спілкуванні з Максимом Брикульським.

Він постійно намагався поквапити отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, хоча на той час документ уже був виготовлений, оприлюднений та вручений уповноваженій особі, просив консультацій та спонукав до зустрічей, в яких уже не було потреби, і пропонував кошти. Ось кілька цитувань із цих розмов:

«Я готов расчитаться, бо я ждал пока он приедет с Киева, и что скажут в Киеве.»

«… давайте все-таки чтобы мы остались хорошими друзьями, можно я тогда скину вам…»

«А ну как раз буде подарок, все»

Максим Брикульський же у показах додав, що, на його думку, усе це потрібно було для того, аби прибрати його з посади. Після того, як ОДА став керувати Олег Синєгубов, роботу його Департаменту постійно критикували, а в ЗМІ з’явилася низка нібито замовних статей. І хоча під час офіційного звіту про діяльність за рік негативної критики не було, тиск не припинявся, допоки він не залишив крісло директора Департаменту екології.

Тож врешті суддя визнав Максима Брикульського невинуватим в усіх інкримінованих йому злочинах, через недоведеність. Усі кошти, які були внесені за нього у якості запобіжного заходу, мають повернути заставодавцю.

«Слід зазначити, що провокування злочину, до якого іноді вдаються правоохоронні органи за для покращення показників своєї діяльності і створення позитивного іміджу, є удаваною протидією корупції та є неприпустимим і кримінально карним у демократичному суспільстві (ст. 370 КК України)», — зазначила прес-служба Октябрського райсуду Полтави у власному матеріалі про виправдувальний вирок.

Вирок поки не набрав сили та може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»