За даними з офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті: «Будьонний Семен Михайлович (1883–1973) — радянський державний, військовий і партійний діяч. Учасник боїв проти Армії УНР, учасник встановлення радянської влади на території України: упродовж листопада 1919 — жовтня 1923 років командувач Першою кінною армією, що зокрема, брала участь у Київській та Львівській операціях 1920 року, у контрнаступі Південного фронту Червоної армії в Північній Таврії, а згодом — у Перекопсько-Чонгарській операції 1920 року».

«Нині ЗСУ дають відсіч знову тим самим окупантам. Сто років тому Армія УНР виборювала незалежність від окупаційних армій червоної і білої росії, від різних Будьонних та іже з ними. Тепер ЗСУ на чолі із Валерієм Залужним захищають Україну від послідовників Будьонного — з армії Шойгу-Герасімових-Суровікіних. Воїни ллють кров за нас із вами, за волю України від московських зайд. А тим часом у тилу кояться незбагненні речі», — кажуть у Полтавському офісі УІНП.

4 вересня, як повідомляла офіційна ФБ-сторінка комунального музею Горішніх Плавнів, відбулося зібрання (чи збіговисько?) біля пам’ятного знаку під назвою «Бронепоїзд «Маршал Будьонний».

Квіти до обеліска російському бронепоїзду поклали представники Дмитрівського старостату Горішнеплавнівської міської громади. І, увага!…, учні та вчителі школи! Ось така «деколонізація» і «декомунізація»» Ось такий приклад реального ставлення до Програми патріотичного виховання молоді, затвердженої міністерством освіти! На ФБ-сторінці музею зазначається: «Перед присутніми виступили староста села Віктор БРИЖАНЬ та керівник Дмитрівського відділу Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні Оксана ПРИБУТЬКО. У музеї села Дмитрівка серед постійно діючої експозиції є стенд про бронепоїзд «Маршал Будьонний»».

Чи створюються у громаді альтернативні «будьоновскім», україноцентричні місця пам’яті? Попри п.5 закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті», згідно з яким органи влади зобов’язані дбати про увічнення пам’яті борців за Україну, міський голова Биков проігнорував ініціативу представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара вшанувати у назвах вулиць та меморіальною дошкою пам’ять Івана Кобилка — видатного уродженця громади, військового і громадського діяча, першого помічника комісара шляхів, політв’язня польських, російських і німецьких тюрем, одного із фундаторів вільного козацтва і Корпусу залізничної охорони УНР.

«Констатую, що досі не виконано розпорядження голови Полтавської ОВА Дмитра Луніна про демонтаж в’їзних знаків у формі монументальних стел «Комсомольськ» відповідно до підпункту «д» пункту 4 частини першої статті 1 Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Міський голова Горішніх Плавнів Биков мав це зробити ще у 2016 році. І от новий прикрий факт порушення законодавства у сфері національної пам’яті. Цього разу мова йде про закон України ««Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Пам’ятний знак «Бронепоїзд Маршал Будьонний» є символом мілітаризму СРСР. Відповідно до статті 2 згаданого закону до символіки російської імперської політики належать пам’ятні знаки, присвячені подіям та збройним формуванням Російської імперії, Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки та Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Закликаю Бикова невідкладно усунути зазначений об’єкт з публічного простору та уникати надалі подібних інцидентів», — прокоментував прикрий випадок у Горішнеплавнівській громаді представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар.

Полтавський офіс УІНП