Октябрський райсуд Полтави виніс вирок уже колишнім поліцейським Олександру Красному та Олександру Потоцькому, які взяли у чоловіка $1000 за допомогу у справі пограбування, де він був підозрюваним. 25 січня суддя Тетяна Січиокно призначила обом по 25,5 тис. грн штрафу. Про це «Полтавщині» стало відомо з реєстру судових рішень та офіційного сайту суду.

Троє чоловіків пограбували адвоката — колишнього слідчого

Обидва правоохоронці працювали в органах з 2005 року. У 2016 році Олександра Потоцького призначили старшим оперуповноваженим Полтавського відділу ГУНП в Полтавській області, а у 2017-му Олександр Красний отримав посаду начальника сектору кримінальної поліції Чутівського відділення Карлівського відділу ГУНП в Полтавській області. Обом присвоїли спеціальні звання майорів поліції.

У квітні 2018 року біля «АТБ» на вул. Героїв АТО у Полтаві сталося пограбування. Троє осіб забрали у чоловіка барсетку, в якій були телефон і документи. Про цю справу дізнався і Олександр Потоцький. Виявилося, що нападники пограбували адвоката, який раніше працював слідчим у тому ж відділі і був знайомий з Потоцьким.

Оперуповноважений прийшов до одного з грабіжників і розповів, що має відеозапис, який доводить його причетність до злочину. Далі, через свого знайомого, цей чоловік звернувся до Олександра Красного і запитав, як він може уникнути відповідальності. Оскільки його ім’я невідоме, тут і далі ми будемо називати його «грабіжник».

Красний і Потоцький призначили зустріч грабіжнику біля аграрної академії. Там йому повідомили, що він має відшкодувати потерпілому 26 тис. грн або $1000 (за тодішнім курсом). У разі сплати цих коштів правоохоронці обіцяли відредагувати відеозапис так, щоби у справі все виглядало, ніби чоловік просто проходив повз і не причетний до пограбування.

Той послухав поліцейських і пішов писати заяву до прокуратури. Далі вже правоохоронці організували спецоперацію і чоловік працював під підкриттям, аби викрити нечестивих поліцейських.

$1000 передавали у гривнях — двома частинами

19 травня 2018 року він зустрівся із Красним і Потоцьким на зупинці «Мотель», де, в автомобілі Daewoo Lanos Олександр Красного, грабіжник передав перші 10 тис. грн. Перед зустріччю відбувся наступний діалог, який ми передаємо мовою оригіналу:

Олександр Красний: Ну, вже найшов?

Грабіжник: Та найшов, ну половину. Мені просто фермер… Я ж землю продаю, поняв? То половину дав.

Олександр Красний: Ну шо, поїхали тоді балакать.

Грабіжник: Та по-любому буду половину доносить, ну а шо робить? Просто шо воно ще вчора, в п’ятницю утром должно рішиться. Та вроді по-любому будуть бабки. Просто сьогодні не вийшло.

Олександр Красний: Ми тоді через 40 минут десь там на Мотелі будем, давай.

Грабіжник: Завтра, сказав. Вєчєром. Він мені ще вчора должен був отдать, а сказав: завтра вєчєром ілі в понєдєдьнік, бо дєньги позичає, гектар продавать.

Олександр Красний: Ну шо, поїхали тоді балакать.

Під час самої зустрічі чоловіки обговорили план дій, який ми також передаємо мовою оригіналу:

Грабіжник до Потоцького: […] я можу бути увєрєним, шо моя репутація буде нормальна? Ну, в порядку?

Олександр Потоцький: Ти давай менше пілікай. Тобі ж Сашко казав.

Грабіжник: Для мене це просто тоже. Я ж гектар свій продаю.

Олександр Потоцький: Тобі сказали, що все буде нормально. Чи ти, єслі не увєрєн в […], то тоді про що ми вообще разговаріваєм? Тоді можна встати і вийти вообще з машини — хай іде, як воно йде. Я повторятись не збираюся, ми з ним уже не один пуд солі з’їли. Так шо не переживай.

Олександр Красний до грабіжника: […] живе він оце в слєдующем домі, потєрпєвший. Общаться він з тобою не буде. Якщо тебе так устраює: десятка сьогодні, шістнадцять до вечора, то да. У понеділок тебе допитають як свідка. Ти будеш свідком по цій справі, ото таке. Ну тільки це ж должно буть желєзно […] Счас я йому віднесу, отдам, а потом зізвонимося, завтра зустрінемося.

Грабіжник: Жєлєзно, ну а як по-другому?

Олександр Красний: Ну а по-другому нічого не зробиш. По цій дєлюзі всьоравно буде отвічать оцей третій ваш, […].

