На Полтавщині сьогодні 31 громада з 60 отримує 3% рентних платежів завдяки видобутку вуглеводнів. Ще 2% ідуть до обласного бюджету, а 95% — до державної скарбниці.

У розрізі області та громад мова насправді про суттєві суми. Так, минулий рік приніс до обласного і бюджетів громад загалом 450 млн грн ренти. А за шість місяців 2021-го це — порівняйте — вже 419 млн грн! Що при цьому мають наші села, селища міста, багаті на вуглеводні?

— Протягом 2020 року громади Полтавщини отримали загалом 180 млн грн рентної плати. При цьому вже за І півріччя 2021-го — приблизно таку ж суму. Зазвичай громади спрямовують ці кошти на капітальні видатки: щось ремонтують, будують, приводять до ладу, — говорить т. в. о. директора Департаменту екології і природних ресурсів Полтавської ОДА Віталій Олійник.

Чому ж рентні виплати так «просіли» торік?

2020-й став для галузі важким через рекордно низькі ціни на газ у світі, коронавірусні карантини та економічну кризу. Це позначилося на фінансових показниках компаній, видобутку вуглеводнів і, відповідно, на розмірах рентних відрахувань. Проте в цілому підприємства змогли втримати виробничі показники на рівні 2019-го: у деяких із них відбулося зменшення видобутку, а в деяких — збільшення.

— Цьогоріч галузь потрохи починає оговтуватися після торішньої кризи. Але миттєвого нарощення обсягів газовидобутку не буває, адже багато часу займає оформлення дозвільних процедур, розробка нових родовищ. Якщо компанії зараз почнуть активно бурити нові свердловини, то перші комерційні припливи газу вони отримають не раніше, ніж через рік-півтора. Що ж стосується зростання рентних надходжень до місцевих бюджетів, то цього року воно відбувається завдяки підвищенню вартості газу на європейських хабах, — констатує виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.

На Полтавщині найбагатша за рентним показником — Сенчанська громада. 2020-го, попри кризу, вона отримала понад 38 млн грн від газовидобувного підприємства, яке працює на її території.

Якщо видобувні підприємства працюють стабільно, мешканці краю, багатого на природні ресурси, отримують значні кошти. Часто це більш ніж половина у структурі загальних надходжень. На скільки важлива рента для громад на Полтавщині подивимося на прикладі Коломацької, Опішнянської та Ланнівської тергромад.

Здобутки Коломацької територіальної громади

Невелика за розмірами, але перспективна й успішна насамперед завдяки ренті — Коломацька ТГ. Її керівник Євген Почечун запевняє: рентні кошти спрямовують виключно на проєкти розвитку.

Будівництво спорткомплексу біля школи в Коломацькому: отут і знадобилися рентні кошти

— За ці пів року ми отримали 22 млн грн ренти, а за весь минулий рік — лише 23. У структурі нашого бюджету саме кошти газовидобувної компанії складають більш ніж половину, — розповідає Євген Почечун. — Завдяки цим надходженням ми можемо швидко і якісно втілити у життя мрії наших жителів. Це і будівництво спортзали у селі Коломацькому, і зовнішній ремонт приміщення школи Степненського НВК, а також виготовлення для дошкільного підрозділу проєкту на ремонтні роботи. Виділили ми й частину коштів на відновлення дороги між селами Сонячним і Старицьківкою. Ще раніше перетворили одну зі старовинних будівель колишньої школи у Степанівці на сучасний садочок «Веселка» для молодшої групи. Пишаюся цим проєктом. Тепер плануємо іншу подібну споруду капітально відремонтувати для потреб старшої групи дошкільнят. Уже виготовили проєкт.

Дошкільний підрозділ Степненського НВК потребує ремонту

Тільки на згадані об’єкти пішли 22,2 млн бюджетних коштів. Як бачимо, сума така ж, як розмір ренти за минулий рік. А ще ж у громади багато планів щодо капітальних видатків. Із найближчих — ремонт садочку в селищі Степному за 15 млн грн та будівництво там дороги з твердим покриттям на вулиці Затишній за 350 тис. грн. А також приведення до ладу водогонів у Степному, Сонячному, Старицьківці, які потягнуть ще на кілька мільйонів.