Грабіжник: Ага , та […]. І що робить щас?.

Олександр Красний: Щас я йому отнесу, отдам, а потом созвонимося, завтра встрінемось.

Грабіжник: Шо ж він казав, що я там буду як стороною, плечем його зацепив? А тепер свідком.

Олександр Красний: Ні, ти будеш як там ти просто на відео єсть. Ти будеш як просто проходив і всьо. Тебе допитають на протокол свідка — ну, як тебе там не було, ти не участвовав і ти їх не знаєш.

Другу частину коштів чоловік передав наступного дня, 20 травня. Це вже відбулося поряд з будівлею кінотеатру ім. Котляревського — все у тому ж автомобілі. Розмову, яка відбулася у салоні, ми також передаємо в оригіналі — як вона описана у матеріалах справи:

Олександр Красний до грабіжника: Всьо, тоді оставляй в машині.

Грабіжник: Де іменно?

Олександр Красний: Та ззаду.

Чоловік дійсно поклав гроші «позаду» — у чорну теку на задньому сидінні легковика. Далі грабіжник вийшов з салону, а Daewoo поїхав через вулицю Соборності, де, поряд з міською радою, майорів затримали співробітники внутрішньої безпеки ГУНП у Полтавській області. Красному та Потоцькому повідомили про підозру за ч.3. ст. 368 ККУ (Одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище).

За два дні після затримання поліцейських взяли під варту із правом внесення 141 тис. грн застави за кожного. Необхідні суми за них внесли, тому на час розслідування майори не перебували у СІЗО.

Окрім того, влітку 2018-го, у якості дисциплінарного стягнення, був звільнений Олександр Потоцький. Він намагався оскаржити це рішення у суді, але програв у двох інстанціях і не став подавати касацію. Пізніше, наприкінці 2018-го, з лав поліції пішов і Олександр Красний. Цікаво, що обох майорів уже звільняли з органів — у 2016 році, коли вони провалили переатестацію. Але тоді чоловіки поновилися через суд.

Їхню справу передали до суду ще у листопаді 2018-го. На той час її уже перекваліфікували з 368-ї статті ККУ, яка розцінювалася як тяжкий злочин, на ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2 (Одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб), яка унормовує вже нетяжкі злочини.

Колишній колега підтвердив, що мав отримати усі $1000 як відшкодування

Розглянути і винести вирок змогли тільки на початку цього року. На засіданнях Олександр Красний і Олександр Потоцький не визнали провину. Екс-поліцейські заявили, що ініціатива відшкодувати кошти потерпілому йшла від грабіжника, а не від них і вони виступили лише як консультанти та посередники.

Те, що поліцейські планували віддати усі 26 тис. грн потерпілому, підтвердив і сам адвокат, якого пограбували у квітні 2018-го. Також він сказав, що дійсно не хотів бачитися із нападником. Ба більше, 19 травня він написав розписку, у якій підтвердив, що йому повернули 10 тис. грн (хоча цю розписку долучили до справи значно пізніше). Адвокат додав, що 20 травня чекав майорів які мали привезти йому решту — 16 тис. грн, але не дочекався, бо, як ми уже знаємо, їх затримали.

Попри це, Красного та Потоцького визнали винними у хабарництві, оскільки візит оперуповноваженого до грабіжника був виключно його ініціативною, а відеозапис із пограбуванням на той час ще не був оформлений як речовий доказ. Відповідних розпоряджень слідчого поліцейський не мав. До того ж, акцент на тому, що Красний та Потоцький можуть допомогти із переведенням грабіжника в категорію свідка, сам по собі був неправомірний.

Один з хабарників став пакувальником у поштовій службі, інший — охоронцем

Завдяки полегшеній кваліфікації справи, 25 січня суддя Тетяна Січиокно призначила обом уже колишнім поліцейським по 25,5 тис. грн штрафу за корупційний злочин. Упродовж місяця вони можуть оскаржити це рішення до Полтавського апеляційного суду.

Додамо, що на час винесення вироку обидва не працювали у правоохоронних органах. Олександр Потоцький знайшов собі місце пакувальника поштово-логістичній компанії — ТзОВ «Торговий дім «Міст Експрес». Олександр Красний же пішов охоронцем у ТОВ «Секьюріті».

Інформації про те, як закінчилася, власне, справа пограбування, у вирішенні якої «допомагали» екс-поліцейські, у реєстрі судових рішень немає. В тексті вироку майорам вказано, що офіційну підозру у цьому провадженні так нікому і не вручили. Припускаємо, що потерпілий все ж отримав своє відшкодування, тому відмовився від претензій і справу закрили.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»