Здобутки Опішнянської територіальної громади

Опішнянська тергромада спрямовує рентні кошти не тільки на інфраструктурні проєкти, а й на розвиток комунальної сфери, на організацію масових заходів державного значення.

Протягом 2020 року громада отримала понад 6 млн грн рентних платежів. За пів року 2021-го — трохи більшу суму. Це лише 7% від доходів до бюджету, але за ці кошти громада робить, без перебільшення, життєво необхідні справи.

Садочку у Малих Будищах до утворення громади з потужним фінансовим ресурсом не було

— Ми облаштували нову свердловину вартістю дев’ять млн грн в Опішні згідно з програмою «Питна вода Полтавщини». Наших коштів у цій сумі було 2,7 млн грн. Стільки ж витратили й на інший глобальний проєкт — реконструкцію закинутої будівлі у центрі селища, де нині Центр надання соціальних послуг. Малеча у Малих Будищах отримала оновлений садочок «Світлячок». Там теж були масштабні роботи: замінили каналізацію, дах, зробили внутрішні ремонти. Усе разом вийшло близько чотирьох млн грн. Придбали шкільний автобус на умовах співфінансування з областю, близько мільйона дали. Освоїли ще три млн грн на ремонтах доріг. Закінчуємо перекриття та утеплення даху на садочку «Берізка» в селищі Опішні, — розповідає голова Опішнянської тергромади Микола Різник.

Ремонт дороги в Опішні

Планів у цієї громади — не менше, ніж у попередньої. Тут оголошують тендер на капремонт вулиці Незалежності в Опішні. Поступово реалізують наймасштабніший за всю історію громади проєкт — ремонт терапевтичного відділення лікарні, будівлю якого торік передали на баланс громади. Вона у жахливому стані, на її опалення витратили мільйон гривень. Тому з настанням тепла терміново зайнялися ремонтом та утепленням фасаду, заміною каналізації, на що загалом запланували чотири млн грн. На відкриття терапевтичного відділення з підведенням кисню селищна рада спрямувала 60 тис. грн. Наступний етап — заміна вікон, дверей, поріжків. До холодів медзаклад отримає новий дров’яний котел.

Предмет особливої гордості Миколи Різника — фестиваль «Опішня Слива ФЕСТ», який відбувся на початку вересня. На його проведення громада виграла грант від Українського культурного фонду — 500 тис. грн і ще 350 тис. додала сама. Лише 20 тергромад по всій Україні отримали таку можливість від держави.

Ланнівська територіальна громада

Особливістю цієї громади є наявність на її території цукрового заводу та його дочірніх підприємств. Саме вони є бюджетоутворювальними для неї. Рентні платежі у загальному бюджеті склали 2020 року 5,3 млн грн, за півріччя 2021 — близько шести. Це незначний відсоток від загальних доходів.

Для Ланнівської громади головне — робота місцевого с/г підприємства. Але від газовидобутку тут також не відмовляються

— Ми багато зробили у минулі роки, від початку децентралізації й до появи закону про рентні платежі. Але ясно, що їх нікому не віддамо, самим треба, — жартує голова Ланнівської громади Костянтин Удовиченко й продовжує вже серйозно. — У нас головний біль — це дороги. Тільки минулого року на них витратили три мільйони, ще 2,5 на ремонт освітніх, медичних, культурних закладів та їхні поточні потреби. От вам, по суті, сума ренти.

У громаді відповідально підготували школи до нового навчального року

Окрема розмова — щодо розширення громади після місцевих виборів 2020 року. П’ять нових сіл дісталися Ланнівській тергромаді у такому стані, що вони тепер у пріоритеті й бюджетні кошти йдуть насамперед на приведення їх до ладу.

Отож, можна сміливо зробити висновок — якщо у 2018-му рентні платежі дозволяли громадам переважно «латати дірки» або йшли на проїдання, то нині ситуація інша. Як бачимо, місцеві органи влади направляють рентні кошти на довгострокові проєкти. Це, по суті, інвестиції у майбутнє громад. Попри складний пандемічний період деякі видобувні підприємства наростили виробництво: бурили нові свердловини, покращували роботу вже діючих. Адже чим більше буде газу, тим більше ренти отримають громади. Звичайно, за умови, що його ринкова вартість буде відповідною.

Анна МАНКІВ